Ваш помощник каждый день
Подпишитесь
Сад

Зизифус: для здоров'я та довголіття

04 октября 2019
5203
Зизифус: для здоров'я та довголіття

За останні 20—30 років назва «зизифус» перестала бути аж такою екзотичною. Принаймні більшість садівників про нього чули і знають, про що йдеться. Дехто вже вирощує зизифус на своїх ділянках. Проте він заслуговує на значно більшу популярність і розповсюдження. Адже його плоди містять цілий комплекс вітамінів, мікро- та макроелементів, необхідних нашому організму. Більше того,— цілющі властивості мають не тільки плоди, а й листя рослини. 

Зизифус, або китайський фінік належить до роду Зизифус, родини крушинових. Загалом він об’єднує 50 видів, але для вирощування на присадибних ділянках найбільше підходить Zizifus jujube Mill.

Попри те, що зизифус — культура субтропічна, він досить морозостійкий, мабуть, найбільш морозостійкий з усіх теплолюбних сородичів.

Його бруньки витримують морози до —18…—20,5°С. А однорічні вегетативні пагони — до –20°С. Критичні пошкодження відбуваються при –27°С. Але коливання температури значно впливають на морозостійкість рослини. Зимові відлиги з наступним різким зниженням температури викликають значне збільшення кількості вражених морозом бруньок. Тому, обираючи місце для зизифуса, треба уникати понижених та відкритих вітрам місць.

Зизифус — світлолюбна культура. Тому ділянка для посадки має бути рівною, добре прогріватися сонцем.

Загущення посадок неприпустиме, воно може призвести не тільки до зниження врожаю, але й до повної його втрати.

Треба враховувати, що доросле дерево зизифуса може сягати 5—8 м заввишки і мати розлогу крону. Тому доцільно висаджувати дерева за схемою 5 х 4 м. Бажано розміщувати дерева в шаховому порядку, щоб вони не притіняли одне одного.

Найкращі для зизифуса — легкі або середні по механічному складу ґрунти, піщані або суглинисті з нейтральною чи слабо лужною реакцією, добре керовані, з глибоким заляганням ґрунтових вод.

В південних областях України висаджувати зизифус краще восени, а в більш прохолодних регіонах — в березні-квітні, оскільки при осінній посадці можливе підмерзання і висихання рослин взимку.

Технологія посадки не відрізняється від інших дерев. Якщо ви все ж таки вирішили висадити зизифус восени, бажано підгорнути деревця на висоту 50—60 см землею, захистити стовбур кукурудзинням, або агроволокном.

У порівнянні з багатьма плодовими культурами, зизифус більш посухостійкий, має сильну, добре розвинену кореневу систему. Завдяки цьому він порівняно легко переносить тривалу ґрунтову посуху. Але для отримання високих врожаїв та плодів доброї якості він вимагає достатньої зволоженість ґрунту. У районах, де опадів випадає мало, менше ніж 600—700 мм на рік, необхідно проводити 4—5 поливів за вегетацію. Надлишок вологи призводить до розтріскування плодів на дереві, тому з моменту, коли плоди починають забарвлюватись, поливи припиняють. 

У районах природного зростання зизифуса населення широко використовує плоди і листя як лікарську сировину. Чай з листя і плодів зизифуса має сильну гіпотензивну дію, зміцнює кровоносні судини, сприяє покращенню показників червоної крові. З листя виготовляють бактерицидні мазі, які використовують при лікуванні різного роду гнійних процесів. Відвар з листя і плодів зизифуса застосовують як тонізуючий, полівітамінний та загальнозміцнюючий засіб.

У свіжому вигляді плоди зизифуса мало транспортабельні. Його здебільшого використовують для приготування компотів, варення, пюре, цукатів, маринадів, сухофруктів, паст. Треба відзначити, що в продуктах переробки зизифуса зберігається до 60-80% аскорбінової кислоти.

Вегетаційний період у зизифуса триває 190-200 днів при загальній сумі ефективних температур (вище 10 °).

Вегетувати рослини зизифуса починають пізно. В умовах Криму вегетаційний період у них починається з III декади квітня і триває до II-III декади листопада, що становить 180-220 днів. Починається вегетація при середньодобовій температурі повітря 12,0º-14,0º. Цвітіння у зизифуса починається в III декаді червня і триває 27-40 днів в залежності від сорту і погодних умов. Плодоносить зизифус щорічно і відзначається високою продуктивністю. Дозрівання плодів ранніх сортів зизифуса починається в II-III декаді вересня.

Внесення добрив в посадках зизифуса сприяє посиленню росту пагонів, підвищення врожайності і стійкості рослин до несприятливих погодних факторів. Добрива вносять в пристовбурні кола.

Для молодих рослин (до 3-5 років): перегною - 10-15 кг, азоту і фосфору - 100-150 г, калію - 20-30 г з розрахунку на одне дерево. З п'ятого-шостого року норми внесення добрива збільшують приблизно в 2-2,5 рази. Перегній, фосфорні та калійні добрива вносять восени або ранньою весною, азот - разом з поливом в травні-червні для стимулювання росту.

Зизифус практично не схильний до хвороб. Протягом всіх років дослідження не було відзначено і пошкоджень шкідниками, що виключало проведення хімобработок. І тільки в останні роки був виявлений шкідник плодів зизифуса - зизифусова муха (Carpomia vesuviana Costa), яка спочатку була виявлена в Криму, а пізніше з'явилася вже в Херсонській області. Пошкоджені плоди зазвичай швидше дозрівають і при вживанні мають гіркий смак. При дозрівання врожаю пошкоджені рослини можна визначити за наявністю під деревами падалиці. Перші пошкодження нами відзначаються в першій-другій декаді вересня. Спочатку поодинокі, далі кількість пошкоджених плодів поступово збільшується.

Сорти раннього та середнього термінів достигання більше пошкоджуються зизифусовою мухою.

Зазвичай шкідник з'являється при поганій агротехніці.

На підставі результатів досліджень розроблена схема захисних заходів, що включає дотримання агротехнічних заходів боротьби, а при масовому розмноженні шкідника — застосування хімічних засобів захисту (актеллік (500 ЕС концентрат емульсії), золон (35% концентрат емульсії), сумітіон (50% концентрат емульсії).

Для вирощування зизифуса в фермерських та приватних присадибних господарствах бажано вірощувати сорти ранніх термінів достигання, з великими і середніми розмірами плодів, різних способів використання.

Сініті (сорт селекції Нікітського ботанічного саду)

Дерево середньоросле, крона розлога. Плоди середньої величини, середня маса - 5,0 г, максимальна - 6,0 м За формою плоди довгасто-округлі. Забарвлення плодів темно-коричнева, шкірка тонка, тверда, блискуча. М'якоть кремового кольору, соковита, смак кисло-солодкий. Зміст м'якоті в плодах 96%. Сорт дуже раннього терміну дозрівання (I-II декада вересня), рано вступає у плодоношення (2 3-й рік), врожайність регулярна (120-150 ц / га).

Плоди універсального призначення, особливо придатні для вживання у свіжому вигляді, а також для виготовлення компотів, варення, маринадів.

Переваги сорту: надранній термін дозрівання, дуже висока врожайність, універсальне використання плодів.

Коктебель (сорт селекції Нікітського ботанічного саду)

Дерево середньоросле, крона дуже розлога, середньої густини. Плоди кулястої форми, злегка горбкуваті, світло-каштанової забарвлення, пізнього терміну достигання (III декада жовтня). М'якоть зеленувато-білого кольору, пухка, середньосоковита, кислувато-солодкого смаку. Середня маса плоду - 35,8 г, максимальна – 52г. В плодоношення вступає на 3-й рік після посадки. Плодоносить регулярно. Врожайність висока, в 12-річному віці становить 81 кг/дер.

Консервний сорт, плоди використовуються для приготування компотів, варення, маринадів.

Переваги сорту: дуже висока врожайність, найбільш великоплідний сорт зизифуса.

Та-ян-цзао (сорт китайського походження)

Дерево сильноросле, розлоге, неколюче. Сорт великоплідний, форма плода подовжено-грушоподібної, забарвлення червонувато-коричнева, м'якоть борошниста, сухувата, солодка. Середня маса плоду 16 г, максимальна - 37г. Плоди цього сорту часто не містять кісточки. Сорт середньо-врожайний - 100 ц / га, раннього терміну дозрівання (III декада вересня). Рано вступає в плодоношення на 2-3 рік.

Плоди придатні, в основному, для виготовлення цукатів і сухофруктів.

Переваги сорту: один з великоплідних сортів зизифуса, раннього терміну достигання, відсутність кісточки в плодах.

Южанін (сорт селекції Массовер Б.Л.)

Дерево середньоросле, розлоге, неколюче. Форма плоду вкорочено-овальна, злегка розширена до верхівки. Забарвлення плоду світло-коричневе, смак кислувато-солодкий. М'якоть пухка, борошниста, сухувата. Вміст м'якоті в плодах 93%. Врожайність висока 120-140 ц / га, сорт ранніх строків достигання (I декада жовтня).

Плоди використовуються в основному для виробництва консервів.

Переваги сорту: ранній термін дозрівання, дуже висока врожайність, сорт великоплідний.

Я-цзао (сорт китайського походження)

Дерево сильноросле, неколюче, розлоге. Плоди дрібні і середнього розміру, середня маса плоду 4,4 г, максимальна - 7,6 г. Форма плоду видовжена, звужена до верхівки. М'якоть зеленувата, соковита, смак плода солодкий з невеликою кислинкою. Забарвлення плоду червонувато-коричневе. Сорт середніх термінів достигання (II-III декада жовтня), урожайний 130-140ц / га.

 Плоди універсального використання, особливо придатні для вживання в свіжому вигляді, а також для приготування компотів, варення, маринадів.

Переваги сорту: дуже висока врожайність, універсальне використання плодів.

Китайський 2А (сорт китайського походження)

Дерево середньоросле, з округлою кроною. Плоди великі, із середньою масою плода 10,0 г, максимальною - 14,5 г. Форма плоду видовжено-овальна, іноді злегка розширюється до верхівки, забарвлення темно-каштанове. М'якоть зеленувата, досить соковита, смак кислувато-солодкий. Вміст м'якоті в плодах 92,7%. Сорт раннього терміну дозрівання (I-II декада жовтня), врожайність середня 105-115 ц / га.

Плоди використовуються як в свіжому вигляді, так і для переробки.

Переваги сорту: ранній термін дозрівання, Великий розмір, універсальне використання плодів.

Китайський 93 (сорт китайського походження)

Дерево високе, неколюче, розлоге. Плоди середнього розміру, середня маса плоду 5,7 г, максимальна - 10,0 г. Форма плоду довгаста, іноді неправильна, часто плоди вигнуті, вершина округла з заглибленням посередині. Забарвлення червонувато-коричневе, нерівномірне. М'якоть зеленувато-біла, соковита, солодка. Сорт раннього терміну достигання (I декада жовтня), середньо врожайний 90-100 ц / га.

Плоди універсального призначення, особливо придатні для вживання в свіжому вигляді, а також для виготовлення компотів, варення, маринадів.

Переваги сорту: ранній термін достигання, універсальне використання плодів.

 

Тетяна Литвинова,

Наталія Трикоз

кандидат біологічних наук

© Журнал "Огородник"

comments powered by HyperComments