Ваш помічник кожен день
Підпишіться
Город

Під зеленим листям: основні шкідники капусти і захист від них

28 жовтня 2024
355
Під зеленим листям: основні шкідники капусти і захист від них

Великої шкоди капусті впродовж усього вегетаційного періоду – від появи сходів та до збирання врожаю – завдають численні види шкідників.

На ранніх стадіях розвитку: хрестоцвіті блішки, вовчок (капустянка), личинки капустяних мух, стебловий капустяний довгоносик (скритнохоботник), капустяна моль. У період вегетації: капустяний білан, капустяна совка, хрестоцвіті клопи, капустяна попелиця.

Ушкодження капусти шкідниками призводять до загибелі молодих рослин та зниження врожаю на 40-45%. 

Хрестоцвіті блішки (світлонога, виїмчаста, хвиляста, синя, чорна, південна) – найнебезпечніші шкідники молодих рослин, особливо щойно висадженої в поле розсади капусти.

Весняне пробудження блішок відзначається рано. У березні-квітні вони залишають укриття та заселяють культурні хрестоцвіті, скелетуючи та вигризаючи в листі невеликі отвори. Крім листя, жуки ушкоджують стебла, стручки та суцвіття. Найбільш небезпечні ушкодження блішки завдають навесні сходам, у результаті рослини гинуть чи відстають у розвитку. Найбільш інтенсивно блішки харчуються вдень з 10 до 13, а потім з 16 до 18 години. Гаряча і суха погода посилює шкоду, яку завдають блішки.

Обмежує поширення блішок знищення бур'янів (суріпка), на яких харчуються жуки, а також полив у спеку та притінення розсадників та висадженої розсади.

Шкодять капусті весняна і літня капустяні мухи. Виліт мух відзначається наприкінці квітня - на початку травня, що збігається з термінами висадки розсади капусти.

Личинки вгризаються всередину кореня, через що рослини в'януть, листя набуває фіолетового відтінку. Літня капустяна муха вилітає на три тижні пізніше весняної, коли ґрунт прогрівається до 18 °С. Найбільшу шкоду завдають мухи 1-го покоління, оскільки вони ушкоджують розсаду і молоді, ще не зміцнілі рослини на полі.

Найбільше страждають ранні сорти білокачанної капусти, цвітна капуста та насінники.

Капустяний білан поширений в Україні повсюдно. Літ метеликів починається наприкінці квітня - на початку травня. 

Метелики досить великі (45-60 мм) із білими крилами. На вершині їх – широка, чорна, серпоподібна облямівка, а на передньому краї задніх крил чорний мазок. Підкріпившись нектаром, метелики починають відкладати яйця на капусту та інші культурні та бур'янисті рослини родини хрестоцвітих. Через 8-12 днів відроджуються гусениці, які зішкрібають паренхіму листа і розповзаються. Дорослі гусениці об'їдають листя переважно з країв. При сильному заселенні гусениці знищують усю м'якоть листка, залишаючи лише товсті жилки і можуть за 2-3 дні знищити качан капусти. При високій плідності у сприятливі роки гусениці капустяного білана можуть буквально спустошити поля капусти, ріпи, брукви та інших хрестоцвітих.

Літ метеликів капустяної молі починається рано, у другій половині квітня. Метелики харчуються та відкладають яйця після заходу сонця, вдень вони неактивні. Самки відкладають яйця на нижню сторону листя.

Гусениці, що виходять з яєць, вгризаються в тканину листа і роблять там міни, в яких живуть 2-3 дні. Потім вони виходять на поверхню листової пластинки і вигризають невеликі ділянки м'якоті листа, залишаючи недоторканою лише шкірку. Такі пошкодження мають вигляд вікон, затягнутих прозорою плівкою. Найбільших збитків завдають гусениці 2-3-го покоління, які ушкоджують точку росту в качанах, що зав'язуються.

Найбільш критичним періодом для капусти при ушкодженні міллю є фаза росту верхівкової бруньки. Гусениці молі у період пошкоджують точку росту, що затримує формування качана. Другий критичний період – пошкодження листя у фазу ущільнення качана, через що погіршуються товарні якості продукції.

Великі (до 50 мм) метелики капустяної совки літають увечері. Самки відкладають яйця на нижню сторону листя. Через 15-20 днів відроджуються гусениці, які харчуються спочатку зовні, а потім усередині качанів. Пошкоджений качан загниває, видає неприємний запах і стає непридатним для вживання. У цвітної капусти гусениці совки прогризають як листя, і суцвіття (головку). 

Капустяна попелиця завдає значних пошкоджень капусті. Пошкоджене листя спочатку знебарвлюється, потім набуває рожевого забарвлення, скручується і в'яне. У разі сильного пошкодження качани не зав'язуються. У насінників пагони з бутонами і квітками стають синювато-рожевими, знижуються врожай і якість насіння, іноді насіння взагалі не утворюється. Впродовж літа шкідник дає до 16 поколінь. Найбільша шкода від капустяної попелиці проявляється у роки із сухим спекотним літом. Рясні опади зливового характеру та холодна погода стримують чисельність цього шкідника.

Хрестоцвіті клопи представлені декількома видами, але найбільш поширені в Україні та небезпечні ріпаковий та розфарбований. Наприкінці травня самки клопів відкладають по 12 яєць у два ряди на нижню сторону листя. Через 5-13 днів із яєць відроджуються личинки, схожі на дорослих клопів. Клопи та личинки висмоктують сік з листя або з квітконосних пагонів хрестоцвітих рослин. На пошкодженому листі спочатку утворюються свіжі крапки, які зливаються у плями. Пошкоджене листя жовтіє і в'яне. Внаслідок пошкодження квіткових пагонів генеративні органи (квітки та зав'язі) обсипаються, а в стручках утворюється щуплі насіння. Клопи розвиваються в одному поколінні.

Великої шкоди капусті завдають слимаки сітчастий і польовий. Шкідники багатоїдні, ушкоджують овочеві та інші культури не лише у відкритому ґрунті, а й парниках, плівкових та зимових теплицях. На капусті слимаки прогризають довгасті дірки у листі, залишаючи тільки жилки, виїдають глибокі порожнини в качанах, вгризаються всередину головок цвітної та білокачанної капусти.

Слимаки сприяють поширенню дуже небезпечного захворювання – бактеріозу. Слимаки поїдають уражене бактеріозом листя, що впало на землю, а потім, переповзаючи на здорові рослини, розносять збудника цього захворювання. Слимаки ведуть нічний спосіб життя, а вдень ховаються в сирих, прохолодних і тінистих місцях. Яскраве денне світло негативно впливає на їх розвиток і харчування, тому вони і концентруються в зволожених місцях ґрунту. За відсутності вологи та зниження температури до 4-7 °C слимаки гинуть.

Заходи боротьби

Для захисту капусти від шкідників необхідний комплекс заходів. Велике значення у зниженні чисельності мають агротехнічні заходи:

  • Потрібно дотримуватися сівозміни з поверненням хрестоцвітих культур на те саме поле не раніше ніж через 3-5 років; 
  • знищувати на ділянках, що розділяють межі та доріжках бур'янів, особливо квітучих, на яких постійно накопичуються метелики для додаткового харчування;
  • після збирання врожаю рослинні рештки та кочериги капусти зібрати, скласти у купи, а навесні, після того, як вони висохнуть, обов'язково спалити;
  • проводити ранню висадку розсади та своєчасні підживлення:

перше – через 15-20 днів після висадки розсади, друге – через 10-12 днів після першого (20 г аміачної селітри, 40 г суперфосфату, 10 г хлористого калію та 100 г золи на 10 л води), третє – через 20-25 після другого (10 г аміачної селітри, 60 г суперфосфату, 20 г калійної солі); 

  • у період кладки яєць та відродження гусениць капустяної совки – регулярно глибоко розпушувати ґрунт в міжряддях;
  • розріджувати загущені посадки, щоб стримувати розвиток слимаків і зменшувати їх шкідливість;
  • ізолювати посадки овочевих культур від сильно засмічених або сирих ділянок, звідки зазвичай заповзають слимаки. Для цього по межі городу насипати у 2-3 рядки на відстані 15 см одна від одної гашене вапно, суперфосфат (30 г на 1 м довжини);
  • розміщувати в міжряддях посадок приманки із шкірки цитрусових (лимон, апельсин, грейпфрут), кавуна, дині. Залучені запахом, слимаки вночі концентруватимуться на них, а вранці їх залишиться лише зібрати; 
  • обпилювати міжряддя товченим суперфосфатом або гашеним вапном (30-40 г/м2), можна сумішшю вапна з тютюновим пилом (по 20-25 г/м2). Це треба робити після заходу сонця, коли слимаки виповзають із сховищ, двічі, з інтервалом 10-15 хв; 
  • виловлювати слимаків на доріжках, між грядками та серед овочів. Для цього розкладають у цих місцях зволожені старі мішки, рогожу, шматки шиферу або руберойду, дошки, листя лопуха та капусти. Під такі укриття шкідники забираються вдень, а ввечері їх збирають та знищують. Робити це обов'язково 3-4 дні поспіль;
  • обприскувати посадки капусти, що ушкоджуються гусеницями, настоями:

квітучого полину (300 г нашаткованого полину, 1 склянка деревної золи залити 10 л окропу, настояти впродовж 5-6 годин, охолодити, процідити);

картопляного бадилля (1,2 кг свіжого бадилля заливати 10 л теплої води, настояти 3-4 години, процідити). Обприскувати одразу після остигання.

Обов'язково додати на 10 л настою 50 г рідкого мила чи 10 мл ліпосану.

Ефективним та нешкідливим способом боротьби з лускокрилими шкідниками є біологічний метод – використання хижака трихограми, який знищує яйця шкідників, та обробка насаджень мікробіологічними препаратами.

  • Проти гусениць молодшого віку кожного покоління шкідників застосовують біопрепарати: лепідоцид 3-4 л/га або 40-50 мл на 10 л води; бітоксибацилін – 2 л/га або 50 мл на 10 л води.
  • У разі потреби слід через 7-8 днів провести повторну обробку.
  • Робочу рідину готують перед обробкою.
  • Рослини обприскують при температурі 20 °С за відсутності опадів – дощу чи рясних рос.

© Журнал "Городник" 

ФОТО: pixabay.com

comments powered by HyperComments
Нове на сайті