Здоров'я росте в саду: цілющі властивості черешні, вишні, абрикосу та сливи

Черешня та вишня

Вишня та черешня подібні за своїм хімічним складом та лікувальним впливом на організм людини. Плоди черешні та світлих, і темнозабарвлених сортів містять більше цукрів, а вишня багатша на органічні кислоти.

Вміст вітаміну С низький і у вишні, і в черешні.

Основний лікувальний ефект плоди вишні та черешні мають завдяки сполукам Р-вітамінного комплексу, який необхідний для роботи серцево-судинної системи. 

Регулярне вживання в їжу плодів вишні та темнозабарвлених сортів черешні зміцнює стінки судин та капілярів та покращує їх провідність. Кумарини, які містяться в м'якоті та соку вишні, нормалізують згортання крові, тому вона служить чудовим профілактичним засобом проти інфарктів, пов'язаних з утворенням тромбів.

Плоди вишні та черешні містять сполуки калію, магнію, фосфору, а також мікроелементи – залізо, бор, мідь, цинк та рубідій. У плодах черешні заліза більше, ніж у плодах вишні. Їх рекомендують вживати як ефективний засіб проти недокрів'я та авітамінозу.

• Вишня має антисептичні властивості та пригнічує розвиток збудників інфекційних захворювань, знімає запальні процеси в організмі. Свіжі плоди вишень, як і вишневий сироп, – відмінний відхаркувальний засіб при бронхітах та захворюваннях верхніх дихальних шляхів. Плоди вишні також діють як м'який седативний засіб завдяки міді, що міститься в них.
• Черешня корисна при млявій діяльності кишечника, вона стимулює перистальтику. Компоти зі світлих сортів черешні покращують травлення. 
• Черешня та вишня діють як профілактичний засіб проти подагричних артритів. Концентрований черешневий сік полегшує біль при подагрі, ревматизмі. Ще позаминулому столітті лікарі рекомендували хворим на артрит курс лікування – 0,5 кг черешні на день впродовж усього сезону.
• Плоди цих культур містять виключно високу кількість йоду (вишня – 330, черешня – 274 мкг), людям із порушеннями діяльності щитовидної залози бажано вживати їх постійно.

Слива 

Плоди сливи містять органічні кислоти – яблучну та лимонну, із сполук цукрів – глюкозу та сахарозу, каротин, пектини, мінеральні речовини – залізо, мідь, кобальт, марганець, калій, кальцій, йод. А ось вітаміну С у сливах мало.

Найцінніша їхня особливість – здатність накопичувати рибофлавін (вітамін В₂), який діє як двигун будь-якого процесу, що відбувається в організмі людини. Він необхідний при синтезі червоних кров'яних тілець та антитіл імунної системи. Рибофлавін підтримує захисні сили організму, систему дихання та кровообігу. Цей вітамін за нашою потребою у ньому посідає друге місце після вітаміну С.

Також у сливах міститься велика кількість вітаміну Р (це загальна назва для групи флавоноїдів – біологічно активних речовин, здатних зв'язуватися з іншими біологічно активними речовинами в організмі та посилювати ефект їхньої дії). 

• Вітамін Р, як і вітамін С, має здатність регулювати утворення колагену, головного компонента стінки судин.  При постійному надходженні вітаміну Р стінки капілярів зміцнюються, підвищується їхня еластичність і міцність, судини розширюються, це нормалізує кров'яний тиск, зменшує набряки та служить профілактичним засобом від варикозної хвороби, гіпертонії та атеросклерозу.

У сливах дуже високий вміст вітаміну Е – антиоксиданту, що зв'язує вільні радикали. Він знижує ризик розвитку ракових захворювань, 200 г слив темнозабарвлених сортів – добова норма для профілактики раку.

Сливи діють як загальнозміцнюючий засіб, корисні при порушеннях обміну речовин, хворобах нирок і млявості кишечника. Сік з плодів сливи має виражений антибактеріальний ефект. 

Абрикос

Його ароматні, ніжні, солодкі плоди – улюблені всіма ласощі, а також профілактичний та лікувальний засіб від багатьох недуг. У плодах абрикосу є цукри, лимонна, винна та яблучна кислоти, вітаміни групи В, С, Н, Е, Р, провітамін А, магній, фосфор, сполуки йоду, солі заліза та калію.

Завдяки високому вмісту заліза плоди абрикосу застосовують для підвищення гемоглобіну при недокрів'ї. У них також багато калію, який необхідний організму при захворюваннях серцево-судинної системи, особливо при серцевій недостатності та аритміях. Калій має важливе фізіологічне значення, він бере участь у передачі нервових імпульсів, у скороченні м'язів, у підтримці серцевої діяльності та кислотно-лужного балансу в організмі. 

Абрикоси відновлюють діяльність шлунково-кишкового тракту, покращують травлення, оскільки нормалізують кислотність шлункового соку та показані при порушенні обміну речовин.

Магній, який міститься в абрикосах, нормалізує підвищений артеріальний тиск. Провітамін А – антиоксидант, що перешкоджає розвитку онкологічних захворювань і виводить з організму солі важких металів.

Йод необхідний для функціонування щитовидної залози, тому систематичне вживання свіжих плодів абрикосу дозволяє попередити порушення її роботи.

© Журнал "Городник" 

ФОТО: pixabay.com