Ваш помічник кожен день
Підпишіться

Геометрія сливи: обрізка та формування дерев різного віку

28 березня 2022
2242
Геометрія сливи: обрізка та формування дерев різного віку

Молодими вважають дерева сливи 1-4-річного віку, до набуття плодоношення. Саме в цей час регулюють кількість основних гілок, розміщуючи їх під правильним кутом відносно вертикальної лінії штамба. У перші роки росту дерев у саду проводять формування крони, регулюючи кількість основних, скелетних гілок, густоту їх розміщення та кути відходження від штамба, а також формують напівскелетні гілки, гілки другого та третього порядків.

Основні прийоми, які використовують при формуванні сливи, – укорочування та проріджування пагонів.

Перший найчастіше застосовують на сортах зі слабкою здатністю до розгалуження, другий – навпаки, на сортах, які формують достатню та надмірну кількість гілок.

Оптимальними для сливи типами крон є веретеноподібні і, меншою мірою, певні модифікації розріджено-ярусних, залежно від сили росту сорту та від сили росту на певній підщепі (кореневій системі).

Веретеновидна крона у сливи набуває широкого поширення. Передбачає наявність центрального провідника, на якому протягом 3-4 років формують основні гілки, за товщиною значно слабші за штамб, розміщені без'ярусно під тупими кутами (70—90°). Щорічному укорочення підлягає тільки вертикальний провідник, а основні гілки проріджують з метою їхнього рівномірного розміщення (через 15-25 см). Порівняно з чашоподібною кроною, тут замість 3-4 скелетних гілок формують 8-12 напівскелетних, але розміщених майже в горизонтальному положенні.

Основні правила формування веретеновидної крони 

Товщина та довжина бічних гілок не повинні перевищувати половини товщини та довжини центрального провідника. Саджанці перед посадкою повинні мати штамб заввишки 40-60 см і 3-4 бічні гілки завдовжки не менше 15 см. 

  • Висота дерева при даному формуванні визначається відстанню між деревами в ряду, що дорівнює 2/3 висоти. 
  • Ширину міжрядь розраховують, виходячи із суми відстаней між деревами та світловими коридорами (не менше 1,5 м).

Обрізка в рік посадки зводиться до прищипування пагонів продовження, на другий рік – до коригування бічних гілок з метою їх підпорядкування лідеру. У сортів із відносно гострими кутами рекомендується відгинати та підв'язувати гілки у майже горизонтальному положенні. У період плодоношення обрізкою підтримують пірамідальну форму крони і відходження обростаючих складних (плодових) гілочок під кутом 30° до їхньої гілки. 

Веретеновидна форма крони забезпечує ранній вступ у плодоношення, високу врожайність за рахунок більшої кількості дерев, що припадають на одиницю площі, зменшення трудових витрат на збереження дерев.

При веретеновидному  формуванні врожайність дерев перші 3-4 роки вище, ніж у дерев із чашоподібною кроною, а за умови формування стрункого веретена може перевищувати її в 10-12 разів за рахунок щільного розміщення рослин на ділянці.

Урожай сливи при веретеноподібній кроні більший, ніж при V-подібній кроні і вільній пальметті (сорт Анна Шпет – на 7-21%, сорт Угорщина бужанська – на 23-42).

Рясне плодоношення в перші роки може спричинити зменшення маси плодів на 5-6-й рік життя дерева, тому необхідно постійно проводити нормування врожаю

Дерева сливи з веретеновидною кроною значно стрункіші, мають меншу проекцію крони і відповідно їх можна висаджувати густіше – через 2-3 м, особливо при використанні слаборослих підщеп сортів типу Стенлі і Венгерка донецька.

Тобто, вони придатні до створення суперінтенсивних насаджень з урожайністю до 32-35 т/га високоякісних плодів. 

Розріджено-ярусна округла крона дуже поширена при формуванні дерев сливи в Україні, тоді як у західноєвропейських країнах вона втратила актуальність. Таке формування доцільне для дерев сильно-і середньорослих сортів на сильнорослих підщепах. Крім сили росту значення мають кути відходження основних гілок від штамба.

У таких цінних сортів, як Кабардинська рання, Альвена, Венгерка донецька рання, Ренклод Альтана ці кути гострі, веретеноподібну форму в цьому випадку формувати важко і недоцільно, тому розріджено-ярусна форма для них є основною.

Правила формування розріджено-ярусної крони

Зазвичай при розріджено-ярусній кроні гілки розміщені в три яруси.

  • Перший, нижній ярус, закладають чотирма або п'ятьма гілками, спрямованими у різні боки. З них дві-три можуть виходити із суміжних бруньок, а інші розташовуватися на відстані 10-20 см один від одного.
  • Над гілками першого ярусу, на відстані 60-70 см від них, формується другий ярус із двох-трьох гілок. Вони можуть бути суміжними, але краще розташовувати їх на відстані 20-30 см один від одного.
  • Третій ярус формується на 50-60 см вище за другий з двох протилежних гілок (або розташованих розріджено).
  • Штамби дерев повинні досягати 80-90 см заввишки.

Дерева сильнорослих сортів, сформовані таким чином високі, з об'ємними кронами, тому їх потрібно висаджувати розріджено (через 5-6 м).

Найкращі модифікації розріджено-ярусних крон – знижена зона плодоношення та сплощена крона.

При ручному збиранні плодів (в наших умовах він буде основним ще довго) важливо знизити зону плодоношення з метою зменшення трудовитрат.

Тому дерева середньо- і слаборослих сортів слід висаджувати ущільнено, через 2-3 м один від одного в ряду (залежно від родючості ґрунту та підщепи) при ширині міжрядь в 5-6 м і формувати їх за типом округлої крони зі зниженою зоною плодоношення. При цьому на нижньому ярусі формують 4-5 основних скелетних гілок, на другому (на відстані 60-70 см від першого) – 2-3 скелетні гілки і на третьому – 2 гілки.

У багатьох країнах з успіхом застосовуються так звані сплощені об'ємні крони – уздовж ряду гілки в рості не обмежують, а в бік міжрядь "не випускають" далі ніж на 75-80 см в обидва боки. Таке формування оптимальне з погляду освітленості дерева, що сприяє дозріванню плодів високої якості.

Обрізка плодоносних дерев 

Вже у 8-10-річних дерев сливи багатьох сортів спостерігається домінування процесу плодоношення: припиняється ріст обсягу крони, гілки відхиляються в сторони і прогинаються під масою врожаю, істотно затінюється нижня частина крони, а її верхній частині з'являються порожнечі.

У сортів із гострими кутами відходження основних гілок від штамба (Ренклод Альтана, Кабардинська рання, Альвена) відбуваються відлами. В одних сортів крона оголюється, в інших загущується.

Тому обрізка плодоносних дерев вирішує ці проблеми за рахунок проріджування крони, вирізування сухих і надламаних гілок, видалення окремих живих, але надто нахилених убік або пошкоджених шкідниками гілок.

За наявності сильних жирових пагонів видаляють найсильніші, а інші вкорочують і пригинають, щоб заповнити крону в потрібних місцях. При подальшому здрібненні плодів та припиненні приросту пагонів продовження слід вживати радикальних заходів.

Омолоджуюча обрізка сливи 

За сприятливих умов росту її доводиться проводити з 12-річного віку дерев, а то і з 7-9-річного – після суворих зим з підмерзанням дерев.

Залежно від сорту та віку дерев, їх біологічного стану та впливу умов навколишнього середовища можна виділити два види омолоджуючої обрізки – періодично необхідну та вимушену.

Періодично необхідна омолоджуюча обрізка проводиться з метою ліквідації оголення крони і периферійності плодоношення внаслідок старіння дерева і невмілої обрізки. Її необхідно проводити, якщо величина щорічного приросту пагонів зменшується до 15-20 см.

Завдання полягає у відновленні росту пагонів за рахунок появи жировиків. Для цього гілки обрізають до деревини 3-5-річного віку. Після появи жирових пагонів важливо своєчасно їх відхилити і підв'язати, щоб надати великого кута відходження від штамба або гілки в бічному напрямку, а не в середину крони. Навесні наступного року жирові пагони вкорочують під середнім передчасним пагоном. Всі пагони, спрямовані в середину крони, вирізають, а нормально спрямовані – вкорочують на 6-8 міжвузлів, формуючи плодоносні пагони і пагони заміщення. 

При омолоджуючій обрізці за забарвленням деревини поперечного зрізу гілки можна оцінити стан дерева.

  • Світло-зелене та світло-жовте забарвлення багаторічних кілець вказує на відсутність пошкоджень від морозу. 
  • Наявність коричневого та темно-коричневого забарвлення на зрізі вказує на те, що було перенесено сильне підмерзання, яке спричинило усихання окремих гілок, слабке плодоношення, хворобливість.

У такому разі рівень обрізки знижують до здорової деревини.

Врожайність омолоджених дерев у рік обрізки знижується, але надалі вони приносять добрі врожаї. Така обрізка позитивно впливає на величину плодів, підтримує біологічну рівновагу між ростом та плодоношенням. У результаті крона знову опускається, даючи можливість збирати плоди самостійно. 

Вимушена омолоджуюча обрізка проводиться зазвичай після сильних пошкоджень дерева взимку, які стають очевидними навесні, по мірі розпускання бруньок, коли окремі гілки не подають ознак життя. Таку обрізку проводять пізньої весни, гілки зазвичай обрізають до деревини 5-7-річного віку. Оскільки такі гілки досить масивні, їх поперечні зрізи обов'язково потрібно замазати садовим варом або густою масляною фарбою.

У рік омолодження на дереві виростає безліч сильних жирових пагонів. Завдання вимушеної обрізки полягає в їх проріджуванні та спрямуванні в сторону периферії крони, а також видаленні тих, які вперто ростуть у її середину.

При нормально проведеній операції дерева сливи починають оновлене життя вже через два роки – рясно цвітуть і плодоносять. Доглядати їх слід так само, як інші плодоносні дерева.

Особливої ​​уваги вимагають лише місця товстих зрізів – на їх заростання знадобиться 3-4 роки. Тому важливо своєчасно захищати зрізи від грибних захворювань – обробляти їх розчином мідного чи залізного купороса, а після підсихання періодично змащувати варом або густою фарбою.

Василь Павлюк 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: pixabay.com 

comments powered by HyperComments
Новое на сайте