Принади жовтих слив: класичні сорти ренклодів для українських садів

Говорячи про цю групу слив, слід зазначити, що вони стійкі до шарки – небезпечного вірусного захворювання, менше, ніж угорки, уражаються сливовим пильщиком, але сильно – плодовими гнилями.

У нинішній ситуації, напевно, найголовніший аргумент на користь світлозабарвлених слив – вони мають прекрасний товарний вигляд і рідше, ніж темнозабарвлені, зустрічаються на ринку, а отже, й коштують набагато дорожче.

Ренклод Уленса 

Найстаріший і дуже поширений у нашій місцевості сорт цієї групи слив. Сорт французького походження.

Дерево сильноросле, невибагливе до умов проростання, морозостійке, рік у рік регулярно і щедро плодоносить. У молодому віці – сильноросле, добре піддається формуванню, утворює гарну пірамідальну крону. Досить товсті коричневі однорічні пагони вкриті великими бруньками "на подушечках". Сорт урожайний, самоплідний.

Плоди великі (до 50 г), жовто-зеленого забарвлення, покриті сильним нальотом, дуже смачні, кісточка добре відокремлюється від м'якоті. 

Один недолік – сильно гниють на дереві, особливо у дощову погоду під час дозрівання. Цьому сприяє і пучкове розміщення плодів на пагонах. 

Дозрівають у Києві 10-15 серпня. Плоди гарні свіжими, а ще з них виходять чудові компоти та варення. 

Ренклод ранній

Ренклод ранній – отримано Л. І. Тараненко у Донецькій філії УНДІ садівництва.

Формує пірамідальну сильнорослу крону. Сорт вимагає переведення вертикально спрямованих пагонів у більш горизонтальне положення (відтягування гілок за допомогою шпагату), бо розташовані під гострим кутом пагони Ренклоду раннього можуть ламатися під масою врожаю. А сорт дає рясний та регулярний урожай, чому сприяє інтенсивне закладання квіткових бруньок на однорічному прирості, а також на кільцях та букетних гілочках. Тому з 2-го року саджанці цього сорту з урожаєм, а з 3-го – вже мають товарне плодоношення.

Плоди досить великі (до 40 г), майже кулястої форми, злегка притиснуті з полюсів, бічний шов виражений слабо, жовтого кольору, з блідо-червоним рум'янцем у верхній частині плода, що складається з великих та дрібних пігментних крапок Простого смаку, кісточка відокремлюється погано.

У порівнянні з іншими ренклодами цей сорт відносно стійкий до гнилі і плодожерки. Урожай дозріває у III декаді липня.

Ренклод Старка 

Сорт американського походження.

Дерева сильнорослі, починають плодоносити рано. Щеплені на аличі, вони дають урожай вже на 3-й рік. 

Плоди темно-зелені, трохи витягнутої форми, невеликі (маса 30 г). Сливи чудового смаку, але кісточка погано відокремлюється від м'якоті. Дозрівають на початку вересня і можуть довго висіти на дереві. Дуже смачні у свіжому вигляді, а також придатні для приготування компотів та варення.

Білоруська жовта 

Отримана селекціонером Е. П. Сюбаровою внаслідок схрещування Очаківської жовтої та сливи Пашкевича. 

Дерево середньоросле, з широкою кроною, високоврожайне, дуже великі плоди (маса 50 г).

Сливи овальної форми, жовтого забарвлення, із сильним білим нальотом. Дозрівають наприкінці серпня та можуть зберігатися 10-15 днів. М'якоть соковита, ніжна, прекрасного десертного смаку. Кісточка від м'якоті не відокремлюється.

На жаль, плоди Білоруської жовтої сильно уражаються сливовою плодожеркою, тому неминучі заходи щодо захисту від цього шкідника.

Золота крапля Кое 

Одна з найкрасивіших жовтих слив, виведена в Англії. Пізнього терміну дозрівання.

Дерево сильноросле, невибагливе до умов вирощування, дає регулярні, але помірні врожаї.

Плоди великі (маса 50-60 г), яйцеподібної форми (як класична угорка), смачні, але кісточка погано відокремлюється від м'якоті. Дозрівають у 20-х числах вересня та можуть довго висіти на дереві, не тріскаються і не гниють, навіть якщо під час дозрівання стоїть дощова погода. У сухому прохолодному приміщенні плоди можуть зберігатись до листопада.

Особливо високих смакових якостей плоди Золотої краплі досягають, якщо дерева висаджені на південних схилах або місцях, захищених від холодних вітрів спорудами.

Цей сорт сливи самобезплідний, тому для нормального плодоношення обов'язково висаджувати поруч із нею одну або кілька слив інших сортів для перехресного запилення.

Улюблена з Млієва 

Живці отримані від автора сорту – селекціонера з УНДІ садівництва ім. Симиренко В. Ф. Ласкавого.

Дерево інтенсивно росте, формує красиву, дещо загущену кулясту крону. При навантаженні врожаєм пригнічується вегетативний приріст. Однорічні пагони товсті, коричневого кольору, із сірими штрихуватими крапками. Бруньки великі, загострені, до пагонів кріпляться за допомогою здуття "подушок".

Плоди найбільші серед усіх слив (маса 90 г), жовто-лимонне забарвлення з білим пруїновим нальотом, витягнутої форми. Мають сприємний освіжаючий смак. Хоча кісточка і погано відокремлюється від м'якоті, сливи мають попит.

Дерева доводиться обробляти інсектицидами проти пильщика та плодожерки.

Зате плоди не гниють і не тріскаються, навіть у дощову погоду. Дозрівають рано – 10-15 серпня. Це відмінний "ринковий" сорт, який може прикрасити будь-яку виставку. 

Формоза 

Сорт належить до групи японських слив.

Дерево має широкопірамідальну крону з рідко розміщеними гілками. Плоди дуже великі (маса 60-80 г), за величиною наближаються до відомого сорту Озарк Прем'єр, мають добре виражену серцеподібну форму з сильно виокремленим "дзьобиком" в нижній частині плода, жовтого кольору, іноді з невеликим рум'янцем. М'якоть жовта, дуже смачна, кісточка не відокремлюється. Урожай дозріває у І декаді серпня, на 5-7 днів пізніше, ніж у Озарк Прем'єр. 

У нашій колекції є й інші світлозабарвлені сорти сливи, проте вони мають деякі недоліки. Так, Пам'ять Вавілова – неврожайний сорт, Джеферсон, Онтаріо – мають низьку зимостійкість, Мінська та Лошицька рання – дають дрібнуваті плоди. Але й ці сорти заслуговують на увагу садівників-аматорів.

Адже слива – дуже вдячна культура і при належному догляді порадує рясним урожаєм. 

Петро Мазур 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: автора, pixabay.com