Ваш помічник кожен день
Підпишіться
Сад

Народними засобами: рецепти захисних препаратів рослинного походження

16 травня 2024
966
Народними засобами: рецепти захисних препаратів рослинного походження

Без захисту рослин від шкідників та хвороб не можна отримувати стабільні високі врожаї плодів. Однак багато садоводів і городників намагаються якомога рідше вдаватися до пестицидів. І це зрозуміло: при неправильному застосуванні вони можуть завдати шкоди не тільки здоров'ю людини, а й довкіллю. І все ж таки: як захистити сад, не залишити його на розправу шкідникам, але в той же час уникнути використання хімічних засобів захисту? Можна використовувати пестициди рослинного походження. 

Це відомі з давніх-давен настої, відвари, витяжки, порошки, приготовані з диких і культурних рослин, що мають інсектицидні та фунгіцидні властивості.

Безумовно, рослинні препарати менш ефективні, ніж хімічні, але їх безперечні переваги – доступність, простота приготування, екологічна безпека.

Рослинні препарати застосовують при незначній чисельності шкідників та слабкому ураженні рослин хворобами

Їх захисний ефект триває недовго, але термін очікування цих препаратів значно коротший, ніж у хімічних.

Настої та відвари довго не зберігаються, тому готувати їх потрібно безпосередньо перед використанням. Практикується також приготування концентрованих препаратів, які досить довго зберігаються в щільно закупореному посуді (перед використанням їх розбавляють водою до потрібної концентрації). 

Щоб отримати максимальний захисний ефект, рослинну сировину заготовляють у відповідні фази розвитку, коли в них міститься максимальна кількість токсинів. Це, як правило, фази бутонізації та цвітіння. Якщо для приготування робочого розчину використовують коріння, його заготовляють восени або навесні. Рослини, до складу яких входять глікозиди, алкалоїди, сапоніни, складні ефіри, збирають у суху сонячну погоду.

При заготівлі сировини про запас її висушують у тіні, в добре провітрюваному приміщенні, періодично перевертаючи, щоб вона не "загорілася". Для отримання максимального ефекту при обробці рослини подрібнюють: листя та суцвіття – до 5, стебла, коріння – до 3 мм. Час сушіння впливає на кількість діючої речовини у заготовленій сировині: при тривалому сушінні її токсичність зменшується.

Висушені та подрібнені рослини зберігають у полотняних мішках або іншій тарі, що забезпечує активну циркуляцію повітря, у темних, сухих добре провітрюваних приміщеннях. Сировину обов'язково маркують, на етикетці вказують назву рослини та час її заготівлі. Зібрані кореневища, коріння та цибулини очищають, промивають холодною водою, висушують та подрібнюють.

Для кращого прилипання розчину до оброблюваної поверхні робочий розчин додають господарське мило (40 г на 10 л води), попередньо подрібнивши і розчинивши його в гарячій воді. Мильний розчин доливають у відвар або настій безпосередньо перед обприскуванням та перемішують.

Розкажемо докладніше у тому, як приготувати настій, відвар, настоянку та інше. 

  • Настій. Подрібнену сировину кладуть в емальовану посудину, заливають окропом і тримають деякий час на невеликому вогні, не доводячи до кипіння. Знімають з вогню, дають охолонути і проціджують через марлю чи сито. Приготовлений настій зливають у чисту скляну пляшку або банку та щільно закупорюють, щоб уникнути втрати діючої речовини. Зберігають у прохолодному місці.
  • Відвар. Подрібнену сировину поміщають у чисту емальовану посудину, заливають окропом і кип'ятять 25-30 хв. Дають відвару охолонути, фільтрують і одразу використовують. Для короткочасного зберігання відвар переливають у скляний посуд.
  • Порошок. Заготовлену сировину подрібнюють у ступці на порошок, просіюють через сито і засипають у чисті банки. 
  • Настоянка. Ефірну олію, отриману з рослин, додають у спиртовий розчин або іншу (базову) олію. 

Відомо понад 300 тисяч видів рослин, з яких близько 700 мають у своєму складі токсичні речовини. Отруйні для людей і тварин усі види аконитів, блекота чорна, беладона, болиголов плямистий, ялівець козацький, вовче лико, дурман звичайний, сумах східний, туя західна. При заготівлі цих рослин та обприскуванні важливо дотримуватися техніки безпеки, як і при роботі з пестицидами хімічного походження. 

Обприскування настоями та відварами проводять вранці (коли зникне роса) або ввечері (поки роса ще не з'явилася), покриваючи робочим розчином верхню та нижню сторону листя, при цьому наконечник обприскувача тримають на відстані 0,5 м від рослини, оскільки великі краплі скочуються з поверхні листя і захисний ефект зводиться до нуля. Перед дощем і одразу після нього рослини не обробляють. 

Обробка рослинними препаратами є високоефективною, якщо їх використовувати одразу після приготування. Якщо ж відвар зберігався протягом трьох місяців, а рослинна сировина – понад рік, необхідно перевірити їхню токсичність на окремих рослинах.

Обробки рослинними препаратами слід проводити частіше, ніж пестицидами хімічного походження, з інтервалом 5-7 днів. 

Часник посівний

Використовують проти гусениць багатьох видів з роду лускокрилих, а також попелиць, кліщів, мідяниць, галиць на плодово-ягідних культурах. Рецепти приготування робочого розчину:

  • 200 г свіжоздрібнених зубків заливають 10 л води, розмішують, проціджують і відразу ж використовують; 
  • одну чайну ложку розтертих зубків змішують із 2 столовими ложками води. Обробляють черешки та листя кімнатних рослин проти щитівок та інших шкідників кілька разів (з інтервалом у 5 днів) до повного їх винищення;
  • висаджують часник біля кущів смородини, аґрусу, суниці, гладіолусів для знищення кліщів, довгоносиків, дротяників, слимаків, сірої гнилі. 

Цибуля ріпчаста

Використовують для боротьби з попелицями, клопами, павутинними кліщами, мідяницями, плодожерками.

  • Рецепт настою: 200 г цибулиння настоюють в 10 л теплої води 5 діб. Обробку проводять трохи більше 3 разів, з інтервалом 5 днів.
  • Для боротьби з мідяницями ефективний такий настій: 200 г цибулин пропускають через м'ясорубку, додають до 20 л води та витримують 2 доби.
  • Для захисту від плодожорок обприскують будь-яким із цих настоїв після цвітіння (під час літа метеликів). 

Посадка часнику та цибулі серед кущів смородини та суниці відлякує брунькового та прозорого кліщів.

Тютюн

Використовують для захисту плодово-ягідних рослин від комплексу шкідників.

  • Настій: 1 кг тютюнового пилу заливають 10 л води, настоюють 2 доби. Проціджують, доливають воду до 10 л і настоюють ще 2 доби. Потім знову проціджують та додають воду у співвідношенні 1:3.
  • Відвар: 1 кг тютюнового пилу заливають 10 л води та 2 годин кип'ятять на слабкому вогні. Потім проціджують та розбавляють водою у співвідношенні 1:3. 

Картопля 

Настій картопляного бадилля застосовують для знищення попелиць та кліщів на плодових деревах. Готують настій із зеленого (1,2-1,5 кг) або висушеного (0,6-0,8 кг) бадилля. Після подрібнення його заливають 10 л теплої води і настоюють 3-4 години.

Використання більш концентрованого настою може викликати опіки оброблюваних рослин. 

Календула 

Застосовують для боротьби з чорною ніжкою, метеликами лускокрилих шкідників, кліщами. 

  • Настій: 200 г насіння заливають 10 л води, настоюють протягом доби.

Чорнобривці (тагетес) 

Ягідники обприскують настоєм проти попелиць та низки хвороб до дозрівання ягід і повторюють обробку після їх збирання. Цибулини гладіолусів, насіння айстр, левкоїв занурюють у розчин на 10 годин, щоб знезаразити їх від грибних хвороб.

  • Рецепт настою: квітучі рослини чорнобривців зрізають повністю, подрібнюють. Велике емальоване відро наповнюють сировиною до середини та заливають теплою водою. Настоюють 2 доби.

Ромашка

Для захисту рослин використовують лікарську, далматську та кавказьку ромашку. Застосовують проти сисних шкідників, гусениць молодшого віку, личинок пильщиків, садових довгоносиків. Збирають сировину під час цвітіння. У лікарської ромашки –  заготовляють квіти та листя.

  • Використовують настій: 1 кг сировини заливають 10 л води, нагрітої до 60-70 °С, настоюють 12 годин.

У ромашки далматської заготовляють всю рослину, у кавказької – суцвіття.

  • Застосовують настій, приготований за таким рецептом: 200 г подрібненої зеленої маси заливають 1 л води, настоюють 12 годин. Потім настій зливають, а до маси, що залишилася, доливають 5 л води і настоюють ще 12 годин.

Обидва розчини проціджують і додають господарське мило. Використовують свіжим. 

Горець повзучий 

Обробляють плодово-ягідні рослини проти сисних шкідників. 

  • Заготовляють надземну масу в період цвітіння, подрібнюють і готують настій: 1-2 кг сировини заливають 10 л теплої води, настоюють добу. Потім розчин проціджують та додають мило. 
  • Можна використовувати відвар: 1-2 кг свіжої подрібненої маси заливають 10 л води, настоюють 6 годин, потім кип'ятять на слабкому вогні 30 хв. Приготовлений відвар використовують відразу або зливають у скляні пляшки, щільно закупорюють та зберігають у темному місці при температурі 10-15 °С. Перед використанням розводять водою у співвідношенні 1:1. 

Деревій звичайний 

Використовують проти попелиць, листоблошок, трипсів, щитівок, несправжніх щитівок, кліщів, гусениць молодшого віку, личинок пильщиків на плодово-ягідних рослинах. Заготовляють на початку цвітіння. В цей час він містить максимальну кількість біологічно активних речовин. 

  • Настій: 0,8 кг подрібнених рослин заливають водою (так, щоб вона покрила сировину), настоюють 2 доби. Проціджують, зелену масу віджимають. Отриманий настій розбавляють водою, доводячи об'єм до 10 л. 
  • Відвар: 0,8 кг підсушеної та подрібненої сировини заливають 10 л води, кип'ятять 30 хв. Потім розчин охолоджують, проціджують та доливають водою до 10 л. 

Коров'як або перепріле сіно 

Використовують для боротьби з борошнистою росою.

  • Настій: на 1-1,5 кг сировини заливають 3 л води та витримують 3 доби. Проціджують, розводять водою у співвідношенні 1:3. Якщо сировину настоювати 3-4 години, то витяжку розбавляти не потрібно.

Чистотіл великий

Ефективний проти попелиць, листоблошок на плодово-ягідних культурах. Діє також на гусениць молодшого віку лускокрилих шкідників, на гусениць старшого віку його дія незначна. 

Чистотіл 

Збирають усі органи рослини впродовж вегетаційного періоду. Для приготування настою беруть 3-4 кг свіжої або 1 кг сухої маси або коріння, подрібнюють, заливають 10 л води, настоюють 2 доби. 

Полин гіркий 

  • Сировину заготовляють у період цвітіння, подрібнюють. Якщо готують із сирої сировини, то беруть її піввідра – 700-800 г. Траву настоюють 1 добу, кип'ятять 30 хв. Відвар застосовують проти яблуневої плодожерки.
  • Деякі садоводи у боротьбі з листогризними шкідниками використовують відвар полину разом із настоєм курячого посліду. Для приготування робочого розчину 1 кг підсушеного полину кип'ятять 10-15 хв. В іншому посуді 1-2 діб настоюють 1 кг сухого посліду. Розчини змішують та доводять водою до 10 л. 

Кульбаба 

  • Для знищення попелиць, кліщів, мідяниць використовують настій: 200 г подрібненого коріння або 400 г свіжого листя заливають 10 л теплої води, настоюють 3 години. Першу обробку проводять при розпусканні бруньок, наступні (за наявності шкідників) – через 10 діб.

Вільха сіра кущова 

Застосовують для винищення попелиць, павутинних кліщів.

  • Настій: 1 кг сухого або 2 кг свіжого листя заливають 10 л води, настоюють 1 добу. Потім розчин кип'ятять 30 хв. і фільтрують. 

Перець стручковий гострий 

Ефективний проти попелиць, мідяниць, гусениць різних метеликів, личинок жуків, трипсів, слимаків.

  • Відвар: 1 кг свіжих або 0,5 кг сухих стручків заливають 10 л води, кип'ятять 1 годину, настоюють 2 доби.  Робочий розчин готують із розрахунку 125 мл концентрату на 10 л води. Обприскують з інтервалом 10-15 днів.
  • Для боротьби з яблуневою плодожеркою беруть 500 мл концентрату на 10 л води.

Борщівник розсічений 

Використовують проти попелиць, кліщів та інших сисних шкідників.

  • Сухе листя, стебла, коріння (1 кг) заливають 10 л води, настоюють протягом доби. Розчин застосовують відразу після приготування.

Гірчиця біла

Порошок фабричного виробництва застосовують для боротьби з попелицями, рослиноїдними клопами, пінницею слинявою, гусеницями совок, молей.

  • Настій: 10 г порошку заливають 1 л води, настоюють у закритому посуді 2 доби; розчин фільтрують. Перед застосуванням концентрат розбавляють 5 л води.

Досить ефективний засіб для боротьби з лускокрилими шкідниками – настій деревної золи: 1 склянку попелу розмішують у 10 л води, настоюють 12 годин і за допомогою обприскувача обробляють листя з обох боків. На оброблені рослини метелики не сідають і яйця не відкладають. 

Ігор Шевчук 

© Журнал "Городник" 

ФОТО: pixabay.com 

comments powered by HyperComments
Новое на сайте