Ваш помічник кожен день
Підпишіться
Город

Живе довго, плодоносить багато: особливості вирощування багатоярусної цибулі

26 січня 2022
740
Живе довго, плодоносить багато: особливості вирощування багатоярусної цибулі

Цей вид цибулі – різновид батуна – у давнину дуже широко оброблявся Єгипті. Можливо, звідти він поширився у інші країни під назвою єгипетська цибуля. Щоправда, сьогодні частина ботаників вважає, що його історична батьківщина – Китай. У Європу цибуля багатоярусна була завезена мандрівниками в середні віки, на Русі її стали обробляти в 17-18 ст. Проте в нашій країні цибуля багатоярусна (інші назви: цибуля живородяча, єгипетська, рогата, катавіса) досі поширена менше, ніж інші види. А цінується вона високо, тому що на одному місці росте 5-6 років і ранньою весною першою дає ніжну соковиту зелень. 

Ботанічний опис 

Цибуля багатоярусна (Allium fistulosum var. viviparum Macino) – багаторічна рослина родини лілійних. Цибулина така ж, як у ріпчастої цибулі, але меншого розміру (маса 25-40 г), має видовжено-округлу форму, покрита 3-4 сухими лусками. Листя дудчасте, довжиною 25-40 см, темно- та світло-зеленого забарвлення, зі слабким восковим нальотом. В однієї цибулини утворюється 4-6 соковитих листків ніжного, приємного смаку. З віком (через 3-4 місяці після відростання) вони набувають гостроти (у батуна листя стає гострим через 1,5-2 місяці).

Від інших видів цибулі багатоярусна відрізняється будовою квіткової стрілки – на її вершині замість суцвіття з насінням формуються невеликі (маса 5-15 г, діаметр 0,3-1,2 см) повітряні цибулини – бульбочки. Тому цю цибулю називають живородячою. 

  • На стрілці повітряні цибулини розвиваються в 1, 2, 3 та 4 яруси. Очевидно, це зумовило ще одну назву цієї цибулі –  багатоярусна.
  • На першому ярусі зазвичай утворюються 2-5 великих цибулин (маса 5-15 г).
  • Стрілка продовжує рости і з відривом 15-20 см від першого ярусу формуються цибулини другого ярусу (маса 2-3 г), далі третього (0,5-1 г), четвертого (0,1-0,3 г) тощо.
  • Багатоярусна стрілка може досягати 80-120 см заввишки. 

За період вегетації у рослини, крім бульбочок, у ґрунті формується гніздо з 2-4 цибулин з потужною кореневою системою. Вони не утворюють виражену суху шийку, як у ріпчастої цибулі, тому погано зберігаються і їх не можна заготовляти про запас.

Багатоярусна цибуля виключно зимо-і морозостійка, легко перезимовує навіть у безсніжні зими. Відростає дуже рано навесні, перо можна вживати в їжу наприкінці квітня – на початку травня. Оптимальна температура для росту та розвитку рослин 10-15 °С. Цибуля світло- та вологолюбна, добре росте на легих за механічним складом родючих ґрунтах. 

Агротехніка та розмноження 

Багатоярусну цибулю можна обробляти в однорічній та багаторічній культурі.

Розмножується вона лише вегетативним шляхом – повітряними та прикореневими цибулинами. 

Повітряні цибулини дозрівають у III декаді липня – І декаді серпня. Після збирання їх сортують за фракціями – великі, середні та дрібні.

  • При багаторічному способі вирощування для розмноження використовують повітряні цибулини великої фракції, які садять за схемою 35-70х10-30 см.
  • Схема посадки при вирощуванні в однорічній культурі – 30-35х10-15 см.
  • Глибина закладення бульбочок 2-3 см.

Садять в три терміни: одразу ж після збирання (кінець серпня – вересень), під зиму (кінець жовтня – початок листопада) та ранньою весною.

При підзимовому терміні посадки існує небезпека того, що цибулини не встигнуть укорінитися до морозів, тому грядки потрібно накрити спанбондом або будь-яким мульчуючим матеріалом.

Агротехніка така сама, як для батуна. Цибуля добре відгукується на органічні та мінеральні добрива. Найкраще її  підживлювати органічними добривами: розкидати їх по поверхні землі, потім закласти в ґрунт і полити. У посушливу погоду рослини поливають 1-2 рази на тиждень.

При обробітку цибулі в багаторічній культурі збір листя за період вегетації проводять не більше двох разів (часте зрізання послаблює підземну цибулину) або вибірково, зрізаючи за один раз в однієї рослини по 1-2 пера. Перший збір пера проводять через 20-25 днів після відростання листя, другий – через 25-30 днів після першого. Листя зрізають на 2-3 см вище шийки цибулини.

При однорічному способі вирощування рослини висмикують, коли вони досягнуть 20-25 см у висоту.

До третього року життя рослин посадки загущуються за рахунок утворення прикореневих цибулин. Щоб збільшити площу живлення рослин, їх проріджують викопуючи через одну. Це роблять навесні (березень-квітень) або восени (серпень-вересень). Викопані цибулини використовують в якості посадкового матеріалу для закладки нових грядок або для вигонки зеленого пера у відкритому і захищеному ґрунті.

Для вигонки можна використовувати і бульбочки. Вони, на відміну від сівка і вибірки ріпчастої цибулі, не мають періоду спокою (деякі бульбочки проростають ще на стрілці) і при посадці в ґрунт одразу рушають у ріст.

Якщо посадити 5-8 кг/м2 бульбочок, то через місяць, навіть у грудні, можна отримати 10-16 кг зеленої цибулі.

В Україні найчастіше вирощують сорт багатоярусної цибулі Одеський зимовий 12.

Рослини невисокі 35-45 см, прикоренева цибулина середньої щільності куто-овальної форми. Забарвлення зовнішніх лусок червоно-фіолетове. Цибулини соковиті, гострого смаку, 2-5-зачаткові, довжиною 1,8-4,5 см та 1,8-3,4 см у діаметрі, масою 10-55 г. Листя довжиною 26-42 см, світло-зеленого забарвлення зі слабким восковим нальотом, росте майже вертикально вгору, стійке до вилягання.

Особливістю сорту є те, що вже в перший рік життя у 40-50% рослин формуються квіткові стрілки з повітряними цибулинами, а починаючи з другого та в наступні роки вони утворюються у всіх рослин. 

Хімічний склад та використання в їжу

У зелені багатоярусної цибулі міститься 1,9-2,7% цукрів, 1,8-2,4 г протеїну, 2,4-3,0 мг% каротину, 80-90 мг% вітаміну С (а в цибулинах 40-50 мг%, що в 1,5-2 рази більше, ніж у ріпчастої цибулі), вітаміни групи В, а також ефірні олії, мікроелементи.

У їжу використовують усю рослину. Зрізані листи (смак у них ніжніший, ніж у інших видів цибулі, і менш гострий) у свіжому вигляді додають у салати або як приправу до перших і других страв, а також використовують як фарш для різних виробів з тіста. Зелень надходить із ранньої весни до пізньої осені.

Повноцінні прикореневі цибулини готові до збирання з II декади серпня до кінця вересня. Зберігаються вони погано, тому їх доцільно використовувати в їжу восени, що дозволить заощадити велику кількість ріпчастої цибулі. 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: Огородник 

comments powered by HyperComments
Новое на сайте