Не лише прянощі: декоративні види та сорти шавлії у садибі

Сальвія блискуча або сяюча (Salvia splendens) – найпоширеніший у квітникарстві вид. Батьківщина її – Південна Америка. Багаторічна трав'яниста рясно квітуча рослина, що культивується як літник. Кущі компактні, густо облистяні стебла чотиригранні, світло-зелені. Висота рослин, залежно від сорту, – від 20 до 70 см. Листя цілісне, яйцеподібне, зверху темно-зелене, знизу – світло-зелене.

Квітки зібрані в яскраво-червоні кистевидні суцвіття (висота 15-25 см). Останнім часом з'явилися сорти червоного, рожевого, фіолетового та білого забарвлення. Цвіте з червня до вересня. 

Рослина світло-і теплолюбна, гине при перших осінніх заморозках. Добре росте на поживних вологих ґрунтах з достатнім вмістом вапна.

Сальвія блискуча – рослина, що повільно росте, зацвітає через 3-5 місяців після появи сходів, тому її вирощують розсадним способом. Насіння висівають у лютому-березні. При температурі 20 °C сходи з'являються на 7-10 день. У стадії сім'ядольних листочків сходи часто уражаються чорною ніжкою, особливо загущені посіви. Для профілактики ґрунт перед посівом поливають розчином марганцево-кислого калію (1 г на 10 л води) або превікура (15 мл на 10 л води), а насіння при посіві засипають тонким шаром промитого річкового піску.

Розсаду краще вирощувати з двома пікіровками:

• першу проводять у розсадні контейнери через 2 тижні після появи сходів,
• другу – у вазони (діаметр 9 см) наприкінці березня – на початку квітня.

Після висадки у вазони сіянці прищипують, залишаючи на рослині 2-3 пари справжнього листя.

У відкритий ґрунт розсаду висаджують (20х25 см) після того, як мине загроза заморозків.

Використовують для прикрашання різних квітників: клумб, рабаток бордюрів, садових ємностей та балконів.

Рослина може уражатися попелицею, білокрилкою, павутинним кліщем, совками, травневим хрущем, а також різними хворобами (фузаріоз, бура гниль, чорна ніжка, борошниста роса, іржа).

Існує багато сортів сальвії блискучої, що відрізняються за висотою рослин, забарвленням суцвіть і термінами цвітіння. 

Найбільш популярні: Везувій (Vesuvius) – висота 40-50 см, суцвіття яскраво-червоні, зацвітає у липні; Скарлет Пігмі (Scarlet Pygmy) – висота 20-30 см, суцвіття яскраво-червоні, щільні, зацвітає у червні; Ракет (Racete) – висота 30 см, суцвіття яскраво-червоні, зацвітає у червні-липні. 

Рослини з різним забарвленням суцвіть представлені гібридами: Клеопатра (Cleopatra) з білими, рожевими, лососевими, бузковими, фіолетовими суцвіттями; Дворф Дрес (Dwarf Dress) і Парад Міксче (Parade Mixture) – висота 30 см, ранньоквітучі, компактні, суцвіття білого, рожевого, червоного, пурпурового забарвлення; Скарлет Біколор (Scarlet Bicolor) – висота 25 см, великі суцвіття з червоно-білими квітками, Скай Анд Айс (Sky And Ice) з біло-блакитними квітками.

Сальвію блискучу переважно використовують у міському озелененні, тому що вирощування розсади пов'язане з певними труднощами та високими матеріальними витратами.

Для присадибних та дачних ділянок можна рекомендувати види, що вирощуються безрозсадним способом.

Сальвія хормінумова (Salvia horminum) – однорічний напівкущ (висота 40-50 см). Квітки дрібні, непоказні, зібрані на кінцях стебел у мутовчасті суцвіття. Красу і незвичайність суцвіттям надають великі яскраві приквітки білого, рожевого або фіолетового забарвлення.

Рослина невибаглива до ґрунтів, може рости на будь-яких, у посушливий період потребує поливу. Розмножують, висіваючи у відкритий ґрунт у ранні терміни (одночасно з посівом редиски). Сходи з'являються через 5-7 днів. Відстань між рослинами після проріджування – 25-30 см. Сіянці морозостійкі, часто перезимовує навіть самосів.

Зацвітає хормінумова сальвія в червні і кінця вересня, витримуючи заморозки -2..-3 °С. Насіння визріває добре, але важко вимолочується. У 1 г міститься 300-400 насінин, схожість зберігають 3-4 роки.

Найбільш популярні сорти: Блу Монарх (Blue Monarch) – синьо-фіолетові приквітки; Пінк Монарх (Pink Monarch) – яскраво-рожеві приквітки; Уайт Монарх (White Monarch) – білі приквітки.

Насіння зазвичай продається в суміші сортів.

Сальвія яскраво-червона (Salvia coccinea) – трав'янистий багаторічник, що культивується як однорічник (висота 50-70 см). Листя овальне, зверху темно-зелене, знизу – біло-опушене. Квітки яскраво-червоні, дрібні, зібрані пухкі суцвіття (висота до 40 см). 

Розмножують, висіваючи у відкритий ґрунт у квітні. Сходи з'являються на 5-7 день. Відстань між рослинами після проріджування – 35-40 см. Цвіте з червня до пізніх заморозків. Суцвіття можна використовувати для зрізу.

До мало поширених видів відноситься сальвія борошниста (Salvia farinacea). Висота рослини 40-50 см. Листя сріблясте, стебла покриті борошнистим нальотом. Квітки блакитні чи сині, дрібні, зібрані у циліндричні суцвіття (довжина до 20 см).

Розмножують посівом насіння, у відкритий ґрунт у квітні-травні. Цвіте із червня до заморозків. 

Сальвія відхилена (Salvia patens) – багаторічна рослина з потовщеним, бульбоподібним корінням, що культивується як літник (висота 50-70 см). Стебла малогіллясті, бічні пагони відхилені, покриті волосками. Квітки яскраво-блакитні або волошкові, великі, зібрані в мутовчасті суцвіття (висота 20-25 см).

Розмножують насінням, висіваючи у відкритий ґрунт у квітні-травні. Цвіте із червня-липня до заморозків. 

Сальвія мускатна, шавлія мускатна (Salvia sclarea) – латинська назва виду утворена від слова clarus (ясна, світла), що пов'язано з красивими, світлими суцвіттями рослин. 

Рослина дворічна (висота до 120 см). Є сорти, що зацвітають у перший рік. Листя велике, яйцеподібне, зморшкувате.  Квітки рожеві або білі, зібрані в гіллясті волотисті суцвіття (довжина до 50 см), пишності і ошатності яким надають рожеві із зеленою облямівкою великі приквітки.

Рослина світлолюбна, невимоглива до ґрунтів, до цвітіння потребує поливу. Цвіте з червня до липня.

Розмножують насінням, висіваючи у відкритий ґрунт у жовтні. У перший рік утворює розетку листя і не цвіте. У природних умовах України часто дає літній самосів, який добре перезимовує та наступного року зацвітає.

Сальвія мускатна відноситься до пряно-ароматичних рослин, але часто її вирощують як декоративну.

Висаджують у квітниках у поєднанні з багаторічниками, а також солітерно на газонах та в палісадниках.

У народній медицині зелену частину рослин використовують для покращення травлення, а також при захворюваннях нирок, шлунка, ревматизмі, для регулювання серцебиття. Ефірну олію з її суцвіть застосовують у парфумерній промисловості для закріплення аромату. 

Олег Соколов 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: pixabay.com