Наближається збір врожаю: догляд за виноградником у серпні

Пагони карбують...

Молоде росте листя для свого розвитку споживає значно більше поживних речовин, ніж саме виробляє. Тому на початку серпня проводять карбування пагонів.

• Так називається видалення верхньої частини молодих пагонів, які продовжують рости, з недорозвиненими чотирма-шістьма листками – на довжину приблизно 25-30 см. 

При проведенні карбування стежать за тим, щоб частина пагону, яку видаляють, не перевищувала 15-28% його загальної довжини. В результаті цього поживні речовини, які виробляє залишене на пагоні листя, у більшій кількості надходять в ягоди, покращується аерація і освітленість пагонів, прискорюється дозрівання врожаю, посилюється закладання суцвіть.

У лозі накопичується більше пластичних речовин, а значить, лоза краще визріває і підвищується її стійкість до хвороб та несприятливих умов зовнішнього середовища. Товарність винограду підвищується: збільшуються розміри ґрон і ягід, покращується їх якість, ускладнюється розвиток хвороб. Особливо сильно та сприятливо карбування впливає на столові великоґронові сорти винограду.

Карбування проводять у період уповільнення інтенсивного росту пагонів, коли вигнуті верхівки зелених пагонів починають випрямлятися.

Передчасне карбування викликає сильний ріст пасинків, а глибоке (якщо видаляється понад 25% приросту) може спричинити ріст основних бруньок на лозах. У першому випадку на місці однієї верхівки молодого пагона з'являється 5-8 пасинків, і замість зменшення листяної маси на верхівках отримують протилежний результат – кущ загущується, пластичні речовини витрачаються на ріст молодих пагонів, а дозрівання врожаю і визрівання лози затягуються.

У другому випадку, коли бруньки просинаються і починають рости, крім негативних ефектів, властивих передчасному карбуванню, додатково втрачається врожай наступного року. Справа в тому, що лози плодоношення доводиться різати коротше, до вічок, що не проросли. А отже, наступного року кущ відчуватиме брак вічок на них.

Тому не слід поспішати з проведенням карбування на зрошуваних виноградниках, із близьким заляганням ґрунтових вод. 

Але й запізнюватися з його проведенням теж не варто. У цьому випадку посиленя припливу поживних речовин до ґрон може не відбутися.

• За стійкої спекотної та сухої погоди, особливо на неполивних виноградниках, слаборослих сортах, кущах, пошкоджених градом та хворобами, карбування не проводять.
• Не карбують також пагони, призначені для укладання відприсків.

На сортах середньопізнього і пізнього термінів дозрівання пагони можна карбувати глибше, але при цьому вище ґрона має залишатися 8-10 листків, а на сортах з великими і дуже великими ґронами залишають до 15 листків. 

А листя – проріджують

Продовжують, як і наприкінці липня, проріджувати кущі із потужним приростом, де видалення частини листя не позначається негативно на загальному стані рослин.

Листя рекомендується видаляти не в один прийом, а в два-три, щоб захистити ягоди від сонячних опіків.

На молодих виноградниках за необхідності проводять катаровку, одночасно видаляючи подвійну поросль на щеплених кущах. Після катаровки біля штамбиків молодих рослин залишають лунки глибиною 10-15 см. Це потрібно, щоб місця зрізу поверхневого коріння підсохли, а також для запобігання його повторному росту. 

Місця зрізів дезінфікують 3%-ним розчином мідного купоросу або 1%-ною борною кислотою.

Хвороби попереджуть та знешкоджують 

За вологої погоди та у сприятливих умовах для розвитку хвороб, особливо сірої гнилі на ґронах, продовжують проводити на кущах операції з профілактики хвороб: розподіляють рівномірно приріст на шпалері, видаляють пасинки, листя в зоні ґрон при загущенні. Тобто створюють усі умови для кращого провітрювання рослин. 

• За перших симптомів появи сірої гнилі проводять профілактичне обприскування кущів розчином марганцівки (5-7 г на відро води).
• Інші протигнильні препарати застосовувати в цей час вже не можна, тому що вони не встигнуть розкластися до знімання плодів.
• Для повної профілактики від ураження гниллю ґрона обробляють більш концентрованим розчином (10-15 г на відро) марганцівки.
• Розчин потрібно наносити на кущі обприскувачем з дуже дрібним розпилом, він не повинен стікати з ягід.

У приземних формувань стежать, щоб ґрона не стикалися із землею. Якщо цього не уникнути, їх підкопують, піднімають або підстилають ізолюючий матеріал. Ягоди або окремі частини ґрон, уражені гниллю, вирізають і прибирають за межі ділянки, щоб хвороба не поширилася. Не слід кидати уражені ягоди на землю, краще їх прикопати в компостну яму.

У серпні проводять апробацію кущів, тобто визначають їх агротехнічний стан.

Відзначають кущі маловрожайні, уражені хворобами, слаборозвинені, пригнічені і т. п. Такі кущі бажано з ділянки видаляти і після відповідної підготовки ґрунту замінювати відприсками або посадкою нових саджанців на звільнене місце.

Немає сенсу перещеплювати пригнічені та хворі рослини, адже системні хвороби передаються від підщепи до прищепленої частини лози.

Напувають і “годують” рослини 

У спекотну погоду, коли кущам не вистачає вологи (листя втрачає  тургор, прив'ядає у середині дня), проводять помірний полив із одночасним внесенням невеликих доз фосфорно-калійних добрив (по 5-10 г на відро води).

Якщо до середини серпня однорічний приріст не почав визрівати, застосовують фосфорно-калійні позакореневі підживлення. 

Обприскувати листя по верхньому ярусу можна з інтервалом у 7-10 днів.

Такі підживлення стимулюють накопичення цукру у сортів середньораннього, середнього термінів дозрівання, кущі яких через великі ґрона і високу плодоносність можуть бути перевантажені врожаєм. Тому й затягується термін дозрівання. 

Їдуть у відрядження за новими сортами 

У середині серпня починають перегляд ґрон у продавців для виявлення найперспективніших сортів та гібридних форм.  Порівнюючи їх з наявними на ділянці, вирішують питання доцільності придбання нових сортів та заміни старих.

• Перевагу при цьому потрібно віддавати стійким сортам від раннього до середньопізнього термінів дозрівання з великими ягодами та ошатними ґронами.
• Пізніми і дуже пізніми сортами захоплюватися не варто, оскільки можливе епізодичне невизрівання врожаю.

Рекомендуємо знайомитися з сортами, по можливості, “наживо”. Подивіться на реальні плоди і тільки після цього купуйте ту чи іншу новинку. Найкраще купувати живці "з куща", коли господар ріже обрану лозу у вашій присутності.

Коли колекційна ділянка розташована на значній відстані, варто поєднати зусилля 5-8 виноградарів і "відрядити" одного з колег на перегляд плодів для придбання посадкового матеріалу.

Євген Ключіков

© Журнал "Городник"

ФОТО: pixabay.com