Ваш помічник кожен день
Підпишіться

Своєчасний захист: боротьба зі шкідниками та хворобами салатних культур у захищеному ґрунті

25 січня 2022
648
Своєчасний захист: боротьба зі шкідниками та хворобами салатних культур у захищеному ґрунті

В останні роки в Україні збільшуються площі під зеленими культурами у захищеному ґрунті, серед яких найбільше вирощують салат.

У підвищенні врожайності та покращенні якості салатної продукції велике значення має захист рослин від шкідливих організмів.

Салат уражається хворобами, збудниками яких стають гриби, бактерії та віруси.

Великої шкоди завдають сисні шкідники: попелиці (оранжерейна, або персикова, баштанна і салатна), які не тільки ушкоджують рослини, але і є основним переносником багатьох вірусних захворювань. 

Оранжерейна, або персикова попелиця (Myzodes persicae Sully) – багатоядний вигляд, який, крім салату, пошкоджує петрушку, буряк, помідор і солодкий перець. Зимує персикова попелиця на рослинних залишках в опалювальних приміщеннях, на зелених культурах та квітах у стадії імаго та личинок. Імаго дрібні 1,0-2,0 мм, дорослі особини жовтувато-зеленого кольору.

Баштанна попелиця (Aphis gossypii Glov.) – широкий поліфаг, що ушкоджує всі овочеві культури в захищеному ґрунті, переносник понад 50 фітопатогенних вірусів. Зимують безкрилі незапліднені самки, іноді і личинки на рослинах у теплицях, у різних захищених місцях, а також на диких рослинах, часто під розетками прикореневого листя зимових зелених бур'янів. Упродовж року розвивається до 20 поколінь. Дорослі комахи бувають безкрилі та крилаті. Безкрилі самки з овальним тілом довжиною 1,2-2,1 мм, жовтувато-зелені, світло-або темно-зелені, майже чорного кольору на черевці. Личинки жовті або  зелені. У крилатих особин тіло завдовжки 1,2-1,8 мм, голова та груди чорні, черевце жовте або зелене з чорними плямами. Перші покоління шкідника представлені безкрилими особинами, пізніше утворюються крилаті самки. Термін розвитку одного покоління 6-10 днів. На рослинах на короткий час утворюються чисельні колонії різного віку.

На розвиток цього виду позитивно впливають помірно вологі та температурні умови. Температура вище 30 °C пригнічує розвиток попелиці. При температурі 23-25 ​​°C і відносній вологості повітря 80-85% розвиток попелиць відбувається дуже швидко, і вони дають до 15 поколінь. Плодючість самок складає від 20 до 80 личинок і залежить головним чином від кормової рослини. Попелиці на листі утворюють великі колонії, висмоктують їх сік, згодом ріст рослин уповільнюється, листя деформується. Заселяють колоніями нижню сторону листя. При висмоктуванні соку листя жовтіє, зморщується, засихає і відмирає.

Салатна попелиця заселяє листя, стебла, квіти рослин, викликаючи деформацію (скручування), освітлення верхнього та мозаїчне забарвлення нижнього листя. Внаслідок пошкодження ріст рослин затримується, вони стають ослабленими. Імаго 1,5–1,8 мм, безкрилі та крилаті – темно- або сірувато-зелені. Весною живуть на чорній смородині, рідше на агрусі, а потім перелітають на салат.

Несправжня борошниста роса (пероноспороз). Широко поширене грибне захворювання у всіх зонах вирощування салату – як на розсаді, так і на рослинах протягом усього вегетаційного періоду. Вражає рослини у відкритому та захищеному ґрунті. Найчастіше носить эпіфітотійний характер, що зумовлює значні втрати врожаю.

Характерні ознаки хвороби: на верхній стороні листка некротичні, округлі або еліпсоїдні, часто обмежені жилками плями, а на нижній – пухкий, білуватий наліт конідіального спороношення патогену. Подібні симптоми патоген викликає на стеблах, квітконіжках та суцвіттях насінників, які деформуються або некротизуються. Плями поступово збільшуються, листя стає крихким. При сильному розвитку несправжня борошниста роса викликає усихання листя.

Розвитку хвороби сприяє прохолодна погода (температура повітря 14-18 °С), рясна роса і висока відносна вологість (85-95%), а також ущільнені посіви. Зараження рослин відбувається через появу на листі краплинної вологи, особливо у нічний період. Збудник зберігається у вигляді ооспор у заражених рослинних залишках та у вигляді міцелію у насінниках. 

Сіра гниль – одне з найшкідливіших захворювань. Гриб Botrritis cinerea Fr. вражає листя, стебла, головки салату протягом вегетації, але найнебезпечніше це захворювання для рослин у фазі технічної стиглості. Ураження, як правило, починається з краю нижнього листя, у місцях його зіткнення з ґрунтом. На листі утворюються бурі плями, що покриваються густим, сірим, оксамитовим нальотом. З ураженого листя інфекція переходить до пазух листя і стебла, викликаючи їх загнивання. Збудник, що потрапив у середину голівки або насіннєвого стебла, вражає все листя один за одним. Тому сіра гниль швидко поширюється вгору по стеблі.

За сприятливих умов розвитку збудника (температура повітря 16–18 °С та відносна вологість вище 70%) серед поверхневого міцелію утворюються дрібні, чорні, різної форми склероції гриба, з вісьмома безбарвними одноклітинними сумкоспорами. Ураженню рослин сприяє стійка похмура погода, недостатня вентиляція, різкі перепади температур. Основне джерело інфекції – ґрунт та заражені рослинні залишки. Сильніше уражаються ослаблені рослини зі зниженим тургором, фізіологічно старими тканинами. 

Сіянці салату в розсадний період уражаються прикореневою гниллю, або різоктоніозом. Збудники – ґрунтові гриби Rhizoctonia solani Kuhn., Pythium debaryarum Hesse, Fusarium spp. Більшість патогену потрапляє у кореневу шийку ослаблених сіянців. Вона чорніє, стає тонкою та загниває. Такі рослини швидко в'януть, випадають, вони непридатні для висаджування. Розвивається хвороба за різких перепадів температур і вологості, у загущених посівах і особливо при вирощуванні салату в плівкових, неопалюваних теплицях. Ураженість рослин гниллю підвищується при глибокому висіві насіння та посадці рослин, ущільненні ґрунту після поливів. Основне джерело інфекції – заражений ґрунт.

Бактеріоз (мокра гниль) салату – збудник бактерія Pectobacterium carotovorum subsp.carotovorum (foncs) Waldee. Дуже шкідливе захворювання салату в плівкових та скляних теплицях, що нерідко призводить до значних втрат товарної салатної продукції. При масовому розвитку захворювання в стислі терміни може загинути більшість урожаю. 

Бактеріоз салату проявляється у двох формах. Перша – у зблідненні, в'яненні та загибелі листя та стебел рослин. При цьому салат часто надламується біля основи. Молоді заражені рослини не утворюють качанів. Друга – на верхньому листі і основі стебла утворюються дрібні маслянисті плями у вигляді мокрої гнилі чорно-бурого кольору, які, розростаючись, зливаються і викликають загибель частини листової поверхні або всього листа.

Найчастіше захворювання проявляється після рясних поливів і за підвищеної температури повітря (вище 25 °С). Водна плівка, яка покриває поверхневі тканини рослини протягом кількох днів, – оптимальне середовище для активного інфікування їх бактеріями. Бактерія заражає рослину через ранки і розвивається в паренхімі або провідній системі рослин. Слід зазначити, що надмірне внесення азотних добрив також знижує стійкість рослин до ураження гниллю. Розвиток хвороби підвищується при зниженій температурі, недостатньому освітленні та перезволоженні. 

Антракноз, або кільцева плямистість – збудник гриб Marssonina pannattoniana (Berl.) Mang. Захворювання проявляється протягом усієї вегетації, але найчастіше у період технологічної стиглості салату. На жилках і листі утворюються численні, округлі, заглиблені, блідо-жовті, а пізніше блідо-коричневі плями, у вологих умовах на краях плями – рожева рідка маса. Сильно уражене листя некротизується і в'яне. Через пошкоджені тканини проникають вторинні мікроорганізми, найчастіше збудники мокрої гнилі, що повністю знищують хворі частини рослини. Найсильніше кільцева плямистість проявляється при високій відносній вологості повітря та низьких температурах.

З 14 зареєстрованих вірусів салату, широко поширені та шкідливі два патогени – вірус мозаїки та вірус некротичного хлорозу. 

Найшкідливіше вірусне захворювання мозаїки салату (збудник – Lettuce mosaic poti virus) може виявитися у будь-якій фазі розвитку рослини. Симптоми захворювання: мозаїчна крапчастість, зональна хлоротичність, пожовтіння листя на початку вегетації рослин та кучерявість листя. Але характерні ознаки мозаїки – освітлення за довжиною жилок листя протягом усієї вегетації. Іноді на листі розвиваються світлі плями неправильної форми, внаслідок чого утворюється укорочена розетка листя. Квітконоси насінників погано розвиваються і зазвичай некротизуються. У рослин, вирощених з інфікованого насіння, головки не формуються зовсім. Заражені мозаїкою рослини можна відрізнити від здорових за жовтим забарвленням, наявністю некрозів, низькорослістю та відмиранням сердечка. 

Основне джерело інфекції – насіння (віруси знаходяться, як в оболонці, так і в зародку) та рослини із родини хрестоцвітих. Зараження під час вегетаційного періоду від хворої рослини до здорової здійснюється декількома видами попелиць (баштанна, салатна, але найбільш шкідлива персикова попелиця), при попаданні інфікованого соку на рослину при догляді та збиранні врожаю. Ось чому динаміка хвороби залежить від чисельності комах-переносників. Доведено, що рівень пошкодження рослин посилюється протягом вегетації. 

Некротичний хлороз (Lettuce necrotic yellow virus) проявляється у вигляді мозаїчної плямистості та пожовтіння листя, на поверхні якого розвиваються зморщені некрози. У навколишньому середовищі вірус нестійкий, інактивується навіть за кімнатної температури. 

Основна особливість технології вирощування салату – повна заборона застосування хімічних речовин та мінімальне внесення мінеральних добрив протягом усього вегетаційного періоду, від посіву до збирання врожаю.

Тому заходи щодо захисту здебільшого мають бути спрямовані на виконання та дотримання комплексу санітарно-профілактичних, агротехнічних та спеціальних заходів:

  • при вирощуванні салату дотримуйтесь 3-4-річної сівозміни; 
  • не допускайте сильних коливань температур; 
  • у період технологічної стиглості рослин обмежуйте поливи; 
  • збір насіння проводіть тільки зі здорових маточників і використовуйте тільки здорове насіння; 
  • ретельно та обов'язково знищуйте хворі рослини та рослинні залишки після збирання врожаю, а також хрестоцвіті бур'яни – резерватори вірусної інфекції з навколотепличної території; 
  • знезаражуйте ґрунти і ґрунтові суміші, призначені для посадки розсади; 
  • пропарюйте ґрунт у теплицях протягом 1–2 годин при температурі +100°С; 
  • знезаражуйте інструменти, які застосовували при догляді за хворими рослинами в 2%-ному розчині хлорного вапна;
  • посадкові ящики, розсадні горщики знезаражуйте від вірусних хвороб – у 5%-ному розчині марганцевокислого калію або у 100%-ному розчині тризаміщеного фосфорнокислого натрію (тринатрійфосфат); 
  • дотримуйтесь оптимальних режимів температури і вологості повітря та ґрунту протягом вегетації: 

У перші 15-20 днів після висадки розсади для прискорення росту рослин температуру підтримують в межах 16-18 °С вдень і 12-16 °С вночі. У період формування головок її знижують удень до 12-14 °С. Відносна вологість повітря вдень у сонячну погоду має бути 70-80%, у похмуру – 60–70, уночі – 60%. Вологість ґрунту має перевищувати 65-75% НВ.

Полив ґрунту треба проводити при необхідності вранці в сонячну погоду. Теплиці та парники регулярно провітрювати. Не слід забувати, що перезволоження ґрунту призводить до загнивання листя салату та поширення хвороб.

Після приживання рослини підживлюють мінеральними добривами (30-40 г сірчанокислого калію на 10 л води). Норма витрати робочого розчину на 1,5 м2 площі. Друге підживлення проводять на початку формування головок. При цьому дозу фосфорних добрив збільшують у 2 рази. Після підживлення рослини поливають чистою водою. 

  • у жодному разі не допускайте загущених посівів; 
  • для боротьби з попелицею, яка є переносником вірусних захворювань, на салаті застосовуйте біологічні засоби:

У період вегетації культури – біологічний препарат актофіт 0,2% к.е. (комплекс природних авермектинів) (8 мл/л). Кількість обробок протягом вегетації - 1-2, випуск ентомофага макролофуса з розрахунку 5 особин на 1м2. З появою вогнищ шкідника хижака випускають у співвідношенні 1:5-10. Наступні два випуски – через кожні 10–12 днів із розрахунком 150 тис. особин на 1 га. 

  • для підвищення стійкості рослин салату до захворювань застосовуйте біопрепарати: триходермін, ризоплан, гаупсин (обробка насіння перед посівом, обприскування розсади та рослин 0,2%-ним робочим розчином).

Ганна Ткаленко 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: pixabay.com 

comments powered by HyperComments
Новое на сайте