Між часником та цибулею: загадковий рокамболь на городі

У науковій літературі рокамболь описують так: невелика рослина з вузьким листям, дрібними фіолетовими квіточками, зібраними в рихлі суцвіття… Залишається загадкою (і не лише для мене), чому на просторах колишнього СРСР цю назву було віддано абсолютно іншій рослині, у якої напрочуд гарні квітки (величезні фіолетові кулі на довгих міцних квітконосах) і гігантська цибулина.

У всьому світі цю рослину знають як слонячий часник. 

Утім, я називатиму його рокамболь, адже ця назва для нас в Україні більш звична.

Існує думка, що рокамболь – це різновид часнику, і їхня агротехніка нічим не відрізняється. Але це не так.

Щодо умов вирощування рокамболь більше схожий на цибулю-порей, ніж на часник. 

Для повноцінного розвитку йому необхідні родючий ґрунт, багато вологи й сонця. Тому висаджую рокамболь лише на відкритих місцях, щедро заправлених добривами. На відміну від часнику, рокамболь може рости навіть на свіжій органіці.

А такий агрозахід, як виламування стрілок, для рокамболю зовсім не обов’язковий. На розмір цибулини він не впливає, зате сприяє стрімкому нарощуванню діток.

Дітки – це невеличкі цибулинки, які утворюються біля денця визріваючої цибулини (як у гладіолуса). Дітки можуть самовільно відокремлюватися і легко губляться в землі, засмічуючи ділянку.

Тож там, де вирощують рокамболь у великій кількості, видаляти квітконоси не рекомендують.

Квітки у рокамболю ефектні, але стерильні, через що насіння у рокамболю не зав’язується.

Тому розмножують рокамболь зубками або цибулинами-дітками. Зубків у рокамболю може бути кілька, вони солідних розмірів,тому цибулина рокамболю на вигляд така велетенська. До того ж вона соковита, пахне, як часник, але має не такий гострий, як у нього, смак.

За хімічним складом, а отже, і за лікувальними властивостями рокамболь значно поступається часнику. 

Через схожість квіток і розміру цибулини рокамболь часто плутають з цибулею Суворова, яку ще називають анзур.

Щоб їх не плутати, варто знати:

• рокамболь не можна розмножити насінням і, зрозуміло, самосіву він не дає. Тоді як цибуля Суворова це робить добре;
• у рокамболю біля денця цибулини з’являються дітки. У цибулі Суворова їх не буває;
• рокамболь можна вживати в їжу у свіжому вигляді, а також використовувати для приготування всіляких страв. Цибулю Суворова у свіжому вигляді не споживають, цибулини потребують додаткової обробки. Щоб вона стала їстівною, її треба довго вимочувати й маринувати; 
• у рокамболю листя з’являється досить пізно, воно грубе і для споживання не придатне. Листя цибулі Суворова з’являється дуже рано навесні. Воно широке, як ремінь, соковите й вітамінне.

Рокамболь – овоч дуже цікавий і специфічний. Вирощувати його нескладно і приємно. Але відмовлятися від часнику і цибулі Суворова я вам не раджу. Це різні культури, і хай кожна з них знайде своє місце на вашому городі. 

Ірина Романенко 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: автора