Ваш помічник кожен день
Підпишіться
Город

Про все розкаже листя: заходи боротьби з найпоширенішими хворобами огірка

01 вересня 2023
552
Про все розкаже листя: заходи боротьби з найпоширенішими хворобами огірка

Огірок – цінна овочева культура, що відрізняється швидкими темпами росту, скоростиглістю, тривалим періодом плодоношення.

Рослини вимагають достатньої кількості тепла та вологи, причому не тільки в ґрунті, а й у повітрі. При дефіциті вологи вони розвиваються повільно, перші зав'язі опадають, якість та врожай плодів знижуються. Але й надлишок вологи для огірка не годиться, бо при цьому створюються ідеальні умови для розвитку грибних та бактеріальних хвороб, які, стрімко розповсюджуючись, пригнічують та знищують рослини. 

Найбільш шкідливі хвороби огірка – несправжня борошниста роса (пероноспороз), бактеріоз та антракноз. Зараження ними рослин можливе на будь-якій фазі розвитку культури – від сім'ядольного листя і до кінця вегетації.

Несправжня борошниста роса огірка 

Збудник хвороби (несправжній борошнисторосяний гриб Pseudoperonospora cubensis) вражає рослини огірка як у відкритому ґрунті, так і в плівкових теплицях. 

Розвитку патогену сприяють краплинна вологість (не менше 7-8 годин на добу), температура повітря 18-20 °C та наявність сприйнятливої до хвороби рослини рослини. При зараженні рослини на верхній стороні листя з'являються світло-зелені маслянисті плями округлої або незграбної форми, на нижній – утворюється сірувато-фіолетовий наліт спороношення гриба. Поступово плями збільшуються, листя буріє і засихає, зав'язі опадають, плоди жовтіють, рослини гинуть. Сформовані до початку хвороби плоди набувають світлого забарвлення і стають несмачними.

Впродовж вегетаційного періоду гриб утворює кілька поколінь конідіального спороношення, це забезпечує йому високий коефіцієнт розмноження та швидке поширення. Зооспори проникають у рослини через продихи.

З моменту проникнення гриба у тканини рослини-господаря і до появи перших симптомів хвороби минає певний час – так званий інкубаційний період, тривалість якого залежить від температури повітря.

  • Як показали дослідження, інкубаційний період збудника несправжньої борошнистої роси огірка в умовах відкритого ґрунту за температури 23-24 °С триває 3-4 дні, за температури 19-20 °C – 4-5 днів, за 17-18 °C – 7- 8 днів.
  • Тривалість інкубаційного періоду має велике значення: чим він коротший, тим швидше поширюється хвороба. 
  • Після завершення інкубаційного періоду джерелом хвороби стає вже заражена рослина.

Найбільш ефективний метод захисту рослин від хвороби – використання стійких сортів. Дослідження, проведені в лабораторії Інституту захисту рослин показали, що сортів та гібридів огірка, абсолютно стійких до несправжньої борошнистої роси, не існує.

Є лише відносно стійкі, для яких є характерним формування плодів на відростаючих бічних пагонах. 

Найчастіше уражаються хворобою так звані сприйнятливі сорти.  Вирощування таких сортів сприяє виникненню епіфітотії – масового поширення хвороби, при якому штучно підтримуються умови накопичення та збереження великої кількості інфекції і тим самим забезпечується одна з основних умов процесу епіфітотії – наявність сприйнятливої рослини-господаря.

Щоб обмежити розвиток хвороби, рекомендується використовувати для вирощування щодо стійкі та середньостійкі сорти та гібриди огірка, а також своєчасно застосовувати хімічні засоби захисту рослин – фунгіциди.

Проти несправжньої борошнистої роси найефективніші альєтт, ридоміл голд МЦ, акробат МЦ, превікур – застосовувати слід згідно з нормами, що наведені в інструкції до препаратів.

Обробляти рослини фунгіцидами доцільно за такою схемою:

  • перше обприскування (профілактичне) – перша декада липня; 
  • друге – з появою перших симптомів хвороби;
  • третє (якщо відмічено високий рівень розвитку хвороби) через 10-15 днів після другого.

Наведена схема захисту огірка від несправжньої борошнистої роси дозволяє зменшити швидкість поширення інфекції, обмежити розвиток хвороби, продовжити період плодоношення огірка.

Бактеріоз, або кутаста плямистість 

Збудник хвороби (бактерія Pseudomonas lacrymans) вражає рослини переважно на початковій стадії розвитку – від сходів до цвітіння.

На сім'ядольних листочках з'являються дрібні округлі водянисті плями, які, зливаючись, можуть покривати всю поверхню листової пластинки. Уражена тканина буріє. За сильного прояву хвороби сіянці гинуть. У більш дорослих рослин хвороба розвивається на листі нижнього ярусу – утворюються маслянисті, незграбні, обмежені жилками плями. За вологої погоди  або рано вранці з нижньої сторони листя біля плям проявляються краплі мутновато-жовтої рідини, що містить бактерії. Під час поливу вони легко змиваються і з бризками води переносяться на здорові частини рослин, що сприяє швидкому поширенню хвороби. При зниженні відносної вологості повітря краплі підсихають, утворюючи плівку, уражена тканина листка засихає і випадає (на листі утворюються отвори). На поверхні плодів розвиваються дрібні округлі водянисті плями, поступово вони проникають у тканину плода і набувають вигляду виразок. Молоді плоди викривляються та втрачають товарні якості.

Найбільш сприятливі умови для розвитку хвороби – наявність на рослинах вологи в краплинно-рідкому стані та підвищена температура повітря (25-27 °C).

Джерело інфекції – заражене насіння. Бактерії можуть зберігатися на поверхні насіння, а також у глибших шарах їхньої оболонки, не втрачаючи життєздатності більше 25 місяців. Крім того, збудник хвороби зберігається у нерозкладених  рослинних залишках, на поверхні ґрунту, але у вільному стані в ґрунті не виживає. 

Захист огірка від бактеріозу починають із передпосівної обробки насіння.

  • Щоб підвищити стійкість рослин до хвороби, рекомендується замочувати насіння на 6-12 годин у розчинах мікроелементів – сірчано-кислого марганцю (0,5-1,0 г/л), борної кислоти (0,1-0,3 г/л), молібденово-кислого амонію (0,2 г/л) та ін.
  • Після замочування насіння потрібно обов'язково підсушити до сипкості та обробити апроном XL 350 FS, т. к. с. (2,5 мл на 1 кг насіння).
  • Ефективне і термічне знезараження насіння огірка – його прогрівають при температурі 56-60 °С протягом 5-6 годин.

У період вегетації рекомендується обприскувати рослини проти бактеріозу хлорокисом міді, 90%. з. п. (60 г на 10 л води) або 1%-ним розчином бордоської суміші. 

Антракноз 

Збудник хвороби (сумчастий гриб Colletotrichum lagenarium) вражає сходи та дорослі рослини огірка.

На листі утворюються жовтуваті, округло-кутасті плями з нечітко вираженими краями, до 2-3 см у діаметрі. Тканина у місці ураження кришиться і випадає. На уражених зеленцях і насінника спочатку з'являються невеликі заглиблені плями, які, зливаючись, утворюють великі вдавлені виразки. Хворі плоди набувають гіркого смаку.

Первинними джерелами інфекції служать грибниця та конідії, що збереглися на рослинних рештках у поверхневому шарі ґрунту, а також насіння. Вторинне зараження рослин відбувається за рахунок інфекції, що поширюється з потоками повітря, краплями води, комахами, а також при використанні інвентарю та тари, що були у використанні на заражених ділянках.

Розвитку антракнозу сприяють підвищена відносна вологість повітря (близько 30%), наявність на рослинах вологи в краплинно-рідкому стані, оптимальна температура повітря (22-27 °С). Інкубаційний період хвороби – 3- 6 днів. Сильне її поширення значно знижує врожай та якість зеленців. Сортів огірка, абсолютно стійких до антракнозу, немає. В останні роки у виробництво впроваджено менш уражені сорти та гібриди. 

Заходи боротьби проти антракнозу огірка такі самі, як і проти бактеріозу, оскільки основне джерело хвороби – уражене  насіння.

Для отримання раннього врожаю огірка у відкритому ґрунті доцільно використовувати розсадно-шпалерну технологію вирощування. Вона сприяє більш ранньому плодоутворенню та дозволяє без застосування хімічного захисту рослин отримувати врожай плодів у середньому на 40% більше, ніж при використанні традиційної технології (стрічковий спосіб посіву насіння).

Вирощуйте відносно стійкі та середньостійкі сорти та гібриди та, якщо жодні інші заходи не допомагають, своєчасно застосовуйте хімічні засоби захисту від найбільш шкідливих хвороб.

Тільки дотримуючись цих умов, ви зможете отримати хороший та якісний урожай огірків.

Валентина Охрімчук 

© Журнал "Городник" 

ФОТО: pixabay.com, pexels.com 

comments powered by HyperComments
Новое на сайте