Ваш помічник кожен день
Підпишіться

Садок вишневий, продуктивний: основи розмноження клонових підщеп та вирощування щеплених саджанців

19 червня 2023
486
Садок вишневий, продуктивний: основи розмноження клонових підщеп та вирощування щеплених саджанців

Клонові підщепи розмножують вегетативним шляхом: укоріненням зелених, напівздерев'янілих або здерев'янілих стеблових живців, горизонтальними або вертикальними відприсками, кореневими черешками і кореневою порослю, фізіологічно активними тканинами верхівок в культурі in vitro.

Зелені живці (трав'янисті і напівздерев'янілі) укорінюють в умовах закритого ґрунту. У процесі укорінення вони формують придаткове коріння з тканин стебла. Отримані таким чином рослини є підщепами. 

Технологія розмноження зеленими живцями досить добре відома, тому зупинимося тільки на найважливіших моментах, недотримання яких може призвести до невдалого результату.

Важлива умова успішного укорінення – забезпечення оптимального температурно-вологісного режиму на різних етапах укорінення. Його можна створити в теплиці або іншій споруді, накритій склом або спеціальною плівкою.

Оптимальні результати забезпечує установка для створення штучного туману, що автоматично підтримує необхідний вологий режим (через певні проміжки часу туманоутворюючі форсунки розпорошують воду, яка тонким шаром покриває живці з листям). Постійна водяна плівка знижує або повністю припиняє транспірацію живців. Випаровування вологи в проміжках між включеннями форсунок знижує температуру тканин живців, оберігаючи їх від перегріву.

Корисним буває пристрій для підігріву субстрату. Коли температура субстрату в зоні коренеутворення більш висока, ніж температура повітря, коренеутворення відбувається інтенсивніше. 

Додаткова обробка живців регуляторами росту (індолілмасляна кислота (ІМК), індолілоцтова кислота, гетероауксин (ІУК) та їх аналоги) також стимулює коренеутворення та покращує розвиток кореневої системи.

У домашніх умовах укоренити зелені живці можна і без застосування туманоутворювальної установки та хімічних стимуляторів коренеутворення, проте при масовому виробництві клонових підщеп це обов'язково.

Зелені живці, відокремлені від маточної рослини, дуже чутливі до впливів зовнішніх факторів і при порушенні режиму вкорінення можуть швидко загинути. Тому для садоводів-аматорів більше підходить метод розмноження підщеп здерев'янілими живцями. На жаль, не всі вишневі підщепи розмножуються здерев'янілими живцями. Приємний виняток становлять підщепи, отримані від деяких східно-азіатських вишень, наприклад вишні несправжньої – Cerasus pseudocerarsus.

Якщо у вас немає умов для розмноження підщеп зеленими живцями, можна розмножувати їх горизонтальними відприсками.

  • Для створення маточника горизонтальних відприсків нарізають неширокі борозни глибиною до 20 см і висаджують рослини на відстані 40 см одна від одної під кутом 45 º.
  • Така похила посадка рослин уздовж ряду полегшує подальше укладання пагонів на дно борозни та закріплення їх металевими або дерев'яними шпильками.
  • Коли молоді пагони досягають висоти 15-20 см, їх рясно поливають водою для замулювання основи  відрослих пагонів і підгортають на половину висоти пухкою землею або спеціальним субстратом.

У якості субстрата використовують торф, тирсу, дрібно подрібнену солому або соняшникове лушпиння.

Оскільки свіжа тирса в процесі гниття поглинає багато азоту, складаючи таким чином конкуренцію маточним рослинам, то краще їх попередньо підготувати. Свіжу тирсу компостують протягом півтора-двох місяців: додають азотні добрива (2 кг добрив на 1 м3 субстрату), можна додати також фосфорні, калійні добрива та мікроелементи, зволожують, складають у купу, накривають її плівкою. У процесі компостування субстрат 1-2 рази перелопачують, після чого він стає придатним для використання.

Тирсу можна використовувати також як мульчуючий матеріал у міжряддях. Мульча дозволить створити сприятливий водний та температурний режим у маточнику та полегшить догляд за ним.

Мульчу з міжрядь використовують і для підгортання пагонів, що відростають. По мірі росту пагонів підгортання повторюють кілька разів, щоб утворилися пагорби висотою до 30 см.

Впродовж сезону рослини підживлююють та поливають. Восени відприски відокремлюють від маточних рослин.

Клонові підщепи можна використовувати як проміжні вставки для зниження висоти прищеплюваних дерев.

Тому садоводи-аматори, які не мають можливості придбати або виростити клонові підщепи, для зниження розмірів дерев можуть скористатися цим способом (адже живець придбати значно простіше).

У такому разі спочатку роблять окулірування (або щеплення живцем) клонової підщепи на насіннєву підщепу, а потім на отриману вставку довжиною 20-30 см прищеплюють потрібний помологічний сорт.

Для черешні у якості інтеркалярів (проміжних вставок)  можна використовувати не тільки вищезгадані клонові підщепи, але й слаборослі сорти вишні (наприклад, Латвійську низьку, Норд Стар, Шубінку та ін).

Саджанці на слаборослих підщепах вирощують традиційним способом, застосовуючи зазвичай літнє окулірування або зимово-весняне щеплення живцем. Глибша, ніж у школці, посадка саджанців сприяє кращому закріпленню в ґрунті і формуванню потужної кореневої системи, тому окулірування в розпліднику роблять на висоті 15-30 см від поверхні ґрунту.

Необхідно, щоб посадковий матеріал на слаборослих клонових підщепах не був уражений вірусними та мікоплазмовими хворобами. 

Встановлено, що підщепи ЛЦ-52 та ВСЛ-2 характеризуються підвищеною чутливістю до ілар-вірусів. Це проявляється у сильній камедетечі і некрозі тканин, що у результаті призводить до загибелі рослин. Дерева вишні та черешні у наших садах доволі значно заражені цими вірусами. 

Ось чому необхідно використовувати здоровий посадковий матеріал та підщепи, стійкі до вірусних захворювань. Зараження вірусами може відбуватися не тільки у процесі щеплення, а й при перенесенні пилку комахами. Хворі дерева дають слабкий приріст, погано плодоносять та гинуть у ранньому віці. 

Володимир Меженський  

© Журнал "Городник" 

ФОТО: pixabay.com 

comments powered by HyperComments
Новое на сайте