Бахча в спекотне літо: правила гарного врожаю

Фактори дискомфорту

Звичайно, крім «правильних» сортів і гібридів, просуванню баштанних на північ і захід сприяють нові технологічні прийоми з використанням регуляторів росту, прищепленої розсади, добрив, синтетичних укривних матеріалів і засобів захисту рослин від шкідників і хвороб.

Однак провідна роль у досягненні успіху належить досвіду городника. Тільки він, щодня «спілкуючись» з рослинами, може вибирати ті чи інші агроприйоми, які створюють комфортні умови для росту і розвитку рослин кавуна, дині та гарбуза.

Баштанні культури висувають високі вимоги до всіх п'яти основних факторів – світла, тепла, вологи, мінерального живлення та постійного провітрювання.

Оптимальні показники знаходяться в дуже вузькому діапазоні, тому дискомфорт виникає, як при дефіциті, так і при надлишку того чи іншого фактора.

На території України в житті баштанних можна умовно виділити три основні періоди: 

• в кінці квітня і травні – посів насіння, поява сходів і початок росту рослин.

Цей період збігається з ризиками нестачі тепла, але навіть якщо його досить, все одно зберігається ризик зворотних заморозків. Баштанні можуть відчувати дискомфорт через холодний ґрунт або холодні роси та дощі.

Прохолода уповільнює не тільки зростання рослин, а й призупиняє засвоєння ними корисних елементів з ґрунту, в першу чергу азоту і фосфору. На ослаблених рослинах негайно поселяються кореневі гнилі, а на листі – попелиця. 

•  в червні відбувається інтенсивний ріст стебел і листя рослин, цвітіння і зав'язування плодів.

Зазвичай в цей період в ґрунті ще достатньо запасів осінньо-зимової добре прогрітої вологи, але на північ і захід країни рясні атлантичні циклони часто приносять холодні дощі з ризиками граду. На рослинах спостерігаються перші ознаки бактеріозів і антракнозу листя. На баштані з'являються бур'яни – головні конкуренти за вологу, світло і мінеральні речовини.

•  з другої половини червня до кінця серпня настає період спекотного літа, який китайці навіть називають особливим п'ятим сезоном року – «центр літа».

У цей період баштану досить умов для хорошого розвитку, хіба що, є дефіцит вологи. Однак при сукупності високої температури повітря, сухого вітру і палючого сонця листя рослин згоряє, після чого на плодах з'являються сонячні опіки. А якщо в цей період баштану недостатньо вологи, плоди стають млявими. 

Дефіцит вологи робить недоступними для рослин кальцій і магній, що в свою чергу призводить до суховершинності плодів та розтріскування кори.

При поєднанні умов спекотної погоди та дефіциту вологи на баштані проявляється нова група хвороб – справжня борошниста роса і альтернаріоз листя, а також шкідники – трипси і кліщі, які, висмоктуючи сік з листя і стебел, остаточно їх знищують. 

В кінці серпня починаються холодні ночі, супроводжувані прохолодними росами. Цей період зазвичай має значення тільки для гарбуза. Іноді, як виняток, впродовж всього літа стоїть суха або холодна погода.

Зазвичай порівняно комфортним для баштанних культур літо буває тільки в 50% випадків: на півночі – через дефіцит тепла і світла, але надлишок вологи, а на півдні навпаки – через дефіцит вологи, але надлишок тепла і світла. 

Найстійкішою до несприятливих погодних умов культурою є гарбуз, а найменш пристосованою – диня, оптимальний ареал для розвитку якої збігається зі степом. Що стосується кавуна, високу врожайність в поєднанні з відмінними смаковими якостями плодів досвідчені городники отримують навіть в Прикарпатті.

Невідкладне питання

В розпал літа городники замислюються над тим, як створити більш комфортні умови для баштану в спекотну погоду.

Запам'ятайте основний принцип, дотримання якого дозволить завжди отримувати високоякісні плоди відмінного смаку в спекотний період, – листя і стебла рослин, на яких дозрівають плоди, повинні бути обов'язково здоровими.

Саме здорові рослини забезпечують високий рівень фотосинтезу, в результаті якого утворюються глюкоза і фруктоза з подальшим їх перетворенням в сахарозу. Якщо показник смаку плодів баштанних культур виміряти в умовних одиницях «солодощі», то найменш солодкої виявляється глюкоза – 70 од. (сахароза –100 од. і фруктоза – 140 од).

Звісно, ​​захистити рослини від хвороб, шкідників і стресових погодних умов не так просто. Однак це реально, якщо в липні і серпні застосовувати повний комплекс всіх необхідних агроприйомів.

В першу чергу, потрібно забезпечити рослини достатньою кількістю вологи.

Той факт, що баштанні відносяться до посухостійких культур, багато в чому обумовлений розвитком потужної кореневої системи рослин і таким фактором, як наявність в ґрунті достатньої кількості запасів зимово-осінньої вологи. Тому зазвичай баштанні вирощують без додаткового поливу.

Але, на жаль, в таких умовах не завжди вдається отримати хороший результат. Проблема дефіциту вологи, як правило, виникає на півдні, а в Лісостепу і Поліссі вологи достатньо, хіба що її не вистачає на легких піщаних і супіщаних ґрунтах.

Поливати рослини слід тільки теплою, прогрітою на сонці, водою. Холодна вода зі свердловини не годиться, вона створює лише додаткові стреси для рослин, знижуючи їх імунітет.

Поливи можна проводити різними способами, але найкращим є крапельний, який не створює підвищену вологість в зоні листя, і не сприяє поширенню антракнозу і бактеріозу.

Можна поливати баштанні та іншими способами: зі шланга, напуском по борознах, дрібнодисперсним дощуванням і навіть локально (з відра).

Щодня здорова доросла рослина гарбуза споживає 10-12 л води з 1 м². Кавун і диня – в два рази менше.

Крім поливу, не слід відмовлятися і від мульчування грядок папером, соломою, сіном і агроволокном, що значно знижує  непродуктивне випаровування вологи з поверхні ґрунту і запобігає її перегріву.

У другій половині літа високі бур'яни на баштані перетворюються з конкурентів в союзників, притіняючи плоди від палючого сонця.

Важливо:

Портулак на грядці з баштану небажаний. Цей бур'ян не приймає участі в затіненні і виділяє в ґрунт речовини, які пригнічують рослини кавуна і дині.

Отруйні речовини виділяє і латук татарський. Тому не слід допускати поширення на баштані подібних бур'янів.

У липні важливе значення має достатнє харчування рослин.

Якщо навесні і на початку літа ми намагаємося підтримувати високий рівень мінерального живлення, використовуючи для цього різні способи підвищення ґрунтової родючості, то в липні особливу увагу слід приділити позакореневому підживленню.

По можливості бажано використовувати метод фертигації, тобто вносити підживлення одночасно з проведенням краплинного зрошення.

При такому методі можна застосовувати зручні для фертигації підкормові препарати: басфоліар борон, біо лайн, ЦТА Стимулянт-4, інтермаг і ін. Відмінні результати показують гумати в комплексі з мікроелементами, вітамінами і амінокислотами, а також група добрив на основі хелатних сполук.

Позакореневе підживлення потрібно проводити через кожні 7-10 днів, і продовжувати до початку дозрівання плодів.

Підводні камені

Щоб зберегти листя і стебла рослин здоровими, слід звертати особливу увагу на поширення захворювань і шкідників баштанних культур.

По-перше, потрібно правильно визначати ознаки хвороб і пошкодження шкідниками, по-друге, регулярно спостерігати за рослинами, щоб вчасно застосувати захисні заходи, по-третє, знати і вміти використовувати тільки дозволені для роздрібного продажу населенню препарати.

У вологе і холодне літо проявляються такі захворювання, як кореневі гнилі, бактеріоз і антракноз, а в спекотне – справжня борошниста роса, альтернаріоз (суха плямистість листя), а також небезпечні шкідники: попелиця, трипси та кліщі. Особливу групу представляють універсальні шкідники, що харчуються різними рослинами – совки, луговий метелик і ін. 

Як правило, попелиця починає пошкоджувати рослини ще в травні і продовжує до кінця липня, а трипси і павутинний кліщ – у другу половину вегетації рослин.

Поряд з хімічними препаратами, високу ефективність проти хвороб і шкідників показують такі біопрепарати, як Скарадо-М, актоверм, актофіт та ін.

Їх слід застосовувати тільки свіжоприготованими, у вечірні години, та з багаторазовою, чітко певною періодичністю. 

У спекотне літо плоди баштанних культур потрібно захищати не тільки від хвороб і шкідників, але і від палючих сонячних променів, інакше кавуни, дині та гарбуза будуть млявими, несмачними, «спеченими», тріснутими, суховершинними.

Плоди підпікаються у сонячну погоду щодня з 13 до 17 год. Особливо страждають плоди на тих рослинах, які до серпня вже встигли втратити листя, а стебла, через які відбувається випаровування і охолодження рослин, почали засихати.

Способів захисту від цього лиха досить багато.

Залежно від кількості рослин під укриттям їх поділяють на загальні (затінюючі сітки, куліси) і індивідуальні (пучки соломи, трави, папір). Затінюючі сітки слід розміщувати над рослинами на висоті не менше 1 м. При плануванні лаштунків з кукурудзи передбачають їх розміщення зі сходу на захід з використанням додаткового поливу.

Як бачите, отримати високий урожай баштанних культур – справа непроста.

Адже навіть якщо рослини кавуна, дині та гарбуза будуть забезпечені всім необхідним в початковий період, під кінець баштанного сезону спекотне серпневе сонце може спалити і зіпсувати плоди. Тому потрібно стежити і дбати про рослини впродовж усієї вегетації, і тоді ви зможете насолодитися смачними соковитими плодами. 

Зеновій Сич 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: автора