Зоряна корона осені: особливості вирощування однорічних айстр у квітнику

Найкраще росте на легких, родючих ґрунтах із кислотністю, близькою до нейтральної.

Найкращі попередники – календула та тагетес. А ось після гладіолусів, тюльпанів та гвоздик висаджувати айстри не рекомендується. На колишнє місце їх можна повертати лише через 4-5 років.

При посіві або посадці айстр не можна вносити на грядку свіжий гній, це може спричинити сильне ураження рослин фузаріозом.

• Ґрунт для айстр готують із осені. Під глибоке перекопування ґрунту на 1 м² вносять 2-4 кг добре перепрілого перегною або компосту, а перед весняним перекопуванням – 20-40 г фосфорних і 15-20 г калійних або 50-60 г комплексних добрив.

Тут ми навели орієнтовні дози добрив, оскільки конкретні норми можна розрахувати лише на підставі агрохімічного аналізу ґрунтових зразків.

Щоб айстра зацвіла і дала хороше насіння, її вирощують розсадою. Висівають насіння на початку березня. Насіння зберігає схожість 2-3 роки, якщо його зберігати в прохолодному сухому приміщенні.

• Посів проводять у ящики або напівтеплі парники на глибину 0,5-1 см із розрахунку 5-6 г насіння на 1 м².
• Потім сіянці пікірують за схемою 5х5 см, тобто висаджують 400 рослин на 1 м².

Розсаду айстри вирощують при температурі 12-15 °С, рідко, але рясно поливають теплою відстояною водою (вранці) і регулярно подовгу провітрюють. Видаляють бур'яни, розпушують ґрунт між рядами.

За два тижні до висадки на постійне місце розсаду гартують, а у разі заморозків накривають плівкою. 

Можна висівати насіння одразу у відкритий ґрунт. Для цього з осені готують ділянку: звільняють від бур'янів, удобрюють та перекопують. Навесні ділянку прикривають чорною плівкою, щоб швидше розтанув сніг.

Коли ґрунт прогріється на глибину 3 см, висівають насіння (глибина загортання насіння – 1 см). Посіви знову накривають, але вже прозорою поліетиленовою плівкою. Таким чином підтримується температура, необхідна для проростання насіння та подальшого розвитку сходів. Коли настане стійке тепло, а рослини досить загартуються, плівку знімають.

Можна висіяти айстри і під зиму. Якщо вистачає насіння, то наприкінці жовтня - на початку листопада, перед заморозками, на приготованих заздалегідь грядах у борозенки глибиною 2-3 см висівають насіння і засипають землею. Зверху посіви вкривають ялиновим лапником або опалим листям (липа, береза, клен) шаром 3-5 см. Навесні, наприкінці березня - на початку квітня, коли розтане сніг, посіви розкривають.

Оскільки айстра – холодостійка культура, то сіянці, що з'явилися наприкінці квітня, виростуть вже загартованими і не боятимуться невеликих заморозків.

Але в айстри пізнього терміну цвітіння, висіяної під зиму, не завжди визріває насіння. Рослини, отримані з насіння підзимового посіву, у відкритому ґрунті починають цвісти на 10-14, а весняного (квітень) – на 14-17 днів пізніше, ніж рослини, висаджені розсадою, проте цвітіння у них буває ряснішим і тривалішим.

Розсаду айстри, вирощену в парнику, після загартування висаджують у відкритий ґрунт наприкінці квітня або на початку травня, як тільки пройдуть заморозки. Після висадки поливають, щоб добре прижилася, полив повторюють через кілька днів, в залежності від погодних умов. У суху погоду необхідний рясний полив.

Важливо пам'ятати, що айстри дуже чутливі до надмірного зволоження і зовсім не виносять сирих ґрунтів та близького залягання ґрунтових вод. 

На добре удобрених ґрунтах, при рясних поливах з підживленням айстри рясно цвітимуть до самих морозів.

Підживлюють рослини головним чином мінеральними добривами, які позитивно впливають як на ріст кущів, так і на велику кількість квіток і тривалість цвітіння, яскравість забарвлення суцвіть.

• Через два тижні після висадки їх підживлюють азотними добривами (15-20 г на 1 м²).
• Ще через три тижні проводять підживлення комплексними добривами (25-30 г на 1 м²).

Подальший догляд полягає у своєчасних поливах, прополках, розпушуванні ґрунту та проведенні профілактичних заходів проти шкідників та хвороб. 

Сергій Дудецький

© Журнал "Городник" 

ФОТО: pixabay.com