І грядки в порядку: важлива роль бобових культур у сівозміні та відновленні ґрунту

"Нам сівозміна ні до чого, нехай її на великих гектарах застосовують", – скаже той чи інший власник шести соток. І буде неправий, тому що сівозміна в маленькому господарстві ще потрібніша, ніж у великому.

Всім нам, безперечно, хочеться отримувати екологічно чисту продукцію, вирощену (по можливості) без хімічних добрив та пестицидів. А цього, як показує практика, вдається досягти лише за допомогою сівозміни – чергування культур за територією та сезонами вирощування.

Бобові ж, включені в сівозміну, дозволяють господареві вирішити безліч проблем. 

Ці рослини здатні збагачувати ґрунт азотом (до 10 кг у розрахунку на 1 сотку, що рівнозначно 1-1,5 т гною), так що, пересуваючи їх однієї ділянки на іншу, можна без особливих труднощів поліпшити землю всього городу та ще й полегшити собі боротьбу з бур'янами, шкідниками та хворобами, в якій сівозміна – найперша справа.

Тут дуже важливо запам'ятати одне з правил сівозміни: повертати на колишнє місце овочеві бобові культури слід не раніше як через чотири роки.

Завдяки короткому вегетаційному періоду та високій біологічній активності кореневої системи бобові – один з кращих попередників для багатьох овочевих культур.

Побічна продукція – стебла, листя, стулки бобів, недозрілі лопатки та дрібне зерно – чудовий корм для тварин та незамінна сировина для компостів. Бобові – цінне сидератне добриво, яке використовують як при освоєнні ділянки, так і повторних посівах, а також прикопують під зимову оранку.

Коли овочеві бобові культури на ділянці висівають вперше, у ґрунт бажано вносити бактеріальний препарат нітрагін, що містить бактерії, які здатні засвоювати азот повітря.

Овочеві бобові культури добре ростуть у міжряддях саду. Після збирання врожаю зелену масу закладають у ґрунт, щоб плодові дерева отримали додаткове азотне живлення. Сусідство яблунь і бобових рослин незмінно обертається збільшенням урожаю. 

Городник, у розпорядженні якого не так багато корисної площі, повинен уміти продуктивно використовувати кожен клаптик землі на своїй ділянці.

Досвідчені господарі застосовують літні повторні посіви.  Отримавши продукцію від весняних скоростиглих овочевих рослин, у тому числі від овочевого гороху, вони продовжують конвеєр і восени збирають другий урожай, закладений влітку. 

• Овочевий горох та боби сіють із північного боку городу, щоб не затінювати овочеві грядки.
• Сусідство культур не заважає їм якісно плодоносити, а горох до того ж не треба підв'язувати до опор (особливо високорослі сорти) – його підтримують боби. 

Деякі овочеві рослини при спільному вирощуванні своїми кореневими та листовими виділеннями пригнічують одна одну. 

Так, зазвичай погано ростуть разом брюква та горох, селера та квасоля, огірок та помідори, помідори та ріпа, шпинат та редька. Взаємне пригнічення відмічено і між іншими овочами. Наприклад, квасоля та помідори несумісні з капустяними культурами; горох та квасоля – з цибулею та часником; огірок – із пряно-смаковими рослинами; салат – із листовою гірчицею; коренеплідні культури – зі стахісом; фенхель несумісний майже з усіма овочевими культурами, що пояснюється біологічними особливостями цих видів, специфікою вирощування тощо. 

А ось з картоплею квасоля та боби ростуть добре. Деякі городники, помітивши такі "добросусідські відносини", роблять поєднані посіви: ряд кущової квасолі, а далі по одному ряду картоплі та кормових буряків. Відстань між рядами 40-45 см. Від такого сусідства хіба тільки трохи страждають буряки, зате картопля менше уражається колорадським жуком. Квасолею та бобами багато хто обсаджує городню та картопляну ділянки.

Боби – гарна “кулісна” культура для захисту огірків, динь та кавунів від холодних вітрів. Їх використовують і як ущільнювач посадки картоплі, інших овочевих культур.  Виткою квасолею озеленюють альтанки, облагороджують компостні купи.

Можна організувати і виробництво зеленого горошку для вживання у свіжому вигляді та заготівлі про запас (консервування, сушіння та заморожування).

Городникам доступний високий рівень агротехніки овочевих бобових культур, оскільки обробка невеликої площі не становить особливих труднощів. З 1 м², засіяного овочевим горохом, при гарному догляді збирають 1,25-2,5 кг лопаток або 0,5-1 кг зеленого горошку.

Микола Циганок

© Журнал "Городник" 

ФОТО: pixabay.com