Ваш помічник кожен день
Підпишіться
Сад

Найближча родичка сливи: алича. Вибираємо сорти з десертними плодами

07 жовтня 2019
3118
Найближча родичка сливи: алича. Вибираємо сорти з десертними плодами

Алича – відносно нова плодова культура для України. Інтенсивне промислове поширення її почалося в 30-ті роки спочатку в південних, а потім і в центральних та північних регіонах країни.

Алича, або слива розчепірена (синонім – слива вишнеплодна), відноситься до роду слива Prunus L., родина Розові Rosaceae Juss., підродина сливові Prunoideae Focke.

Раніше були відомі плоди дикої аличі, місцеві сорти вирощували тільки на територіях їх природного зростання, в основному, на присадибних ділянках. У розсадництві її використовували як підщепу для сливи, абрикоси і персика...

Сьогодні популярність цієї культури зросла завдяки новим великоплідним сортам з десертними плодами. Вони скороплодні (багато з них вступають в плодоношення вже на 2-3-й рік після посадки), невимогливі до умов вирощування, дають високі та регулярні врожаї. 

Ще одна перевага аличі – ранній термін дозрівання плодів у порівнянні зі сливою домашньою.

Плоди містять до 25% сухих речовин, 9-16% цукрів, 1,5-4% органічних кислот, до 5% пектинів, 15 мг на 100 г вітаміну С; калій, кальцій, залізо, натрій, вітаміни В1, В2, Е, РР і деякі інші, а в насінні – до 43% олії.

Їх вживають в свіжому вигляді, використовують для консервування і в кулінарії.

Ароматні кислувато-солодкі плоди аличі особливо корисні дітям для стимуляції росту і людям похилого віку для підтримки імунітету. Рекомендують їх також при захворюваннях печінки і жовчних шляхів, для лікування кашлю та загоєння ран.

У деяких сучасних сортів аличі плоди з хрящуватою м'якоттю. Вони відрізняються високою транспортабельністю і можуть зберігатися 3-4 місяці в звичайному побутовому холодильнику.

У порівнянні зі сливою домашньою плоди аличі значно менше  пошкоджуються шкідниками та хворобами, що дозволяє отримувати екологічно чисту продукцію.

Крім того, рослини аличі, на відміну від сливи, більш засухо- і жаростійкі.

Навесні вони дуже ефектно виглядають в білосніжному вбранні квіток, а влітку, з середини червня до вересня, покриваються золотавими, рожевими, червоними, пурпурними або бордовими з синюватим відливом плодами. Червонолистні форми аличі служать своєрідними акцентами в композиціях з рослин, які використовуються для озеленення.

У аличі, в порівнянні зі сливою домашньою, крона густіша, з тонкими неопушеними гілками. Її плоди кисліші, ніж у сливи. А для успішного плодоношення їй потрібні сортів-запилювачі. 

У Нікітському ботанічному саду селекціонер К. Ф. Костіна зібрала унікальну колекцію великоплодної аличі, куди входять сорти з десертними плодами, створені нею з використанням сливи китайської. Гібридну аличу було запропоновано називати сливою російською (Prunus rossica Erem.). Первинне випробування цих сортів аличі вперше провели в степовому Криму в 1949 р. на базі організованого в той час Степового відділення Нікітського ботанічного саду. Потім на цьому місці був створений розплідник. Він функціонує до теперішнього часу, в ньому розмножують не тільки аличу, а й інші плодові культури. 

Оленька

Дерево середньоросле, з округлою кроною. Зимостійкість квіткових бруньок підвищена. Стійкість до дірчастої плямистості і посухи середня. Цвіте в середньопізні терміни, вимагає підсадки сортів-запилювачів (Піонерка, Пурпурова). Вступає в плодоношення на 4-й рік після посадки.

Урожайність регулярна, висока (180-200 ц/га). Дозрівання в кінці липня. Плоди великі (маса 33 г), забарвлення – темно-червоне з дрібними світлими цяточками. М'якоть жовтувато-кремова, ароматна. Кісточка добре відділяється від м'якоті. Плоди універсального призначення. Дегустаційна оцінка – 4,3 бала. 

Феміда

Дерево середньоросле, з округлою розлогою кроною середньої густоти, скелетні гілки слабо підняті. Сорт відрізняється середньою зимостійкістю і стійкістю до хвороб. Вимагає підсадки сортів-запилювачів. Вступає в плодоношення на 3-4-й рік.  

Врожайність висока (понад 200 ц/га), стабільна. Плоди привабливого зовнішнього вигляду, великі (середня маса 38 г), овальні, широкоовальні або яйцеподібні, темно-бордові або майже чорні. Дозрівають в другій декаді липня.

М'якоть жовта, ніжна, середньої соковитості, злитої консистенції, приємного кислувато-солодкого смаку. Плоди транспортабельні, придатні для виготовлення високоякісних компотів, джемів, конфітюрів, соків. Дегустаційна оцінка – 4,5 бала. 

Десертна рання

Дерево середньоросле, з компактною колоноподібною кроною середньої густоти. Зимостійкість сорту вища за середню, стійкість до хвороб підвищена, вимагає підсадки сортів-запилювачів. Сорт характеризується регулярною врожайністю (170 ц/га). Плоди великі (маса до 40 г), округлі, слабозвужені до верхівки, темно-бордові, майже чорні, з сильним восковим нальотом синього забарвлення.

Достигають у другій половині липня, придатні для використання в сирому вигляді та консервування. М'якоть жовта, під шкіркою вишнева, ніжна, середньої соковитості, ароматна, приємного гармонійного смаку. Кісточка середнього розміру, легко відділяється від м'якоті. Дегустаційна оцінка – 4,5 бала.

Рум'яна Зорька

Дерево середньоросле, з округлою кроною. Зимостійкість квіткових бруньок вища за середню, стійкість до хвороб середня. Цвіте в пізні терміни, вимагає підсадки сортів-запилювачів (Пурпурова). Сорт вступає в плодоношення на 3-4-й рік після посадки.  

Урожайність регулярна, висока (120 ц/га). Дозрівання в пізні терміни (кінець липня). Плоди великі (маса до 43 г), ошатні, універсального призначення. Забарвлення жовтувато-кремове з малиновим рум'янцем, займає 75% поверхні плоду. М'якоть яскравожовта, ніжно-волокниста, щільна. Кісточка напіввідокремлювана.  Дегустаційна оцінка – 4,5 бала.

Рясна 

Дерево невеликих розмірів з пласкою кроною. Цвіте в середньопізні строки, вимагає підсадки сортів-запилювачів  (Кримська Куляста, Пурпурова). Вступає в плодоношення на 2-й рік після посадки. Врожайність висока (280-300 ц/га), регулярна. Дозрівання середньопізнє (друга половина липня).

Плоди великі (маса 43 г), привабливі. Забарвлення –  темнопурпурове з густим сірувато-фіолетовим восковим нальотом. М'якоть яскраво-кремова, при повній зрілості темнопурпурова, щільна з приємним ароматом. Кісточка добре відділяється від м'якоті. Плоди універсального призначення.   Дегустаційна оцінка – 4,0 бала.

Андромеда

Дерево сильноросле, зі слаборозлогою кроною середньої густоти і піднятими скелетними гілками, вступає в плодоношення на 3-й рік після посадки в сад. Зимостійкість генеративних бруньок підвищена, ураженість грибними хворобами середня. Сорт середньопізнього терміну дозрівання (друга половина липня). Врожайність висока (близько 200 ц/га) і стабільна.

Плоди великі (маса до 30 г), широкояйцеподібні, темно-пурпурові, покриті сірим восковим нальотом. М'якоть жовта, волокниста, середньої щільності та соковитості, з легким ароматом, кисло-солодка. Кісточка напіввідокремлювана. Плоди універсального призначення. Дегустаційна оцінка – 4,0 бала. 

Наведені сорти виведені в Нікітському ботанічному саду.

За комплексом господарсько-цінних ознак і адаптивним можливостям рекомендуються для промислового вирощування в степовій зоні України. 

Валентина Горіна, Вадим Корзін 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: автора, pixabay.com 

comments powered by HyperComments
Новое на сайте