Неймовірний красень: як доглядати за гібіскусом трав'янистим

Гібіскус трав'янистий, або болотний відноситься до родини мальвових.

Це корневищний трав'янистий, морозостійкий багаторічник (витримує нетривалі морози до -30 ° С), з дуже красивими великими (від 15 до 30 см в діаметрі) квітками. Росте кущем висотою від 80 см до 2 м, в залежності від сорту. Кущ добре облистяний, листя велике, зелене та коричневе. У різних сортів воно відрізняється за формою: від округлого і овального, до різьбленого, як у клена. 

Квітки красиві п'ятипелюсткові, білі, рожеві, червоні, малинові, бордові, прикрашені сіткою прожилок, смужками, рум'янцем, цятками, гладенькі та "з візерунками", немов гофровані, розташовані окремо і перекривають один одного.

Цвітіння починається в кінці липня і триває до самих заморозків. І хоча кожна окрема квітка цвіте всього один день, але бутонів на кущі так багато, що цвітіння триває місяцями.

Коріння у гібіскуса залягають на глибині 20-40 см, що дозволяє йому легко переносити відсутність поливу, спеку і морози. Багаторічний корінь щовесни випускає все більше і більше нових відгалужень. На зиму надземна частина куща відмирає.

Гібіскус – невибаглива рослина. 

Головна умова гарного росту і яскравого цвітіння – багато світла, тому місце для посадки потрібно вибирати сонячне. Ґрунт підходить будь-який, рослина не проти навіть трохи кислого ґрунту. Любить полив в спекотний час. Занадто вологий ґрунт для гібіскуса не рекомендують. Кущі добре переносять зими, особливого утеплення не вимагають. Бажано трохи підсапати їх землею і вкрити хвоєю або листям. Перед зимівлею стебла зрізають, а потім вкривають. 

Але поспішати з обрізкою не можна, – обов'язково почекайте, допоки стебла висохнуть, оскільки зелені стебла продовжують передавати поживні речовини до коренів. 

Прокидається гібіскус пізно, десь в середині травня, а в кінці весни починають пробиватися паростки. Може рости без підживлення, але якщо в першій половині літа, до цвітіння, раз на місяць підживлювати його азотними добривами, а під час цвітіння один раз на місяць фосфорно-калійними, то квітки виростають набагато більшими і красивішими.

Розмножується гібіскус легко: насінням, поділом кореневища і живцюванням.

Найпростіший спосіб – поділ кореневища.

При цьому отримані поділки повторюють всі характеристики материнської рослини.

• Ділити і пересаджувати гібіскуси можна навесні і восени.
• Потрібно враховувати, що коріння дуже щільні і розділяти їх необхідно секатором, ножем, а для поділу старих коренів може знадобитися навіть пила.
• Молоді рослини краще пересаджувати щорічно, а дорослі не рідше, ніж раз на три роки, інакше їх важко розділити. 
• Пересадка обов'язкова, оскільки, чим доросліший кущ, тим дрібніше квітки, слабше рослина. 
• Навесні пересадку і поділ необхідно провести, поки паростки не досягнули 10 см.

Можна розмножувати гібіскус насінням.

Після цвітіння на рослині утворюються плоди-коробочок з п'яти гнізд, в яких може бути до 60 насінин.

Оскільки при дозріванні коробочки розкриваються, і насіння висипається, важливо не упустити цей момент. Якщо ви плануєте збирати насіння, можна обв'язати незрілий плодик марлею.

Рослини, вирощені з насіння, не зберігають якостей батьківської рослини. Але в цьому є і своя принадність, при вільному запиленні вони отримують з пилком інших сортів і нові якості рослин. Тому цвітіння кожного сіянця – інтригуюча подія.

• Насіння перед посівом на 10-12 год замочують у воді з додаванням стимулятора росту, потім загортають у вологу тканину, складають у поліетиленовий пакет і тримають в теплому місці. Пакет трохи відкривають, щоб насіння не задихнулося.
• Висівають насіння гибискуса в кінці лютого - березні, тоді сіянець може встигнути до осені зацвісти.

Якщо висівати насіння безпосередньо в ґрунт, то цвітіння настане лише через 2-3 роки.

• Проросле насіння розсаджують в стаканчики з сумішшю піску і торфу і накривають склом або плівкою.
• Як тільки з землі з'являться проростки, плівку знімають і розмішуюють стаканчики на теплому вікні.
• Гібіскус – теплолюбна рослина, тому температура повітря повинна бути 25-27 ° С.
• У відкритий ґрунт розсаду висаджують в кінці травня, коли мине загроза поворотних заморозків.

Нескладно виростити гібіскус і з живця.

• В кінці весни, коли паростки почнуть пробиватися з землі, потрібно акуратно відгребти землю і з середини куща взяти живець. При цьому на кущі повинно залишитися не менше 5-7 живців.
• Якщо у живця вже є зачатки коренів, його можна одразу висаджувати в ґрунт.
• Якщо ж коренів немає, потрібно потримати живець у воді, поки він не пустить коріння. 

При розмноженні живцюванням, як і при поділі куща, зберігаються всі ознаки материнської рослини. Великі яскраві квітки з'являються вже в рік посадки рослин.

Гібіскуси практично не хворіють. Іноді буває хлороз через нестачу в ґрунті елементів живлення, тоді рослини бліднуть, листя жовтіє. В такому випадку слід додати в поливну воду хелат заліза.

Догляд за гібіскусом нескладний: полив, видалення бур'янів, розпушування. Рихлити ґрунт потрібно неглибоко, оскільки коріння у гібіскуса знаходиться близько до поверхні.

Квітникарів-початківців цікавить, чи є гібіскус з жовтими квітками.

Такий гібіскус є, але це інший вид – гібіскус маніок. Його можна виростити тільки з насіння, оскільки в наших ґрунтово-кліматичних умовах він може рости тільки як однорічник, коріння жовтого гібіскуса зимою не зберігається.

Коли цвітуть гібіскуси, повз квітника неможливо пройти. Вони привертають загальну увагу і викликають незмінне захоплення. Це окраса саду!

Надія Савенко 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: автора, pixabay.com