Формування починається з вибору скелетних гілок.
Спочатку визначають бажану висоту штамба (зазвичай 50-60 см над рівнем ґрунту), на цій висоті з числа сильних пагонів вибирають першу скелетну гілку. Кут відходження не повинен бути гострим. Другу гілку вибирають через 3-5 бруньок від нижньої, з протилежного боку провідника. Якщо дві нижні гілки розташовані під кутом одна до одної (якщо дивитися на них зверху), то третю вибирають так, щоб простір навколо штамбу поділявся приблизно на три рівні частини. Над третьою гілкою провідник видаляють, вирізають і всі інші пагони. Так формують дерево із трьома одиночними гілками.
Якщо дві нижні гілки розташовані навпроти, крону формують із чотирьох скелетних гілок, закладаючи ще дві скелетні гілки під прямим кутом до перших двох. Третю гілку під прямим кутом до нижніх двох зазвичай залишають через 5-6 бруньок від другої. Ще трохи вище вибирають четверту, розташовану у протилежному напрямку від третьої. Зайві пагони видаляють, провідник зрізають над четвертою гілкою. Виходить дерево із чотирма одиночними гілками.
Буває, що пагонів мало і закласти 3-4 поодинокі гілки не можна, тоді зближують одну пару гілок. У саджанця з трьома скелетними гілками зближують першу і другу, у "чотирьохгілкового" – другу та третю.
Якщо на саджанці немає гілок і скелетні гілки доводиться вибирати з пагонів, що утворилися в рік посадки, то зайві пагони вирізують тільки після здерев'яніння їх нижньої частини. Якщо це зробити раніше, то кут відходження залишених гілок може змінитися, стати гострішим.
Рекомендована висота штамба – 50-60 см. Пагони, що утворилися в зоні штамба, виламують до їхнього здерев'яніння.
Допускається і безштамбове формування.
Щоправда, зниження штамбу ускладнює обробіток ґрунту під деревом, зате дозволяє більш тривалий час стримувати ріст дерева, воно не потребує омолодження. Крім того, при обрізці, зборі врожаю та інших роботах, що проводяться в кроні, не потрібна драбинка.
Навесні наступного року верхівки скелетних гілок підрізають приблизно на одній висоті. Зріз роблять над брунькою, що знаходиться із зовнішнього боку гілки.
Принцип вирівнювання скелетних гілок і обрізка на зовнішню бруньку зберігається усі наступні роки.
Гілки обрізають над бічною або внутрішньою брунькою лише тоді, коли потрібно змінити напрямок їх росту.
Під час вегетації видаляють зелені пагони, що досягли довжини 8-10 см, на штамбі та верхньому боці скелетних гілок. Видаляють зайві та конкурентні пагони на кінцях скелетних гілок.
Весною третього року з торішнього приросту закладають гілки другого порядку. Перша гілка другого порядку повинна розташовуватися не ближче ніж 45-50 см від основи скелетної гілки. Вибирають найбільш сильні гілки та вкорочують до 40-45 см.
Під час вегетації проводять такі ж зелені операції, як і в попередньому році (виламування зелених пагонів). Їх бажано виконувати не тільки у рік формування, а й у наступні роки.
Навесні четвертого року закладають чергову гілку другого порядку (з протилежного боку по відношенню до попередньої) і обростаючі гілочки на відстані 10-15 см одна від одної. Залишені бічні обростаючі гілочки вкорочують на 5-8 груп квіткових бруньок, залежно від їхньої сили росту.
Плодоношення починається на 3-4 рік.
Після закінчення формування та вступу дерев у плодоношення щорічну обрізку виконують для збільшення розміру плодів, поліпшення їхнього забарвлення, забезпечення щорічних приростів, а також щоб не допустити зміщення плодоношення на периферію крони.
Обрізка включає наступні операції:
- щорічне проріджування слабких і загущених пагонів. У першу чергу видаляють "ненормальні" пагони (покриті тільки ростовими або тільки квітковими бруньками), а також пагони, що затіняють внутрішню частину крони;
- вкорочування нормальних пагонів (з квітковими та ростовими бруньками);
- "осадка верхівки" – вкорочування скелетних гілок на 2-3-річну деревину у випадках ослаблення росту та появи перших ознак оголення центру крони.
При обрізці з укорочуванням пагони плодоношення розміщують по вісях скелетних гілок будь-якого порядку на відстані 10-20 см один від одного. При цьому кількість квіткових бруньок або їх груп коливається від 3 до 10, залежно від потужності пагона.
Таку обрізку краще поєднувати з обрізкою на заміщення. Слабкі змішані пагони, розташовані ближче до основи скелетних гілок, обрізають на заміщення, тобто на пеньок з двома ростовими бруньками. З пагонів, що виросли з цих бруньок, наступного року нижній обрізають на заміщення, а верхній – на плодоношення.
На заміщення можна також зрізати сильні "ненормальні" пагони, які мають лише ростові бруньки. Ті пагони, на яких є лише квіткові бруньки, залишають на плодоношення, якщо вони сильні. Якщо вони слабкі, їх видаляють, але не вкорочують.
При омолоджуючій обрізці скелетні гілки зрізають на 2-3-річну деревину (пізніше на 3-5-річну) над заміщувальною гілкою. Іноді доцільно замінити стару скелетну гілку жировим пагоном ("вовчком"), що вирос в нижній її частині, відтягнувши його розтяжкою або підігнувши під цю ж гілку.
Омолоджуючу обрізку краще проводити в роки, коли ушкоджуються морозами бруньки, квітки або деревина, щоб уникнути втрати врожаю.
Олександр Вовк
© Журнал "Огородник"
ФОТО: pixabay.com
Глянець