Рослини, що творять дива: флористичні повір'я, обряди та обереги на зимові свята

Рослини впродовж століть служили надійним джерелом лікарських засобів і дуже часто виступали як охоронні засоби, так звані оберіги.

Так любисток, рута, часник вважалися рослинами, які оберігають від укусу гадюк. Ромашку і материнку цінували як засоби, що охороняють від чар, кропиву – від відьом і всякої нечистої сили, часник від злих очей.

У минулому рослинами – квітами і листям прикрашали стіни. До наших днів зберігся звичай робити віночки, букети-обереги.

Вважали, що гілочки барвінку – на диво живучої і нев'янучої  рослини – символізують незмінну, вічну любов до людей, приносять щастя в дім. До речі, жінки України вмивалися відваром гілочок барвінку (найкраще зібраних під час цвітіння), щоб надати шкірі обличчя приємного оксамитового відтінку. В останні роки з нього в ряді країн отримують фітопрепарати для зниження кров'яного тиску і протипухлинні. 

На Різдво було прийнято обкурювати всі подвір'я, житло ароматичними травами, так само, як під час морової хвороби для захисту селищ спалювали на перехрестях доріг ароматичні трави, щоб ніхто не захворів. Назва парфумерія пішла від слів "пар" – через, "фум" – дим. 

Для обкурювання використовували головним чином полин (гіркий і звичайний), чебрець, ялівець, кипарис.

Полин гіркий зазвичай збирали в день Успіння – 28 серпня і обов'язково обкурювали ним подвір'я в зимові свята. І у інших народів використовували обкурювання полином. Так, в Китаї полином обкурювали кімнату, де зазвичай приймали пологи, з метою санації приміщення і для знеболювання пологів. До наших днів збереглася назва такої кімнати – "Артемізія" (це латинська назва рослини полин). В Україні цінували різні види полину, як засоби для збуждення апетиту. Полин і часник вважалися засобами від пристріту. 

Вірили також, що обкурювання чебрецем (або богородською травою) забезпечить сім'ї достаток, принесе щастя. Чебрець – одна з найулюбленіших лікарських рослин українців. Наречену перед вінцем обов'язково купали у ванні з чебрецем, вплітали у вінок часник. Їх застосовували при облисінні, випаданні волосся, від кашлю, як болезаспокійливі засоби. Дослідження  останніх років показали імуномодулюючі антитоксичні та глистогінні властивості часнику і чебрецю. 

Ялівцеві вічнозелені гілочки будуть чудовою прикрасою святкового столу. З давніх-давен їх використовували для лікування і профілактики інфекційних хвороб. Особливо цінувався ялівець звичайний при хворобах легенів і нирок.

Тліючими гілочками ялівця обкурювали подвір'я та господу, щоб позбавити людей та тварин можливих хвороб. У госпіталях у воєнний час розсипали ялівець по підлозі, щоб хворі швидше видужували.

Ялівець як обрядова і лікарська рослина цінується у багатьох народів. У Мексиці, наприклад, туберкульозних хворих відвозять в ялівцеві зарості і вони знаходяться там до повного лікування.

Одним з необхідних дійств на Різдво в багатьох культурах є обсипання подвір'я та хати насінням дикорослого маку-самосійки (українці використовуть мак, освячений на Маковія).

Вважалося, що при цьому ніяка ворожа сила не пристане до двору, а те, що є поганого в будинку – зникне назавжди.

Маком обсипали будинок, щоб захистити його від будь-яких хитрощів і мани відьом.

У Західній Європі існує звичай у багатьох країнах всипати мак в черевик нареченої на щастя.

Обов'язковим різдвяним блюдом здавна є кутя, куди крім зерен пшениці, очищених від верхнього шару, входили мак, горіхи, мед. Всі страви до свята зазвичай готували з урожаю, зібраного в своєму господарстві. Наші предки вірили, що ці страви, принесені в дар Богу, є безкровною жертвою з усього рослинного багатства, отриманого в цьому році. Навіть тварин в цей день годували добірним зерном і пригощали кутею. 

У наш час в зимові новорічні та різдвяні дні ми вносимо в будинок витончені гілочки, іноді цілі дерева, робимо букети з хвойних рослин – сосни, ялини, ялиці, ялівцю, любовно прикрашаємо їх іграшками. Вони виділяють ефірну олію і хата пахне, потопає в свіжому смолисто-гіркому ароматі хвойних. І навіть поставивши штучну новорічну красуню, багато хто зможе створити відчуття щемливої, радісної близькості з природою, просто ароматизуючи квартиру натуральними ефірними оліями цих рослин.

Лише декілька крапель ефірної олії ялини, ялиці, ялівцю чи сосни, додані в аромолампу, в будь-яку посудину з теплою водою або навіть просто на серветку, не тільки створюють природну атмосферу хвойного лісу, а й насичують квартиру корисними іонами, знезаражують повітря, тобто здійснюють його санацію, а також сприятливо впливають на емоційний фон.

Ефірну олію хвойних рослин рекомендують як балансуючий засіб. Олія ялини надає впевненості у своїх силах, дозволяє зняти перенапруження і нервозність. Ялівцева ефірна олія з її хвойним, смолистим і терпким ароматом швидко і ефективно тонізує нервову систему, помічна при стресах і нав'язливих страхах, усуває безсоння. Аромат ефірної олії ялиці втішає і вселяє оптимізм, показаний при відчутті самотності і покинутості. Соснова ефірна олія також впливає на емоційний фон, допомагає відновити  душевну рівновагу.

Нехай же цей невеликий екскурс в історію зимових свят і їх зв'язок з рослинами виявиться корисним для вас, спілкування з рослинами, а також перебування в атмосфері ароматів зроблять новорічні і різдвяні дні радісними і щасливими.

Будьте здорові і щасливі завжди! 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: pixabay.com