Ваш помічник кожен день
Підпишіться
Вихованці

Позбавляємось шкідливих "підселенців": паразитарні хвороби курей та їх лікування

18 квітня 2024
1026
Позбавляємось шкідливих "підселенців": паразитарні хвороби курей та їх лікування

До найбільш поширених паразитарних хвороб, що викликають великий відхід молодняку і зниження продуктивності дорослих птахів, відносять аскаридоз, гетеракідоз і кокцидіоз. Ці хвороби спричиняються внутрішніми паразитами (гельмінтами, кокцидіями).

Кури часто страждають і від зовнішніх паразитів (кліщів, клопів, бліх, пухопероїдів). Вони стрімко розмножуються і сильно турбують птахів, знижуючи прирости і несучість, псують пух і перо. Крім того, вони можуть стати переносниками збудників інфекційних хвороб. 

Аскаридоз – поширене і дуже важке захворювання курей. Особливо сильно від нього страждають курчата.

Викликається аскаридоз круглим глистом – аскаридою, яка паразитує у кишечнику птахів. Яйця аскарид потрапляють в організм курей із кормом та водою. Аскарида – глист веретеноподібної форми довжиною 3-12 см – паразитує в тонкому кишечнику, але може бути і в інших органах. Відрізняється великою плодючістю. Одна самка курячої аскариди впродовж  року виділяє близько 50 млн яєць, що провокує масове зараження птахів. Гельмінти в процесі своєї життєдіяльності виділяють шкідливі для організму господаря речовини – токсини, що призводить до недокрів'я та пригнічує нервову систему. Глисти пошкоджують тканини та органи, до яких прикріплюються, а, накопичуючись у великій кількості, викликають закупорку кишечника і навіть розрив стінок. Крім того, гельмінти поглинають поживні речовини, що потрапляють з їжею в організм, призводячи до його виснаження. 

Гетеракідоз – глистне захворювання, що викликається гетеракісами, які паразитують у сліпих кишках курей. Вони набагато менші за аскарид (всього 0,6 1,5 см) і дуже тонкі.

Найбільш ефективними медичними препаратами при лікуванні глистяних захворювань показали себе піперазин, фенотіазин, гігроміцин. Їх дають разом із кормом.

  • З метою профілактики слід періодично мити приміщення, годівниці, напувалки, ошпарювати їх окропом і дезінфікувати 5%-ним розчином ксилонафта або фторхлорфенолу, 3%-ним розчином їдкого натру або розчином зольного лугу; регулярно очищати від посліду приміщення та місця вигулів.
  • Рекомендується також роздільне утримання та вирощування молодняку та дорослих курей. 

Кокцидіоз викликається найпростішими одноклітинними кокцидіями. В організм птиці з кормом та водою, або навіть просто з підстилки, потрапляють ооцисти (одна із стадій розвитку кокцидій). Їх виділяє хворий птах.

Ці найпростіші організми дуже живучі: у приміщенні та ґрунті вони можуть існувати від кількох місяців до року. Кокцидії гинуть у сухих приміщеннях чи сухому ґрунті, під впливом високої температури. В організмі птахів вони концентруються в епітелії слизової оболонки кишківника. Курчата сприйнятливі до кокцидіозу з перших днів життя (4-7 діб), але частіше захворювання проявляється у 15-45-добовому віці.

З метою попередження кокцидіозу в перші дні рекомендують додавати в корм по 2,5 мг фуразолідону на курча, а квочкам – по 30 мг протягом п'яти днів після виведення курчат. Коли курчатам виповнюється 18-20 днів, фуразолідон дають повторно (5-7 днів по 5-6 мг на курча).

Можна додавати до корму етазол, норсульфазол або сульфадимезин, кокцидин, кокцидіовіт, осарсол. Необхідно стежити, щоб підстилка була сухою та вологість у приміщенні не підвищувалася.  

Зверніть увагу:

Якщо ваші кури при хорошому апетиті і достатній годівлі поступово худнуть і турбуються, якщо ви помічаєте у них пронос чи параліч, якщо ваші курчата ростуть і розвиваються повільно, якщо ви виявили у малюків симптоми анемії бийте на сполох: у них глисти.

У курчат, уражених кокцидіями, пригнічений стан, втрата апетиту, спрага; крила опущені, пір'я скуйовджене, голова втягнута в тулуб, хода хитка. Курчата більше сидять, вони прагнуть тепла і нудьгують. Випорожнення рідкі, спочатку зеленого, потім шоколадного кольору, з кров'яними прожилками. Іноді у випорожненнях одна кров. При тяжкому перебігу хвороби молодняк гине через 4-7 днів.

Свербуни (коростяні кліщі), потрапляючи на шкіру ніг, проникають між лусочками, що покривають їх неоперену поверхню. Від цього лусочки піднімаються і відпадають, оголюючи горбисті сірі нашарування, що зовні нагадують вапно. Це дуже турбує курей, оскільки супроводжується свербінням. У занедбаних випадках короста вражає неоперені частини голови та шиї. 

Захворювання, викликане пухопероїдами, має такі симптоми: свербіж шкіри, часткова втрата оперення, зниження вгодованості та несучості, птахи стають неспокійними. 

Короста ("вапняна нога") – заразне захворювання дорослих курей, що викликається дрібними свербунами – коростяними кліщами. Вони дуже рухливі і легко переміщаються з хворих птахів на здорових через підстилку, напувалки та годівниці. Якщо не вживати заходів, короста може тривати роками.

Вилікувати коросту просто. Достатньо впродовж півгодини потримати ноги птиці в теплому мильному розчині, після чого обробити їх в 1%-ному розчині креоліну. 

Пухопероїди – безкрилі комахи, що харчуються відторгнутими частинками шкіри, а також молодим пір'ям. Весь життєвий цикл цих комах (1,5-2,5 мм) проходить на тілі птахів. На домашніх курах паразитують пухопероїди 17 видів. Самки відкладають яйця, приклеюючи їх маточним секретом до перу, пуху або до тіла, де вони швидко перетворюються на комах. Найчастіше їх можна виявити під крилами та біля клоаки.

Найбільш простий і ефективний спосіб боротьби з пухопероїдами – установка в пташнику зольної ванни.

  • Для цього в ящик (довжина – 100 см, ширина – 70 см, висота 20 см) насипають дрібний сухий пісок та деревну золу у співвідношенні 1:1. Бажано додати порошок сірки (з розрахунку 200 г порошку на 1 відро).

"Купаючись" у таких ваннах, кури звільняються від паразитів. Пір'я та пух хворих птахів спалюють.

Клопи та блохи зустрічаються повсюдно. Клопи зазвичай нападають уночі, рідше – вдень. Насмоктавшись крові, вони ховаються в щілинах стін і стель. Клопи стійкі до холоду, можуть переносити голод понад шість місяців, а їхні личинки можуть існувати без їжі до 1,5 років. Це, безперечно, ускладнює боротьбу з ними. Яйця зберігають життєздатність до 45 діб. Окрім іншого, клопи – переносники збудників інфекційних та інвазійних хвороб. Особливо сильно нападають і турбують курчат блохи.

Для боротьби з клопами та бліхами застосовують 1-1,5%-ний водний розчин хлорофосу, 0,3-1%-ну водну емульсію карбофосу або хлорметафосу-3. Практикується винищення клопів окропом або струменем перегрітої пари. 

Ольга Циганюк 

© Журнал "Городник"  

ФОТО: pixabay.com 

comments powered by HyperComments
Новое на сайте