Ваш помічник кожен день
Підпишіться
Вихованці

Цесарський двір: особливості утримання батьківського стада цесарок в аматорському птахівництві

07 травня 2024
571
Цесарський двір: особливості утримання батьківського стада цесарок в аматорському птахівництві

Продовжуємо знайомитися з цесаркою – у всіх відношеннях чудовим свійським птахом. 

У присадибних та фермерських господарствах цесарок, на жаль, розводять надзвичайно рідко. Для сільських жителів, які займаються розведенням свійських птахів, цесарки й досі залишаються незвичними, екзотичними птахами, які потребують особливого догляду. Насправді це зовсім не так.

Віддайте цесарці перевагу на своєму обійсті і ви ніколи про це не пошкодуєте. 

Для розведення на малих фермах можна рекомендувати цесарок будь-якого різновиду. Необхідно лише врахувати, що загорські білогруді та сибірські білі цесарки виведені в результаті тривалої селекції, і їхня продуктивність вища, ніж у сіро-крапчастих.

Попри це, слід обмежитися однією породою чи різновидом, враховуючи, що від правильного вибору цесарок на плем'я залежать продуктивність і відтворювальна здатність птахів, і навіть якість потомства. 

Цесарок утримують окремо від інших видів птахів, причому молодняк ізолюють від птахів батьківського стада. Для цього використовують пристосоване або спеціально збудоване приміщення. 

  • Пташник будують на високій ділянці, що має легкий ухил, де не застоюються талі води.
  • Стіни можуть бути з будь-якого матеріалу. 
  • Висота передньої стіни – близько 2,2 м, задньої – 1,7 м, довжина і ширина пташника – довільні; дах – односхилий.
  • У передній стіні роблять 1 або 2 вікна, склять їх і затягують зсередини дротяною сіткою. 
  • Двері, що відкриваються назовні, обов'язково роблять з порогом. 
  • Підлога – земляна або дощата.
  • На неї укладають глибоку (10-15 см) підстилку, використовуючи тирсу, солому, торф. Підстилку не прибирають впродовж усієї зими, додаючи по мірі забруднення свіжу.

Пташник для зимового утримання цесарок має бути добре утепленим, щоб у ньому не було вогкості та плісняви.

Для літнього утримання цесарок обладнують солярії, обгороджені дротяною сіткою заввишки не менше 1,5 м. Їх планують з невеликим ухилом від основного приміщення; підлогу посипають крупним піском, роблять навіси або висаджують навколо дерева та кущі. Загальна площа солярію повинна бути не меншою за площу пташника. 

Якщо у господарстві утримують велике поголів'я цесарок, всі приміщення розгороджують на секції сіткою з дрібними осередками, нижній край якої прикріплюють до дошок, щоб цесарки не пролазили під ними у інші секції.

У приміщенні встановлюють сідала на висоті 40-50 см від підлоги (з розрахунку 15-20 см довжини на одну цесарку). Для сідал використовують планки (перетин 4х5 см) злегка закругленої форми. Відстань між планками – 35-40 см, від стіни до крайньої планки – 25-30 см.

На чистій глибокій підстилці цесарок можна утримувати без сідал. Гнізда розміром 40х30х30 см (з розрахунку одне гніздо на 6-8 голів) розміщують біля стін у затемненому місці.

Слід врахувати, що цесарки неохоче йдуть у штучні гнізда. Найчастіше вони відкладають яйця на підлозі приміщення або під час вигулу, вибираючи дуже потайливі, затишні місця, і відвідують свої гнізда потайки.

У великих стадах цесарки користуються колективним гніздом, куди яйця відкладають усі самки.

У приміщенні встановлюють годівниці та напувалки, які розташовують впритул до стіни, щоб звільнити середину приміщення для шлюбних ігор та спарювання птахів. Фронт годівлі повинен бути 5-6 см, напування – 1,5-2 см. Дерев'яні годівниці обов'язково влаштовують з бортами, які оберігають корми від розкидання. Щоб птиці не забруднювали корми послідом, над годівницями прибивають планку, що обертається, або натягують дріт. Годівниці та напувалки ставлять також на вигулі.

  • Комплектують батьківську череду 20-тижневим молодняком, вирощеним у власному господарстві, або купують в інших господарствах.
  • Статеве співвідношення має бути 1:4 або 1:5.
  • Розміщують по 4-5 цесарок на 1 м2.

У цесарок дуже слабко виражений статевий диморфізм, тому відрізнити самця від самки дуже важко.

Так, за екстер'єром і забарвленням оперення самці і самки абсолютно однакові (в одній і тій же варіації забарвлення). Але, починаючи з 5-5,5 місяців, птахів можна розрізняти за статтю.

Самці відрізняються від самок більшою, опуклою восковицею, що надає "горбоносого" контуру профілю голови. Сережки у них яскравішого блакитно-червоного кольору, плюсни товсті, живіт об'ємистий, але не відвислий. У самок голова невелика, з маленькими сережками світло-червоного кольору; восковиця менша і більш пласка, ніж у самців, майже не виступає на поверхню дзьоба. Живіт у майбутніх несучок м'який, об'ємистий, лонні кістки гнучкі, кінці їх розходяться так, що між ними поміщається 1-2 пальця.

Точніше стать цесарок можна визначити шляхом розкриття клоаки, де видно шкіряні складки рожевого або блідо-рожевого кольору. У самців статевий орган у цьому віці має конусоподібну форму, довжиною 5-10 мм. Зустрічаються серед цесарок самки з рудиментарним пенісом та самці зі слабо розвиненою восковицею.

Дорослі цесарки-самки, на відміну інших домашніх птахів, більше за масою і вгодованіші, ніж самці. Жива маса дорослих самців 1,5-1,8 кг, самок – 1,8-2,2 кг.

У батьківське стадо відбирають лише міцних та здорових птахів. Взимку і напровесні їх утримують у приміщенні, підтримуючи температуру повітря на рівні 16-18 °С, відносну вологість – 65-75%. За сприятливої погоди птахів випускають на вигул.

Важливе значення для цесарок має світловий режим. Зазвичай птахи починають нестись у віці 28-32 тижнів при тривалості світлового дня не менше 10 годин. Щоб прискорити статеве дозрівання та продовжити продуктивний період птахів, у приміщенні встановлюють штучне освітлення.

  • Починаючи з 28-тижневого віку для цесарок світловий день збільшують без переходу з 8- до 16-годинного. Освітленість у приміщенні лише на рівні годівниць має бути 15-29 лк.

При регульованому світловому режимі продуктивний період цесарок триває 7-8 місяців: починається в березні-квітні і закінчується в жовтні-листопаді. Причому протягом 2-3 місяців несучість збільшується, а потім знижується.

У середньому за цикл від кожної несушки одержують 100-130 яєць. Вихід інкубаційних яєць становить 85-90%.

Висока заплідненість яєць буває наприкінці травня - на початку червня. Деякі самки виявляють інстинкт насиджування, тому не потрібно залишати яйця в гнізді проти ночі.

Невисока продуктивність цесарок – наслідок недостатньої племінної роботи. Несучість цесарок можна значно підвищити. Так, в Угорщині несучість птахів у середньому за цикл становить 120-170 шт., Канаді, Франції, Алжирі, Англії – 130-190, Тунісі – 200 шт. Рекорд несучості цесарок – 300 шт. яєць. 

Дорослі цесарки невибагливі до корму. 

Ним можна згодовувати зернові злакові та бобові (кукурудзу, ячмінь, пшеницю, овес, просо, горох, пшеничні висівки), макуху та шроти, корми тваринного походження (рибне та м'ясо-кісткове борошно, рибні відходи, молочні продукти), корене- та бульбоплоди (картоплю, моркву, буряк, брукву, турнепс), гарбуз, кабачки, подрібнену траву конюшини, люцерни, листя капусти, комбінований силос, трав'яне борошно, дріжджі та пророщене зерно. 

  • У добовій нормі пшениця може займати 50%, ячмінь – 10, овес – 20, кукурудза – 5, висівки – 5, шрот – 10%.
  • Вранці та ввечері згодовують 40% зерна у цільному вигляді, а вдень – 60% у подрібненому вигляді (мішанки).

У присадибному господарстві частину зернових кормів у раціоні можна замінити різними харчовими відходами (варена картопля, каша та ін.).

Вологу мішанку готують на невеликій кількості молока або обрату, на розчинених у воді дріжджах, додають зелень, хороший силос. Мішанку в племінний сезон цесаркам згодовують 2-3 рази невеликими порціями. Восени та взимку мішанку дають один раз на день.

  • Всього на день згодовують 90-120 г концентрованих кормів та 80-100 г зелених та соковитих.

Відмічено, що цесарки поїдають корм вибірково. Так, ячмінь, м'ясо-кісткове і рибне борошно вони скльовують лише в період голодування, а пшеницю, кукурудзу, соєвий шрот поїдають з великим апетитом.

Основні мінеральні корми для цесарок – ракушки, крейда, шкаралупа яєць, сіль. В окремих годівницях постійно повинні бути подрібнені мушлі, гравій або великий пісок. Для годування цесарок можна використовувати повнораціонний комбікорм для курей-несучок яєчних кросів із вмістом 16-17% сирого протеїну.

Приблизно за місяць до початку яйцекладки необхідно посилити годування самців та самок. Контролем норми поживних речовин у раціоні є несучість і жива маса птахів. 

Цесарки поїдають корм дуже швидко і неспокійно, тому слід задавати його невеликими порціями, заповнюючи тільки на 1/3 годівниці, щоб він не розсипався. 

  • Орієнтовно для однієї цесарки на рік потрібно 30-34 кг зернових кормів (або комбікормів), 3-4 кг кормів тваринного походження, 0,5 кг пекарських дріжджів, 3,5-4,0 кг коренеплодів, 10-12 кг зелених та 2 кг мінеральних кормів.

Якщо цесарки користуються необмеженими вигулами, де вони добувають різний корм: комах і черв'яків, слимаків, жаб, насіння бур'янів, молоду соковиту траву, а також отримують підживлення у вигляді харчових відходів, то витрата зерносуміші або комбікорму різко знижується.

Цесарок можна пасти у плодовому саду, а також на городі. При цьому не слід побоюватися, що вони пошкодять грядки – цесарки більш "дбайливо" поводяться з ними, ніж кури, і успішно поїдають комах, у тому числі колорадського жука. На прибраних полях цесарки ретельно вибирають зерно, що залишилося, і знищують бур'яни. Вони можуть йти для видобутку корму на відстань 1-3 км від господарства, але до темряви повертаються додому. Під час яйцекладки їх утримують на обмежених вигулах. 

Годують і напувають цесарок, як правило, на вигулі. Лише у дощову чи снігову погоду, під час сильного вітру чи морозу їх годують у приміщенні. Вода повинна бути чистою та свіжою, а двічі на тиждень слід давати свіжоприготовлений слабо-рожевий розчин марганцево-кислого калію. Годівниці та напувалки щодня ретельно очищають і промивають.

Дорослі цесарки, як і молодняк, бояться сильного шуму, світла, сторонніх людей, тварин (особливо вночі). Перелякані птахи збиваються в кут, тиснуть один на одного, що іноді є причиною загибелі цесарок.

Після того як встановиться субординація і утвориться група (10-50 голів), цесарки тримаються разом впродовж усього періоду спільного утримання. Поява у групі нової особини викликає різку реакцію, агресивність. Тому при утриманні батьківського стада слід уникати появи у приміщенні сторонніх птахів.

Цесарки прив'язуються до людей, що доглядають їх. Однак при відлові сильно пручаються: шиплять, попискують, дряпаються, клюються.

Щоб уникнути "польотів", у дорослих цесарок підрізають махове пір'я на одному з крил (на 10-12 см) 2-3 рази впродовж року.

При утриманні батьківського стада цесарок треба віддавати перевагу птахам спокійної вдачі і відмовитися від зайвих сортувань, пересадок. 

На другий рік залишати кращих несучок, які виявили вищі продуктивні та материнські якості у першому сезоні. З віком несучість у цесарок знижується, тому на третій рік переярих птахів краще здати на м'ясо.

Хоча цесарки витриваліші від курей та індичок, потрібно уважно стежити за станом їхнього здоров'я. "Мовчання" цесарок –  ознака неблагополучного стану стада, оскільки навіть за повного спокою вони постійно воркують – "розмовляють".

Ольга Циганюк 

© Журнал "Городник" 

ФОТО: pixabay.com, pexels.com 

comments powered by HyperComments
Новое на сайте