Магнолії крок за кроком: як виростити магнолію з насіння

Довгий час саджанці магнолії були великою рідкістю, коштували надзвичайно дорого, тому дерева можна було зустріти тільки в садибах аристократів. Завдяки розкішному цвітінню магнолія стала символом багатства, аристократизму, гарного смаку.

Згодом її стали висаджувати в міських парках. Тепер дерева магнолії – досить поширена окраса міських пейзажів, ботанічних садів і парків, а також колекцій садоводів-аматорів. І все ж популярною культурою її назвати ще не можна.

Одна з причин – складність придбання і дорожнеча посадкового матеріалу. Так що тема розмноження магнолій цікавить багатьох садоводів.

Розмножують магнолію насінням, щепленням і відведеннями.

Найпростіший і дешевий спосіб – насіннєвий. І хоча цвітіння вирощених рослин доведеться чекати трохи довше, ніж при інших способах розмноження, зате отримані таким чином рослини виростають більш витривалими і пристосованими до місцевих умов.

Крім того, кожна така рослина – завжди сюрприз, оскільки за багатьма характеристиками (розміром, забарвленням і формою квітки, стійкістю до хвороб і т.д.) вона може відрізнятися від материнських рослин, з яких взяте насіння.

Отже, якщо ви вирішили розмножувати магнолію насінням, перше, що потрібно зробити, – роздобути насіння. 

Його можна замовити у садоводів-аматорів. Але найкращий спосіб – зібрати самостійно восени, якщо, звичайно, у вас є доступ до плодоносних дерев.

Схожість насіння досить висока – до 90%, причому найкраще воно сходить у рік збору. 

Насіння покрите маслянистою оболонкою – саркотестою. Збирати його потрібно повністю дозрілим. Дізнатися, що плід дозрів можна за кольором ягід – вони повинні бути яскраво забарвленими, в залежності від виду – від яскраво-оранжевого до темно-бордового кольору.

Насіння добре видно в тих місцях, де плід тріснув.

Зібрані плоди спочатку дозарюють, – залишають в сухому прохолодному приміщенні на один-два тижні, щоб лусочки «шишки» максимально розкрилися.

Тоді більшість насіння сама відокремиться від шишки і його буде легко витягти.

Потім насіння поміщають на добу (або трохи довше) в ємність з водою, щоб оболонка насіння (саркотеста) краще відокремлювалася від кісточки. Хоча якщо насіння небагато, видалити шкірку можна і без замочування. Після відділення саркотести ретельно відмивають насіння від м'якоті, щоб при зберіганні воно не запліснявіло і не зіпсувалося.

Добре очищене насіння виглядає ідеально чорним і блискучим.

Одразу ж після відділення саркотести насіння потрібно промити міцним розчином марганцівки, сполоснути чистою водою і помістити на зберігання (на стратифікацію). Тривала, 3-4-місячна, стратифікація насіння магнолії при температурі 1-4 ° C сприяє проростанню насіння і гарній схожості.

Оптимальний спосіб зберігання насіння магнолій – у вологому субстраті в холодильнику (у відсіку для овочів).

Насіння поміщають в пакетик з замком (так званий zip-пакет) або в будь-яку скляну або пластмасову ємність) і засипають субстратом в співвідношенні 1: 2.

В якості субстрата для пророщування можна використовувати перліт, – він найкраще тримає вологу і повільніше пересихає. При цьому бажано брати не дуже дрібну фракцію, це забезпечує доступ повітря до насіння.

Якщо немає перліту, його можна замінити мохом сфагнумом, кокосовим волокном, грубозернистим піском, або тирсою (їх попередньо ошпарюють окропом і дають охолонути). Насіння магнолії не повинне пересихати під час зберігання, тому слід регулярно (раз в два тижні) оглядати субстрат, провітрювати, струшувати (для кращого повітрообміну) і зволожувати. Зволоження не повинно бути надмірним, субстрат має бути вологим, але не мокрим (якщо стиснути його в кулаці, з нього не повинна литися вода).

Якщо при огляді ви виявили, що насіння покривається пліснявою, замініть субстрат, а насіння промийте рожевим розчином марганцівки або фунгіцидом.

До посіву приступають, як тільки наклюнуться корінці.

Висівати магнолії можна в лютому-березні в теплицю або контейнери на підвіконні, оскільки сходить воно довго – від одного до трьох місяців.

Для посіву можна використовувати будь-яку тару з дренажними отворами в дні.

Я віддаю перевагу контейнерам розміром 9х9 см, висотою 15 см. Вони займають невелику площу, а глибина горщика дозволяє насипати на дно дренаж, що необхідно для гарного розвитку сіянців.

В якості дренажа, як правило, використовую шкаралупу волоських горіхів. Їх можна замінити покупними керамзитом, або безкоштовними підручними матеріалами (тирса, шматки дерева, хвоя новорічних ялинок, шишки, лушпиння соняшнику та ін.). Шар дренажу повинен бути до ¼ висоти горщика.

Землю використовую покупну (універсальний ґрунт для розсади), додаю до неї трохи перліту і мінеральні добрива пролонгованої дії (Basacote Plus 6M), потім висіваю насіння.

Зверху присипаю його землею (шар не менше 3 см), щоб проростки змогли звільнитися від насіннєвих оболонок. Інакше сходи з'являться в «пілотках», що може привести до великого відсотку втрати сіянців.

Якщо були дотримані всі правила стратифікації, схожість у магнолій буде досить високою. 

Тепер потрібно слідкувати за вологістю ґрунту, щоб земля не сильно пересохла  влітку, тому що магнолії люблять досить вологий ґрунт і дуже погано реагують на пересушування.

Зверніть увагу:

Як тільки з'являться перші сходи, поливаю їх препаратом Превікур (нова назва Магнікур), оскільки ніжні сіянці в теплих і вологих умовах теплиці схильні до чорної ніжки.

Розмножувати магнолію просто і вигідно, – адже надлишки посадкового матеріалу завжди можна подарувати, обміняти або реалізувати. 

Сіянці магнолії вирощую в теплиці. Розмір рослин залежить від умов вирощування та освітлення. На початку осені такі сіянці можна висаджувати у відкритий ґрунт.

Молоді сіянці магнолії в перші роки життя потребують укриття. З віком їх морозостійкість підвищується, і їх можна не вкривати на зиму.

Слід зазначити, що вирощування магнолій – справа захоплююча.

Вирішивши одного разу посадити магнолію у себе в саду, ви вже не зможете зупинитися і будете шукати все нові і нові види, гібриди та сорти. Бажаю всім, хто ще не наважився посадити свою першу магнолію, зробити цей крок та насолодитися чарівністю її цвітіння в вашому саду. 

Лариса Марущак 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: автора