Ваш помічник кожен день
Підпишіться
Сад

Де зимує попелиця? Основи захисту плодових рослин від шкідливих комах

22 січня 2024
1218
Де зимує попелиця? Основи захисту плодових рослин від шкідливих комах

"...Спочатку попелиця в моєму саду з'явилася на молодих сливах (їм по 8-9 років) . Я боровся з нею, як тільки міг. Однак вже наступного року опинився у безвихідному становищі – дерева стали буквально “блакитними”. Від землі і до самих  верхівок їх вкрила попелиця. На стовбурах від комах навіть місця вільного не було. Я такого ще ніколи не бачив.

Розкажіть, як захистити  сад від попелиці. І де вона зимує, невже в бруньках?”

Влітку на деревах яблуні, груші, айви, горобини та глоду часто зустрічається закручене молоде листя та верхівки пагонів з колоніями темно-зелених личинок зеленої яблуневої попелиці

Листя та пагони вкриті солодкими та липкими її екскрементами, на яких поселяються мурахи та сажисті гриби. Мурахи харчуються виділеннями попелиць (медяною росою) і захищають їх від хижих комах. Вони відлякують афідофагів (кокцинелід, сирфід, золотоочок). Сажкові гриби покривають поверхню пошкоджених органів суцільним чорним нальотом, викликаючи порушення фотосинтезу і життєдіяльності рослин. Пошкоджене листя та пагони призупиняють ріст, деформуються та засихають.

Яйця попелиці зимують на молодих пагонах і гілках біля бруньок. У період набухання та розпускання бруньок з них відроджуються дрібні (до 0,5 мм) личинки з трьома парами чорних ніг та чорними вусиками. Нагромаджуючись на верхівках бруньок, личинки висмоктують із них сік. Після розпускання бруньок вони переселяються на нижній бік листя і кору молодих пагонів, дуже швидко розвиваються, і вже через 12-15 днів (до початку цвітіння яблуні) стають дорослими безкрилими самками-засновницями (довжина 2 мм). У період цвітіння дерев вони відроджують без запліднення по 40-50 личинок, формуючи таким чином біля себе колонію попелиці. 

За вегетацію на Поліссі та Лісостепу розвиваються 6-12, а на півдні України – до 19 генерацій шкідника.

Наприкінці травня - у червні з'являються темні самки-розселительки з двома парами крил. Вони заселяють нові яблуневі та грушеві насадження. У другій половині літа розвиток попелиці сповільнюється. У вересні в жовтні самки народжують личинок, частина яких перетворюється на самок, а частина – на самців. Після запліднення самки відкладають чорні блискучі яйця на тонкі пагони, де й зимують.

Порогова чисельність зеленої яблуневої попелиці – 5-10 личинок на один листок, при заселенні ними 20-30% розеток. 

За такої чисельності чисельності шкідника, якщо в колоніях попелиці відсутні корисні комахи – кокцинеліди, золотоочки та мухи-сирфіди, необхідно проводити обприскування.

За наявності 3-5 афідофагів, що припадають на 100 розеток яблуні або груші, порогова чисельність шкідника збільшується до 10-20 личинок на листок, при заселенні ними 50% розеток, і обприскування проти зеленої яблуневої попелиці не проводять. Його виключають також, коли співвідношення афідофагів та попелиці становить 1:40. 

Попелиця сливова обпилена заселяє листя і молоді пагони сливи, абрикоса, персика. Пошкоджене листя не скручується. 

Шкідник – блідо-зелена комаха з трьома поздовжніми смужками на спинці, довжиною 2,5 мм. Тіло попелиці вкрите воскоподібним синювато-білим пушком.

Зимують яйця на молодих пагонах. На початку розпускання бруньок відроджуються личинки, вони харчуються на верхівках бруньок, а потім – з нижньої сторони молодого листя і на молодих пагонах, покриваючи їх суцільним шаром тіл.

Нерідко листя та плоди, забруднені виділеннями попелиці з прилиплими до них линьковими шкірками, покриваються чорним нальотом сажистих грибів.

Влітку попелиця перелітає на очерет, а восени – назад на плодові дерева. За літо дає до десяти поколінь.

Як навесні, так і влітку в скрученому листі на верхівках вишні і черешні і в середині пагонів знаходиться маса блискучо-чорних, широкогрушоподібних комах довжиною 2-2,4 мм – це вишнева попелиця.

Зимують чорні блискучі яйця біля основи бруньок на молодих пагонах. Коли бруньки починають розпускатися, відроджуються личинки, які харчуються спочатку на верхівках, а потім переповзають на нижню сторону листя та молоді пагони.

Листя скручується, деформується, чорніє і засихає, виглядає обпаленим, а пагони викривляються, припиняють ріст і теж засихають. Якщо вони продовжують рости, грудки скрученого листя опиняються посередині пагонів, що добре помітно на черешні вже у липні.

Влітку попелиця частково перелітає на підмаренник, решта (більша частина особин) продовжує розвиватися на вишні та черешні. Восени дорослі самки переселяються на вишню та черешню. Після парування вони відкладають яйця. За вегетацію черешнева попелиця дає 14 поколінь.

Навесні на кущах чорної смородини часто зустрічається листя з жовтуватими або зеленими здуттями – це гали великої смородинової попелиці. Дорослі комахи – світло-зелені, довжиною до 3 мм. Навесні попелиця створює на нижній стороні листя цілі колонії особин, які висмоктують з листя сік, внаслідок чого на ньому утворюються опуклі гали.

Влітку шкідник переселяється на салат, осот, цикорій, а восени повертається і відкладає на листі та пагонах смородини зимуючі яйця.

На верхівках гілок чорної і золотистої смородини і на аґрусі (рідше) зустрічаються грудки зі скрученого листя, всередині якого буває дуже багато дрібних блідо-зелених комах яйцеподібної форми, довжиною до 1,9 мм і шириною 12 мм. Це аґрусова попелиця.

Зимують яйця на гілках та пагонах біля основи бруньок. У квітні під час набухання бруньок з яєць виходять личинки-засновниці. Спочатку вони смокчуть сік з бруньок, а після їх розпускання переповзають на черешки молодого листя та зелені пагони. Пошкоджені черешки викривляються, міжвузля коротшають, пагони сильно викривляються і листя загинається вниз. Пошкоджені пагони продовжують рости, і грудки зі скрученого листя опиняються посередині пагонів. Влітку народжуються личинки-розселительки, які перелітають на великі відстані, заселяючи нові насадження.

Порічки пошкоджуються листовою галовою попелицею (волосиста смородинова, порічкова). Уражені кущі можна відрізнити по червоному горбистому листю. На його нижньому боці розташовуються колонії жовто-білих личинок, лимонно-жовтих безкрилих самок-засновниць з довгими циліндричними трубочками на кінці черевця, а влітку – крилатих самок-розселительок з коричнево-сірими головою та грудьми, довжиною до 2,4 мм.

Зимують яйця на молодих пагонах. Навесні та влітку цей вид попелиці розвивається так само, як і інші. На верхній стороні листя утворюються здуття у вигляді пухлин або галів червоного кольору. З середини червня у колоніях з'являються крилаті самки, які перелітають на бур'яни з роду губоцвітих, де харчуються та розмножуються до осені. У вересні вони повертаються на кущі порічки і відкладають яйця, що зимують на пагонах. 

Ентомофаги попелиць

Чисельність попелиць знижують корисні комахи: кокцинеліди, мухи-сирфіди, золотоочки, клопи та перетинчастокрилі комахи.

У садах попелицю знищують в основному сонечка (семикрапкова і садова), адалії (двокрапкова і десятикрапкова), кальвія десятиплямиста, пропілея чотирнадцятикрапкова, а також мухи-сирфіди. Постійні захисники саду – золотоочки. 

Боротьба з попелицями та способи збереження корисних комах 

При малій чисельності попелиці (коли на 2 м пагонів виявляється менше 25-30 зимуючих яєць (провесною) і менше 10-15% листя, заселеного зеленою яблуневою попелицею (у літній період), а також при співвідношенні ентомофагів і попелиці 1:20- 30) проводити обприскування недоцільно, оскільки корисні комахи можуть самі знищити шкідників

Якщо є загроза масового розмноження попелиць, які можуть заподіяти значну шкоду, проводять обприскування настоєм або відваром тютюну, махорки або пилу тютюну з додаванням мила.

  • Щоб приготувати відвар, 0,4 кг тютюнового пилу (махорки, тютюну) настоюють добу 10 л води, потім кип'ятять 2 години, охолоджують, проціджують і розбавляють 10 л води. Перед обприскуванням додають господарське мило (40 г на 10 л відвару).
  • Легше приготувати настій. Для цього 0,4 кг відходів тютюну настоюють у 10 л води дві доби, потім проціджують, розбавляють 10 л води та додають перед обприскуванням господарське мило (40 г на 10 л настою).

Можна скористатися ще такими рецептами:

  • настій – 1 кг тютюнового пилу настояти в 10 л води впродовж двох днів, розбавити триразовою кількістю води; 
  • відвар – 1 кг тютюнового пилу прокип'ятити у 10 л води 30 хв. Потім на 1 л відвару додати 3 л води. Усього виходить 40 л робочої рідини. Перед обприскуванням додають господарське мило (40 г на 10 л води).

Концентрований настій чи відвар без додавання мила добре зберігати у поліетиленових пляшках до наступного обприскування. Тютюновий пил можна придбати у господарських магазинах.

Не можна застосовувати настій чи відвар тютюну перед дозріванням ягід та плодів, оскільки він надає їм гіркого смаку. 

Якщо необхідно терміново позбутися попелиці на яблуні, груші, смородині, аґрусі, застосовують таблетки інта-вір (1 таблетку, що містить 3,75% циперметрину, розчиняють у 10 л води та проводять обприскування). За вегетацію цей препарат можна використовувати двічі. Друге обприскування проводять не пізніше ніж за 25 днів до початку збирання врожаю.

При обприскуванні плодових і ягідних рослин потрібно стежити за тим, щоб інта-вір не потрапив на дозріваючі овочеві культури, і обов'язково дотримуватися необхідних заходів безпеки.

Віталій Ткачов

© Журнал "Городник" 

ФОТО: pixabay.com 

comments powered by HyperComments
Новое на сайте