Ваш помічник кожен день
Підпишіться
Квіти і рослини

Витончені та ароматні "райдужні" квіти: основне про вирощування ірисів

07 червня 2024
344
Витончені та ароматні "райдужні" квіти: основне про вирощування ірисів

За досконалість форми та різноманітність забарвлень квітки ці рослини іноді називають "північними орхідеями", а свою наукову назву іриси отримали на честь міфічної богині веселки Іріди. В Україні їх ніжно називають "півниками". Рід ірис відноситься до родини ірисових і налічує понад 200 видів, що природно ростуть у степу, на лузі і навіть на мілководді. У флорі України найчастіше зустрічаються такі види ірисів, як низький, карликовий та болотяний. 

Іриси дуже декоративні. Їх витончені, різноподібні формою квітки вражають діапазоном колірної гами, дивовижним ароматом і ажурністю листя.

Не плекайте ілюзій, а краще виявіть турботу 

На присадибних ділянках найбільш широко використовують гібридний ірис, число сортів якого перевищує 30 000. Свій початок він веде від ірисів німецького, блідого і строкатого, стійких, невибагливих кореневищних багаторічників, що передали всі ці якості своїм численним садовим формам.

Саме це і стало приводом для розхожої думки, що іриси майже не потребують догляду, а їхня витривалість і невибагливість може скласти конкуренцію будь-якому бур'яну. Але на всіх, хто так думає, чекає велике розчарування. 

Високодекоративні сорти, що виникли в результаті багаторічної селекційної роботи, звані іноді "американськими", насправді менш морозостійкі. Ці рослини, що викликають у нас захоплення багатством свого забарвлення та досконалою красою, на жаль, схильні до вимокання рано навесні, прохолодним сирим літом і восени, а також до масового ураження бактеріальною гниллю.

Отже, без ретельного дбайливого догляду розраховувати на успіх при вирощуванні сучасних сортів ірисів нереально. 

Висаджуйте іриси на сонячних схилах

  • Вибираючи ділянку для вирощування ірисів, слід врахувати, що вони люблять пухкі, добре дреновані (без застою води), родючі ґрунти з нейтральною або слабокислою реакцією. 
  • Ями та западини слід ретельно вирівняти, а на низинних ділянках сформувати злегка піднесені гряди.
  • Ділянка повинна бути сонячною або зі слабким притіненням (притінювати бажано в середині дня або ввечері), захищеною від сильних поривів вітру, що спотворюють квітки і навіть ламають квітконоси, особливо в дощовий період.
  • У Поліссі та Лісостепу України дуже підходять для вирощування ірисів легкі південні схили. 

Вони не схильні до сталості 

На одному місці іриси вирощують 3-5 років, після чого проводять поділ їх кореневищ та пересадку.

Пересаджують рослини після цвітіння. Викопані кореневища розламують на окремі частини (кожну з пучком листя і хоча б шматочком кореневища), обрізають листя та шнуроподібне коріння не менше, ніж наполовину. Потім поділку поміщають у міцний (фіолетовий) розчин марганцівки на 30-40 хв.

Грядку під пересадку зазвичай готують заздалегідь. На глинистих ділянках вносять торф і пісок, дуже кислі ґрунти вапнують. Перегній вноситься тільки добре перепрілий. Після цього ділянку ретельно перекопують на глибину не менше 20-30 см.

Рослини висаджують у лунки розміром приблизно 25х25х20 см таким чином, щоб верхня частина кореневища була присипана шаром землі не більше 1-2 см. Відстань між рослинами повинна становити не менше 30 см, між рядами – 40-50 см. Після рясного поливу посадки мульчують тонким шаром торфу або перегною.

Не забудьте підживити 

У посушливі періоди, а також у пору цвітіння іриси потребують рясного поливу. При цьому не повинно бути застою води, особливо довготривалого. Рясний полив необхідний після кожного підживлення рослин мінеральними добривами, яких за вегетаційний період має бути не менше 3-4.

  • Перше підживлення проводять рано навесні – в період інтенсивного відростання листя. При цьому вносять на 1 м2 приблизно 20-30 г азотних добрив та 15-20 г фосфорних.
  • Через 3-4 тижні підживлення повторюють, збільшуючи дозу фосфорних добрив до 20-25 г на 1 м2 і додаючи добрива калійні в кількості 10-15 г на 1 м2.
  • Третє підживлення бажано проводити через 2,5-3 тижні після цвітіння, вносячи на 1 м2 до 15-20 г азотних, 10-15 г фосфорних та 10-15 г калійних добрив.
  • Наприкінці серпня - на початку вересня вносять до 20-30 г фосфорних і 15-20 г калійних добрив на 1 м2

Після кожного внесення добрив, як і після кожного поливу або дощу, грунт ретельно рихлять. 

Коли вони відцвітають

У відцвілих рослин квітконоси зрізають до самої основи. На зиму з ділянки видаляють все листя, обрізаючи його на висоту 3-5 см, і перекопують міжряддя. З настанням стійких осінніх заморозків рослини трохи вкривають лапником, сухим листом або тонким шаром перегною.

Торф для укриття ірисів рекомендується використовувати лише у суху затяжну осінь. Волога, поглинена торфом у дощову погоду, сприятиме вимоканню, а взимку — вимерзанню рослин.

Якщо для мульчі або зимового укриття використано тирсу, необхідно в наступні роки уважно стежити за вмістом азоту в ґрунті, щоб запобігти азотному голодуванню рослин.

Зніміть зимовий покрив

Рано навесні укриття з рослин знімають. При цьому бажано по можливості "оголити" і самі кореневища, розгрібаючи з них землю на глибину 1-2 см. Хворі та уражені кущі викопують, очищають від гнилі, замочують у марганцівці та висаджують на нове місце.

Микола Ященко

© Журнал "Городник" 

ФОТО: pixabay.com 

comments powered by HyperComments
Новое на сайте