Ваш помічник кожен день
Підпишіться
Квіти і рослини

Та, що квітне у морози: як доглядати за шлюмбергерою

04 січня 2022
477
Та, що квітне у морози: як доглядати за шлюмбергерою

У короткі зимові дні, коли так мало сонця, наші кімнатні рослини зазвичай переживають стан спокою.

Але, на щастя, не всі.

Є серед них такі, що саме зимою, коли ми святкуємо Новий рік та Різдво, «запалюють» свої квіточки-вогники, привносячи в наше життя яскраві барви свята, яких так бракує в холодну пору року.

Шлюмбергера, або різдвяник, – одна з таких рослин.

Кактус із тропічного лісу

Шлюмбергера відноситься до епіфітних кактусів.

Епіфіти – такі рослини, які поселяються на корі інших рослин, але не паразитують на них, а лише закріплюються корінням і виробляють поживні речовини та енергію в процесі фотосинтезу, а воду одержують із повітря (туман) та опадів.

Природне середовище шлюмбергери – гірські тропічні ліси Бразилії на висоті 600-1500 м над рівнем моря. «Вибиратися» вгору по стовбурах ці кактуси змушені, щоб отримати більше світла, якого катастрофічно не вистачає в нижньому ярусі. 

Вас, мабуть, дивує, чому кактус мешкає у вологому тропічному лісі. Однак тут нема суперечності. Оскільки теплі тропічні зливи лише ненадовго зволожують стовбури дерев і ліан, на яких живуть різдвяники, їхні вологозапасні пласкі членисті пагони дають рослинам можливість виживати в таких умовах. Адже більшість часу їм доводиться обходитися без води.

У Європу рослина потрапила завдяки колекціонеру та мисливцю за рослинами Аллану Каннінгему, який вперше привіз шлюмбергеру у 1816 р. Щоправда, тоді її ще так не називали. Це ім'я рослині дав у 1858 р. французький ботанік, колекціонер сукулентів, редактор журналу L'Illistration horticole Шарль Лемер на честь свого колеги, колекціонера кактусів Фредеріка Шлюмбергера.

Але шлюмбергера – не єдина назва рослини. Різні ботаніки в різні часи давали їй різні імена, які сьогодні вважаються синонімами. Називають її ще зігокактусом, зігоцереусом, епіфіллумом і епіфіллантусом. І якщо ботаніки не змогли задовольнитись однією назвою, то не дивно, що існує кілька народних назв цієї чудової рослини: різдвяник, декабрист, різдвяний кактус, декабрина, варварин колір і варварина коса. 

Рослина є компактним кущиком, утвореним з членистих пагонів, кожен сегмент яких, відірвавшись, формує коріння і може дати початок новій рослині. 

На батьківщині шлюмбергера цвіте наприкінці весни – на початку літа. І хоча в нашій півкулі в цей час зима, шлюмбергера, підкоряючись генетичній пам'яті, продовжує жити відповідно до свого природного циклу. Тому і тішить нас рясним цвітінням у холоди.

«Бабусин декабрист» або модна шлюмбергера

Відомо дев'ять видів шлюмбергери, але в нас (у продажу та на підвіконнях) зустрічаються два з них: ш. буклеї (баклі) та ш. усічена. Вони відрізняються зовнішнім виглядом стеблових сегментів та формою квітки. 

У шлюмбергери усіченої членики довжиною до 4,5 см, шириною до 2,5 см мають усічену форму, з двома або чотирма зубцями по краях. А у шлюмбергери буклеї таких зубців немає. Це саме той «бабусин декабрист», добре знайомий нам з дитинства. Сортів у нього небагато, як правило, зустрічаються екземпляри з природним забарвленням квітки – рожевим. 

Зате шлюмбергера усічена в останні роки стала об'єктом активної селекційної роботи, в результаті якої з'явилося безліч сортів, з квітками різноманітних забарвлень: яскраво-червоними, малиновими, бузковими, білими, кремовими і навіть жовтими!

Відрізняються ці два види і за часом цвітіння. Першою зацвітає шлюмбергера буклеї. Ще листопаді на кінцях її пагонів розпускаються рожеві квіти. Цвітіння продовжується до січня. У грудні до неї приєднується шлюмбергера усічена, яка продовжує прикрашати будинок до лютого. 

Все, що її душі завгодно 

Якщо ви хочете милуватися цими квітами, доведеться створити їм умови, наближені до природних.

Насамперед — вибір місця. Для шлюмбергери підійдуть вікна східної і західної орієнтації, де вона отримає досить яскравого, але розсіяного світла. Прямих сонячних променів рослина не виносить, вони можуть залишати на пагонах опіки, які знижують декоративність. Тому влітку на південних вікнах рослину потрібно притіняти тюльовою завісою. А ось узимку, під час цвітіння, вікна південної орієнтації – це найкраще рішення.

Що ж до температури, то різдвяник може рости при температурі від 18 до 40 °С. Влітку оптимальна температура 18–22 °С, взимку 14–16 °С.

Для нормального росту шлюмбергера потребує легкого повітро- та водопроникного субстрату слабо-кислої реакції (рН 5,5-6,5). Його можна скласти з листового компосту (дернової землі), піску та верхового торфу (співвідношення 1:1:1). Щоб субстрат був більш пухким, пісок можна замінити на вермікуліт. Якщо немає можливості зібрати всі компоненти, можна купити готовий ґрунт для кактусів. На дно горщика обов'язково насипте дренаж, шар якого повинен складати приблизно 1/3 загального обсягу ґрунту.

Пересаджувати шлюмбергеру можна навесні, раз на один-два роки. Не варто сильно збільшувати розміри горщика. Якщо пересадити різдвяник у ємність набагато більшого обсягу, він на кілька років може припинити цвітіння, – поки коріння не оплете всю земляну грудку. Новий горщик повинен бути лише на 2-3 см більше в діаметрі та у висоту, ніж попередній. 

Поливати декабрист потрібно регулярно, по мірі підсихання ґрунту теплою, добре відстояною водою. Це, мабуть, головна складність у догляді за рослиною, оскільки ні переливу, ні пересихання вона не любить. І якщо з пересиханням можна впоратися, то наслідки переливу ліквідувати набагато складніше.

Надлишок вологи, особливо в холодну пору року, може спричинити загнивання коріння. В особливо важких випадках доводиться починати все наново з укорінення живця. 

 Підживлювати рослину потрібно під час цвітіння (добривами для квітучих рослин) та влітку, під час активного росту (комплексними добривами або добривами для кактусів зі зниженим вмістом азоту, щоб запобігти загниванню коріння). При проведенні підживлень концентрація розчину повинна бути нижчою за вказану на упаковці. 

Чотири фази, чотири стани

Щоб декабрист добре розвивався і рясно квітнув, необхідно, щоб догляд за ним відповідав певній фазі його життєвого циклу. Таких фаз чотири: 

  • вегетація (з березня до вересня);
  • період спокою, підготовка до цвітіння (з вересня по листопад (грудень);
  • цвітіння (з листопада по січень або з грудня до лютого);
  • період спокою після цвітіння (з лютого по березень).

У фазу вегетації шлюмбергера активно росте, нарощуючи нові сегменти. У цей час рослину потрібно частіше поливати, а також 2-3 рази на тиждень обприскувати, щоб підтримувати вологість повітря.

Різдвяник чудово почувається в розсіяній тіні на балконі або в саду. Свіже повітря благотворно впливає на зовнішній вигляд рослини. Важливо, щоб рослина була захищена від протягів.

З настанням фази спокою та підготовки до цвітіння дуже важливо створити різдвянику умови для закладки квіткових бруньок. Цей період один із найважливіших. Полив скорочують, припиняють підживлення, зводять до мінімуму обприскування (1-2 рази на місяць). Рослині тим часом потрібна знижена температура. Проте спеціально знижувати її не доведеться, оскільки настає осінь та на вулиці холодає. Різдвяник можна, як і раніше, тримати в саду або на заскленому балконі, поки температура не опуститься до 3–5°С. Такі умови сприяють закладанню бутонів. 

Пагони-пластинки, квіточки-дзвіночки 

На початку листопада шлюмбергеру заносять до кімнати, і вона незабаром покривається розсипом бутонів. Настає фаза цвітіння. Горщик із рослиною на цьому етапі не рекомендується переставляти, повертати іншою стороною до світла, щоб вона не скинула бутони. Тепер шлюмбергеру знову підживлюють, але вже добривами з підвищеним вмістом фосфору і калію.

Після цвітіння у рослини знову настає період спокою. У цей час можна формувати кущик, щоб надати йому пишноти. Для цього потрібно відкрутити один або кілька крайніх сегментів на нерозгалужених пагонах. На місці віддалених сегментів утворюються нові, які з більшою ймовірністю утворюють бутони наступного цвітіння. З настанням весни цикл повторюється.

Якщо всі заходи виконані правильно і вчасно, шлюмбергера матиме здоровий розкішний вигляд. 

І з цим доводиться розбиратися... 

Шлюмбергера, як і інші кімнатні квіти, може пошкоджуватися шкідниками (павутинним кліщем, щитівкою та борошнистим червецем). Підтримка високої вологості повітря запобігає розвитку павутинного кліща. Якщо шкідник все ж таки розмножився, обробіть кущик фітовермом або актеліком. Щитівки і борошнистого червця можна позбутися, обприскавши рослину розчином актари. 

Хворіє різдвяник досить рідко, але все ж таки це трапляється. Його вражають грибні хвороби: фузаріоз та фітофтороз. При цьому забарвлення пагонів блідне, сегменти опадають. Захистити рослину допомагають обприскування препаратами скор або топаз, а також обробка ґрунту препаратом максим.

Якщо рослина уражена бактеріозом, її коренева шийка стає м'якою та слизькою на дотик. І тут фунгіциди не допоможуть. Доведеться почати все заново, укоренивши живець з улюбленого різдвяника.

  • Живець (2-4 верхніх сегменти) відкручують обертальним рухом з пагона і підсушують протягом декількох годин, щоб утворилася тонка плівочка на місці відриву.
  • Перед посадкою в ґрунт черешок потрібно викупати в рожевому розчині марганцівки або аптечного препарату трихопол (2 табл. на 1 склянку води), а потім посадити, заглибивши в ґрунт на 1 см. Зазвичай це дає позитивні результати.

Що й казати, цей кактус не для новачків у квітникарстві. Але як тільки яскраві намистини бутонів з'являються на кінцях пагонів, серце квітникаря просто співає від щастя, – так вони гарні, так радують і прикрашають життя, допомагаючи нам пережити холодні чорно-білі часи. 

Тетяна Юхимчук 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: автора, pixabay.com 

comments powered by HyperComments
Новое на сайте