Ваш помічник кожен день
Підпишіться

Пристрасть до вогню: покроковий план облаштування каміну у приватному будинку

28 вересня 2024
760
Пристрасть до вогню: покроковий план облаштування каміну у приватному будинку

У попередній статті про каміни ми розповідали про стаціонарні типи камінів та їх конструкцію, а також про основні матеріали, з яких виготовляють елементи камінів, і про базові розрахунки, потрібні для конструювання димарів і топок. Якщо ж ви все-таки надумали побудувати камін самостійно або хочете бути не просто спостерігачем, а знавцем всіх нюансів будівніцтва, пропонуємо спеціальний покроковий план, який дозволить вам облаштувати камін у приватному будинку. 

Спершу проводимо необхідні розрахунки. Співвідношення та пропорції всіх потрібних елементів вказані на багатьох профільованих сайтах. Нагадаємо, що площа порталу зазвичай становить близько 1/50 площі кімнати. Глибина паливника повинна дорівнювати 1/3 висоти порталу.

Далі беремося за порядовку – креслення кожного ряду. Всі цегляні ряди викреслюємо на паперовому листі в клітинку (А4), а потім пронумеровуємо. При цьому робимо позначки про те, яку цеглу будемо використовувати (цілу, половинну або тричетвертну).

Готуємо матеріали: пічну цеглу, глину, пісок, цемент, бутовий камінь, щебінь. Для футерування (облицювання внутрішніх стін вогнетривкими та ізоляційними матеріалами) паливників необхідна цегла з підвищеною вогнестійкістю або вогнетривка шамотна.

  • Вогнетривку цеглу потрібно сполоснути у воді для видалення накопиченого на ній пилу.
  • Звичайну цеглу рекомендується замочити на 30 секунд, щоб вийшли бульбашки повітря.

Тепер закладаємо фундамент. Розміри фундаменту визначаються розмірами сторін каміна плюс 10-15 см.

Між фундаментом самого будинку і фундаментом каміна потрібно залишити 5-6 см для заповнення піском, що дозволить запобігти появі тріщин на каміні при усадці. 

  • Глибина котловану під фундамент: для одноповерхового будинку – 50-60 см, для двоповерхового – не менше 80 см.
  • У разі звичайного ґрунту на дні влаштовується піщана подушка, а на сипучих ґрунтах – піщано-гравійна суміш (або шар із щебеню товщиною 10-20 см). 
  • Кожен шар слід зволожити, ущільнити та перевірити горизонтальність за допомогою будівельного рівня. 
  • Спочатку споруджуємо дерев'яну опалубку: з дощок збиваємо ящик без дна з розмірами, що відповідають розмірам фундаменту по довжині, ширині та висоті (глибина підземної частини плюс висота надземної). 
  • Для забезпечення гідроізоляції стінки зсередини покриваємо толем, руберойдом або обмазуємо гарячим бітумом. 
  • Встановлюємо опалубку на основу і укладаємо в неї шар великих (до 15 см у діаметрі) каменів. Щілини, що утворюються між камінням, заповнюємо щебенем. 
  • Потім заливаємо цей шар розчином (1 частина цементу та 3 частини піску).
  • Зверху укладаємо кілька шарів бутового каменю, причому кожен шар також заливаємо цементно-пісчаним розчином.
  • Верх фундаменту ретельно вирівнюємо, перевіряємо рівнем та закриваємо поліетиленовою плівкою. 
  • Верхній шар повинен бути нижчим за чисту підлогу на 5-7 см. 
  • Через тиждень фундамент готовий до зведення кладки. 

Малюємо на стіні контури каміна. Готовий фундамент гідроізолюємо подвійним шаром толю або руберойду. Спочатку насухо укладаємо цеглу для ретельного припасування. Викладаємо задню та бічні стінки каміна (товщина 20 см). Першою укладаємо кутову цеглу, горизонтальність кладки перевіряємо за рівнем. Далі – зовнішній ряд, в останню чергу викладаємо середину.

Нюанс: задню стінку каміна робимо з ухилом, щоб отримати краще відбиття тепла від вогнища. Для цього ж бічні стінки залишаємо розкритими, під кутом 60° до задньої частини каміна.

Шви робимо тонкими та акуратно заповнюємо їх розчином. Його надлишок, що утворюється у внутрішньопаливному просторі, видаляємо. У місцях поворотів та звужень рекомендується створювати при кладці закруглені форми. Слідкуйте, щоб усередину були спрямовані лише рівні грані цегли. Невеликі вибоїни потрібно затерти ганчіркою, попередньо змоченою у глиняному розчині.

Щоб вивести димову трубу, викладаємо ряди з червоної цегли, використовуючи цементно-піщаний розчин. Від отвору топки знизу вгору робимо димозбірник, обладнаний у верхній частині поворотною заслінкою або засувкою для прочищення. Поперечний переріз димоходу для оштукатуреного каміна має бути не менше 1/10 перерізу отвору топки, а для неоштукатуреного каміна – менше 1/8. 

Коли буде споруджена димова труба, закріплюємо металеву раму для дверцят камінної топки за допомогою наклепаних смужок із смугової сталі (кламерів) товщиною 3 мм, які поміщаємо в шов кладки, а потім заливаємо розчином. Кламери можна замінити джгутами з відпаленого дроту (діаметр 2 мм). Дверцята пічної заслінки, духові шафи прикріплюємо до кладки, використовуючи той же дріт.

У металу коефіцієнт теплового розширення більший, ніж у цегли. Тому між рамою дверей топки і кладкою слід використовувати азбестовий ущільнювач товщиною 5 мм. Металеві елементи встановлюють із зазорами 5-10 мм (з урахуванням коефіцієнта теплового розширення). Верхня рамка дверцят топки не може бути опорою для цегляної кладки. Для цього радимо зробити перемичку із цегли «в замок» або напуском (клинчасте перекриття).

Фінал – підключення споруди до димоходу, для цього з'єднуємо вихідний отвір димозбірника з готовим димоходом.

Фахівці не радять користуватися свіженьким каміном раніше ніж через місяць, а то й два – поки все не сяде і не підсохне як слід. Та й потім навантаження на нього краще збільшувати поступово. 

Юлія Манукян

© Журнал "Городник" 

ФОТО: pixabay.com 

comments powered by HyperComments
Нове на сайті