Ваш помічник кожен день
Підпишіться
Город

Красуні цибулі, смачні та декоративні: шніт і батун у садибі

10 серпня 2022
1012
Красуні цибулі, смачні та декоративні: шніт і батун у садибі

Цибуля покращує смак їжі, сприяє її швидкому засвоєнню та захищає наш організм від багатьох недуг. А багаторічна цибуля – це ще й окраса присадибної ділянки. 

Багаторічні види цибулі, такі як батун та шніт, за своєю декоративністю не поступаються квітам – їх оригінальні суцвіття-кульки не тільки радують яскравими барвами, але й випромінюють тонкий аромат, залучаючи бджіл. 

А найголовніше – всі види цибулі корисні для здоров'я. 

Цибуля без цибулин  

Вже котрий рік поспіль вирощую цибулю-батун. Вона дуже схожа на цибулю ріпчасту, але справжньої цибулини не формує.

За поживними властивостями батун перевершує ріпчасту цибулю.

У ньому містяться вітаміни С, В, В2, каротин та мінеральні солі. Та й смак у нього ніжніший, ніж у звичайної цибулі. У їжу використовують переважно зелене перо. Молоде листя додають в салати, гарніри, літні закуски. 

Батун – ефективний сечогінний, потогінний і кровоспинний засіб. Його застосовують при атеросклерозі та гіпертонії. 

Батун світлолюбний, потребує достатнього зволоження, вимогливий до родючості ґрунту. Восени під перекопування вношу 1-2 відра компосту на 1 м2, навесні — 150-200 г, золи та 20-30 г сечовини на 1 м2.

Розмножують батун поділом кущів або насінням. Я практикую обидва способи.

  • У першому випадку влітку після цвітіння ділю кущі на частини (посадкові одиниці) та розсаджую їх у пролиті водою лунки за схемою 25х40 см.
  • Насіння висіваю рядами на відстані 25–30 см одне від одного, на глибину 1,5-2,0 см.
  • Грядки мульчую  перегноєм або торфом.
  • Після дощу або поливу міжряддя розпушую і видаляю бур'яни.
  • У фазу двох-трьох справжніх листків рослини проріджую.

Щоб цибуля не зацвіла, квітконоси зрізаю гострим ножем. За 2-3 дні до збирання батун поливаю. 

Зелене перо прибираю поступово, коли листя досягає 10-15 см у висоту.

Після зрізання рослини підживлюю, а міжряддя запилюю деревною золою (150 г/м2). Восени грядку розпушую на глибину 5-6 см, ближче до зими видаляю засохлі стрілки, щоб у них не перезимували шкідники.

Через кілька років урожайність цибулі-батуну різко падає, тому посадки оновлюю – навесні між рядами старих кущів висіваю нове насіння. Восени дорослі рослини видаляю, а навесні у мене знову свіжа грядка із зеленою цибулею.

Шніт – один з кращих! 

Кілька років тому тому відкрила для себе цибулю шніт і досі не натішуся. До чого ж вона добра! Листя дуже ніжне, довго не грубіє, і воно менш гостре, ніж у ріпчастої цибулі.

Цінується шніт за тривалий період використання та гарний вітамінний склад.  У молодому зеленому листі містяться вуглеводи, вітаміни В1, В2, РР, С, велика кількість каротину, багато кальцію та заліза. Цибуля-шнітт збуджує апетит, показана при шлунково-кишкових захворюваннях та атеросклерозі. 

Розмножую шніт поділом куща на посадкові одиниці з 6-7 цибулинками, які висаджую навесні за схемою 40х60 см.

Шніт дуже легко приживається та швидко розростається на ділянці. З однієї посадженої навесні цибулинки до осені наростає цілий кущ.

Доглядати рослини нескладно. Вичісую цибульні кущики рідкими граблями, видаляю сухі рослини, зверху ґрунт посипаю перегноєм, золою. От і все.

А щоб листя довше залишалося зеленим і соковитим, цибулю добре поливаю.

За сезон листя зрізаю два, а то й тричі. Так що ми зі свіжою зеленню з ранньої весни до заморозків. 

Одна з головних переваг шніта – декоративність.

Це красива рослина висотою до 60 см з трубчастим, шиловидним листям. А коли цибуля починає цвісти, не можу налюбуватися її чарівними бузковими суцвіттями. Хочу, щоб таку красу бачили всі, тому «поселяю» шніт на найвиднішому місці – вздовж доріжок, бордюрів та у квітнику.

У вересні, не чекаючи пожовтіння листя, всю цибулю зрізаю, промиваю, шаткую і заморожую в пакетиках. Використовую для перших, других страв, також у салатах. Шніт можна і сушити. У сушеному вигляді він чудово поєднується з усіма гарячими м'ясними, рибними та овочевими стравами.

Восени кілька кущів обов'язково висаджую в горщик, щоб свіжа зелень була під рукою всю зиму. 

Світлана Гермаш 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: автора

comments powered by HyperComments
Новое на сайте