Ваш помічник кожен день
Підпишіться

У прекрасній формі: класичні формування плодових дерев у інтенсивних садах

26 січня 2022
2207
Придайте форму дереву

Досконалий смак плодів і зручна форма дерев – хіба не таку мету ставить перед собою садовод?! Досягають її у різний спосіб.

Можна на великій площі посадити дерева найкращих сортів на високорослих підщепах. Навіть за невисокої врожайності плодів завжди буде достатньо. Такий метод вирощування називають екстенсивним. Але скільки ж з таким садом роботи! Складно обробляти від хвороб та шкідників, та й урожай зібрати нелегко. 

Тому більшість садоводів обирають інший метод – інтенсивний. 

Інтенсивна технологія садівництва дозволяє з з мінімальної площі отримати максимальний урожай – який не тільки не поступається за якістю і кількістю врожаю, отриманому при екстенсивному методі, але і перевершує його. Для цього підбирають високопродуктивні сорти на низькорослих підщепах та впроваджують спеціальну агротехніку. 

Є й недоліки: підвищені вимоги таких дерев до родючості ґрунтів, зрошення, захисту від шкідників та хвороб, низька зимостійкість їхньої кореневої системи. 

Один із основних шляхів розвитку інтенсивного садівництва – розвиток промислових формових садів.

Формове садівництво – це вирощування плодових дерев, щеплених на карликових підщепах, різноманітних штучних форм (кордони, пальмети, піраміди, гірлянди та ін.). 

Дереву спочатку надають бажаної форми. При збиранні врожаю не потрібні громіздкі драбини. Ось він, урожай, під рукою.

Традиція формового садівництва зародилася Італії наприкінці XIV століття. М'який клімат країни сприяв розвитку садівництва. А прагнення краси породило саму ідею формування дерев, створення пальмет різної форми. У монастирських, присадибних садах і, звичайно, на віллах можна було зустріти пальмети з горизонтальними гілками. Пізніше їх вирощували на дерев'яних опорах спеціальної конструкції.

Перші промислові пальметні сади були створені в Італії початку двадцятого століття. Згодом ця технологія поширилася до інших країн і стала основою інтенсивного виробництва високоякісних плодів у всьому світі.

Отже, формове садівництво дало поштовх інтенсифікації садівництва.

Дерева, вирощені у формі пальмет, краще освітлюються сонцем, що сприяє підвищенню врожайності. Невисокі деревця зручно обробляти від шкідників та хвороб, легко обрізати, збирати з них урожай без втрат.

Пальметне садівництво ефективне як для промислових, так і для аматорських садів.

Пальмети бувають правильні – це італійська коса пальмета і неправильні – віялоподібна, монтрейська та ін.

Найбільшого поширення набула італійська коса пальмета, що складається з центрального стовбура та трьох-п'яти ярусів парних скелетних гілок, відхилених від провідника на 45-60°. Висота штамбів 40-60 см. Похиле положення гілок при такій формі сприяє хорошому руху соку. Скелетні гілки для кращого освітлення орієнтують із півночі на південь.

Косу пальмету можна формувати з будь-яких сортів, проте найкраще підходять слабо-і середньорослі, з неламкою деревиною. Вона придатна вирощування яблук, груш, персиків.

Щоб забезпечити своєрідний плодовий конвеєр, при закладці саду підбирають найкращі районовані сорти різних термінів дозрівання: 2 літніх сорти, 2-3 – осінніх, 3-4 – зимових. 

Пальметні насадження яблунь і груш закладають восени або рано весною з одно- або дворічних саджанців.

Густоту посадки визначають залежно від росту підщепи, родючості ґрунту та орієнтації рядів дерев з боків світла.

  • Для сортів яблунь на насіннєвій підщепі вона становить: сильно- і середньорослі – 5х5 і 6 м у ряду; слаборослі – 5х4 і 4,5 м.
  • Для яблунь на М2, М4, М3: сильнорослі – 5х4 і 5 м у ряду; середньорослі – 5х3,5 та 4 м; слаборослі – 5х3 і 3,5 м.
  • Для сортів груш на насіннєвій підщепі: сильнорослі – 5х4 і 5 м у ряду; середньорослі – 5х3,5 та 4 м; слаборослі – 5х3 і 3,5 м.

При вирощуванні пальмети обрізка зводиться до мінімуму, вона замінюється зеленими операціями, при яких обростаючим гілочкам надають відповідного напрямку.

У перший рік саджанці вкорочують на 50-60 см. У травні-червні залишають 5-6 пагонів, з них виділяють провідник і дві скелетні гілки першого ярусу, а два-три пригинають. На другий рік при нормальному розвитку провідника та двох скелетних гілок першого ярусу під час зимової обрізки формують гілки другого ярусу. У липні-серпні пагони, які беруть участь у створенні другого ярусу, пригинають.

На початку третьої вегетації (при довжині пагонів 5-8 см) проводять першу зелену операцію: у верхній частині дерева залишають три пагони для закладки нового ярусу, інші прищипують. Одночасно прищипкою регулюють ріст пагонів.

У червні-липні проводять другу зелену операцію: формують третій ярус гілок. На третій рік і надалі, до завершення формування крони, також закладають нові яруси (на відстані 50-60 см один від одного). Після того як сформований останній ярус, пагін продовження залишають рости вільно, а на наступний рік його вкорочують на 60-70 см. Надалі центральний провідник вкорочують на багаторічну деревину. 

У формовому саду Центрального ботанічного саду ім. М. М. Гришка є ділянки інтенсивного садівництва, на яких застосовують різні формування крони, що забезпечують високі врожаї плодів. Одна з таких форм – струнке веретено (грузбек) – поширена в країнах Європи на карликових підщепах при загущеному розміщенні дерев.

Дерево, сформоване за системою стрункого веретена, має трохи конусоподібну крону. У нижній частині її залишають лише короткі напівскелетні гілки довжиною 0,5 м.

Відомо, що яблуні сорту Голден Делішес, сформовані на кшталт стрункого веретена, з площею живлення 4х1 м (2500 дерев на гектар) вступали в плодоношення на другий рік після посадки і давали урожай 35 ц/га плодів. На третій рік урожай становив 212, на п'ятий – 317, на шостий – 607 ц/га.

Для формування крони дерев за системою стрункого веретена беруть однолітки з розвиненими бічними пагонами або кроновані. Висота штамба – 35-40 см. Бічні пагони, що виросли вище штамба, вкорочують до 70-80 см, а ті, що ростуть під гострим кутом, і конкуренти центрального провідника видаляють. Аналогічні операції проводять і на другий рік. 

Навесні третього-четвертого року обрізати намагаються менше, видаляють лише прирости, щоб не заважали закладці плодових бруньок. Під час обрізки видаляють пошкоджені пагони та надмірно розвинені конкуренти центрального провідника (щоб не порушувати рівновагу крони), верхню частину крони проріджують.

В наступні роки з підвищенням урожайності дерев ріст центрального пагону обмежують, обрізаючи його на слабку плодову гілочку.

Висота дерев при формі стрункого веретена на карликових підщепах – 2,0-2,5 м, ширина плодової стіни – 1 м. 

Крону проріджують, замінюючи плодову деревину, що відплодоносила, на молодшу і високопродуктивну. Постійне омолоджування дерева забезпечує щорічний урожай.

Технології вирощування дерев удосконалюються та модернізуються. На зміну формі крони струнке веретено приходить суперверетено. Дерева висаджують на нових карликових підщепах з відстанню між ними 0,5 м.

Але при цьому, як і у формовому садівництві, залишається один з основних прийомів – влітку видаляють та вкорочують  (прищипують або пінцюють) гілки для кращої забезпеченості плодів світлом та поживними речовинами. 

Ірина Кудренко, Володимир Кузнєцов 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: pixabay.com 

comments powered by HyperComments
Новое на сайте