Ваш помічник кожен день
Підпишіться
Город

Не спаржа, а боби: вирощуємо і вживаємо цукрові та універсальні форми овочевої квасолі

02 травня 2024
1021
Не спаржа, а боби: вирощуємо і вживаємо цукрові та універсальні форми овочевої квасолі

Окрім зернових, існують цукрові форми квасолі, у стулках плодів яких відсутній пергаментний шар. Ці форми та сорти називають овочевою або спаржевою квасолею. Її молоді боби  – лопатки з недорозвиненим насінням – широко  використовують у їжу.

Спаржева квасоля – прекрасний харчовий та дієтичний продукт, незамінний у нашому меню. Її харчова цінність визначається високим вмістом необхідних здоров'ю поживних та біологічно активних речовин. 

Так, у зелених бобах квасолі міститься до 5% цукрів, 3,5-4% білка, до складу якого входять усі незамінні амінокислоти, вітаміни: С  – 20-34, В1 – 0,07, В2 – 0,14, В6 – 0,15, PP – 0,5 та каротину – 1,4-1,6 мг%. У лопатках – сприятливе співвідношення натрію та калію (1:150), що допомогає виведенню з організму рідини та розвантажує серцево-судинну систему. Тому при водянці, а також хворобах серця та нирок рекомендуються чай зі стручків квасолі та квасолеві супи. 

Страви із зелених бобів особливо корисні людям, які страждають на хвороби печінки, жовчного міхура, а також на цукровий діабет, гіпертонію та атеросклероз.

Вживають спаржеву квасолю у відвареному та смаженому вигляді.

У сирому вигляді зелені боби їсти не можна, тому що в них містяться речовини, які можуть спричинити отруєння. За теплової обробки вони легко руйнуються. 

Зріле зерно овочевої квасолі також можна використовувати в їжу. Але, на відміну від лущильних сортів, у яких зерно легко та швидко розварюється, у цукрових його треба замочувати на 3-4 години, а потім ще 2 години варити. У напівцукрових сортів зерно розварюється за 1 годину після намочування.

Спаржева квасоля – теплолюбна рослина. За вимогами до тепла та світла її можна порівняти з помідорами. Оптимальна температура для її росту та розвитку – 20-25 °С.

Добре росте вона на легких родючих супіщаних, суглинистих, наносних та чорноземних ґрунтах; погано – на холодних глинистих, кислих та солоних.

Необхідно врахувати, що квасоля понано переносить надмірне зволоження, тому її не можна вирощувати на ділянках, де часто застоюється вода.

У порівнянні з іншими культурами вона добре росте в умовах невеликого затінення, отже, квасолю з успіхом можна вирощувати вздовж парканів, у міжряддях молодого саду, винограду, кукурудзи.

Вона чуйна на фосфорні та калійні добрива і здатна засвоювати з ґрунту їх важкорозчинні сполуки. Завдяки наявності на коренях азотфіксуючих бактерій, квасоля здатна поглинати азот із повітря.  Тому вона є добрим попередником для більшості  сільськогосподарських культур.

Але не рекомендується сіяти квасолю після квасолі. На колишнє місце її можна повертати лише через 4 роки.

  • Ділянку, на якій планують розмістити квасолю, перекопують на глибину 20-23 см. 
  • Перед перекопуванням на ділянці розсипають фосфорні добрива з розрахунку 30-40 г/м2. Калійні добрива у кількості 20-30 г/м2 вносять навесні перед посівом або у вигляді підживлення у фазі 2-3 листочків.
  • Весною, як тільки можна вийти в поле, треба постаратися граблями закрити вологу.
  • За день до посіву видаляють бур'яни та ділянку вирівнюють.
  • Посів проводять, коли температура ґрунту досягне 8-12 °С.
  • Сіють з таким розрахунком, щоб сходи з'явилися, коли мине небезпека заморозків. Зазвичай це III декада квітня - І декада травня. У північних районах квасолю рекомендується розміщувати на південних схилах. 
  • Насіння має потрапити у вологий ґрунт. При пізньому посіві, коли насіння потрапляє в сухий ґрунт, сходи виходять зріджені і період їх появи розтягнутий у часі. 
  • Сіють рядовим способом за схемою: 45 х 20-25 см для витких сортів і 25-30 х 10-15 см – для кущових сортів. 
  • Глибина загортання насіння 3-4 см.

Необхідно врахувати, що тривала дія знижених (5-8 °C) температур на сходи, пригнічує подальший ріст і погано впливає на розвиток рослин, а температура - 0,5...-1,0 °С – згубна для сходів.

У період вегетації ґрунт у рядках та міжряддях очищають від бур'янів і тримають розрихленим. Квасоля досить посухостійка культура, але посушливі роки вимагає 1-3 поливів з розрахунку 15-20 л/м2. На 2-3-й день після поливу ґрунт рихлять, те саме роблять і після кожного дощу.

Технічна стиглість бобів настає через 44-47 днів у ранніх і 50-55 днів – у середньостиглих сортів після появи сходів. До цього часу боби (залежно від сорту) досягають 10-15 см довжини, а насіння в них має розміри пшеничного зерна. 

Збирають квасолю вибірково, по мірі наростання бобів, через кожні 3-4 дні впродовж 2-3 тижнів.

Можна продовжити терміни надходження врожаю за рахунок посіву насіння у 2-3 прийоми, через кожні 1-1,5 тижні. Це в тому випадку, коли дозволяє площа. А за відсутності такої можливості квасолю сіють другою культурою після збирання ранніх овочів (капуста, картопля, редис, салат та інші) – наприкінці червня - на початку липня. Для цього використовують ранньостиглі сорти.

Після збирання рослинних залишків від першої культури ґрунт рихлять на глибину 12-15 см. Обов'язковий посів у вологий ґрунт. Якщо ґрунт сухий, його необхідно полити так, щоб він промок на 30-40 см. Коли верхній шар просохне, ґрунт рихлять і сіють таким же чином, як навесні. Якщо ґрунт був правильно підготовлений, сходи з'являться через 4-6 днів. З появою сходів розпушують міжряддя, а ще через тиждень – у рядках. Подальший догляд полягає в утриманні ґрунту в пухкому та чистому стані.

До збору врожаю приступають за настання технічної стиглості. Це зазвичай кінець серпня - початок вересня. Зазвичай боби від другого терміну сівби ніжніші і мають вищі смакові якості. В них також підвищений вміст цукрів і вітамінів. 

Вирощуючи квасолю другою культурою, ми не тільки отримуємо додатковий урожай, а й покращуємо ґрунт за рахунок накопичення корінням квасолі легкозасвоюваного азоту. 

Цікавий рецепт

Квасоля зі шпиком

Квасоля (стручки) – 350 г, цибуля – 1 шт., маргарин – 1 неповна ст. ложка, шпик – 70 г, сіль та зелень – за смаком.

На розігрітий у глибокій сковороді маргарин покладіть нарізаний кубиками шпик (35 г ) і злегка обсмажте його.

Зверху покладіть квасолю і до половини об'єму сковороди налийте гарячої води, додайте порізану цибулю, посоліть і варіть квасолю, закривши кришкою сковороду.

Готову страву при подачі посипте нарізаним кубиками шпиком (35 г) та дрібно нарізаною зеленню петрушки. 

Зелена квасоля з горіхами 

Квасоля (стручки) – 200 г, ядра волоських горіхів – 25 г, 3%-ний оцет – 1 ст. ложка, перець чорний мелений – за смаком, зелень. 

Підготовлені стручки зеленої квасолі наріжте соломкою і припустіть у підсоленій воді. Припущену квасолю змішайте з перцем, сіллю, подрібненими ядрами горіхів, оцтом. Перед подачею посипте дрібно нарізаною зеленню петрушки.

Яєчня з квасолею 

Яйця – 5 шт., квасоля (стручки) – 200 г, масло вершкове – 1 ст. ложка. 

Зелені стручки зваріть у підсоленій воді, відкиньте на друшляк, потім злегка підсмажте на олії на сковороді. Після цього квасолю залийте яйцями, посоліть і смажте до готовності яєць. Подаючи до столу, прикрасьте зеленню.

Квасоля у сметанному соусі

Квасоля (стручки) – 600 г, сметанний соус – 1 склянка, яйця – 2 шт. 

Відварені нарізані стручки зеленої квасолі заправте сметанним соусом і прогрійте. При подачі страву посипте круто звареними подрібненими яйцями і зеленню петрушки або кропу. 

Майя Григоровська 

© Журнал "Городник" 

ФОТО: pexels.com, pixabay.com 

comments powered by HyperComments
Новое на сайте