Ваш помічник кожен день
Підпишіться

Повна чаша: формування дерев персика, які підвищують продуктивність

07 квітня 2022
1087
Повна чаша: формування дерев персика, які підвищують продуктивність

Персик в Україні в останні роки набуває великого поширення і стає доволі популярною культурою – все завдяки своїм великим, красивим, дуже смачним та корисним плодам.

Навіть за рентабельністю він твердо зайняв чільне місце серед плодових дерев.

І вирощують його вже давно не лише на півдні країни, а й у центрі, і навіть у північних областях. 

 

Щоб персик добре ріс, якісно плодоносив і не хворів, за ним потрібен добрий та своєчасний догляд. Полив, підживлення добривами та щорічна детальна обрізка – запорука довгого життя та гарного плодоношення персикових дерев.

Обрізка – нескладна, але відповідальна операція, яка обов'язково входить до комплексу заходів щодо догляду за насадженнями персикових дерев.

Формуюча обрізка молодого персикового саджанця дозволяє надати кроні бажаного силуету.

Покращена чашоподібна крона – найпопулярніший варіант формування крони персика, тому що він найбільше відповідає його вимогам до світла, тепла та полегшує надалі збирання плодів. 

Висота штамба у дерева, сформованого чашею, повинна становити 50-60 см. Для цього необхідно усі бічні гілочки в зоні штамба зрізати на кільце. Влітку всі молоді гілочки, що ростуть у зоні штамба, виламують поки вони не здерев'яніли, у трав'янистому стані.

У перший рік після посадки саджанця з бічних літніх гілочок, спрямованих у різні боки, вибирають 3-4 пагони, які стануть скелетними гілками. Бажано, щоб по вертикалі вони розташовувалися на відстані 10-15 см один від одного або через 2-3 пагони (бруньки). Коли скелетні гілки вибрано, зрізають провідник. Зріз роблять біля основи верхньої скелетної гілочки. Пагони, вибрані для скелетних гілок, необхідно укоротити до 15-20 см на зовнішні бруньки.

Влітку необхідно забезпечити посадженому деревцю умови для гарного росту та розвитку скелетних гілочок. Всі нові пагони, що ростуть вертикально та всередину крони, обов'язково виламують ще в трав'янистому стані.

На другий рік на кожній скелетній гілці першого порядку закладають гілки другого порядку (від однієї до трьох). Вони повинні розташовуватися на відстані не менше ніж 35 см від штамба і приблизно 30-40 см одна від одної. Обростаючі гілочки проріджують рівномірно, видаляючи спочатку ті, які ростуть всередину крони. Всі зайві пагони, що ростуть вертикально і всередину крони видаляють одразу після появи, не чекаючи поки вони здерев'яніють.

У наступні три роки скелетні гілки, якщо їхній щорічний приріст становить не більше 50 см, не вкорочують. При досягненні скелетної гілкою довжини 2,0-2,5 м, необхідно обрізати її з переведенням на зовнішній пагін, що відходить приблизно під кутом 45 ° від горизонту. Таким чином, можна утримувати висоту персикового дерева в межах 2,5–3,0 м.

Це створює хороші умови для формування врожаю, полегшує збирання плодів та обробку дерева від хвороб.

Під час формування крони розвиток бічних гілок посилюють, видаляючи вертикальні гілки, які забирають більшу частину корисних речовин, знесилюючи бічні гілки. Допомогти розвитку пагонів у нижній та середній частині крони можна лише за допомогою обрізки.

Закінчити формування крони слід до досягнення персиком п'ятирічного віку. 

З цього часу основну увагу приділяють  проведенню стандартних операцій та нормуванню врожаю, що доцільно супроводжувати посиленою обрізкою  малопродуктивної та обростаючої деревини. 

Для правильного формування персика чашею необхідно знати про особливості персикового дерева.

Більшість поживних речовин у дерев персика пересувається по скелетним і вертикальним гілкам. Тому гілки, розташовані нижче, менше забезпечені поживними речовинами, що призводить до швидкого оголення нижньої частини рослини.

Ось чому важливо з перших років життя рослини правильно сформувати її крону. Якщо цього не зробити, дерево почне оголюватися у внутрішній частині та зона плодоношення зміститься до периферії. Зрештою дерево перевантажуватиметься плодами, але загалом продуктивність його знизиться.

У персика плодоносять лише торішні прирости, тому без обрізки, внаслідок росту його високих пагонів крона швидко загущується, плодоношення переміщається на периферію, плоди дрібніють і втрачають свої смакові якості.

Основне завдання обрізки в цей період – забезпечити щорічні сильні прирости та не допустити переміщення плодоношення на периферію крони. З цією метою гілки щорічно вкорочують і проріджують, залишаючи між обростаючими гілочками відстань 10-12 см.

Щоб утримати персикове дерево в заданих розмірах, запобігти надмірному розростанню та оголенню його нижньої частини, використовують спосіб обрізання виноградного куща на сучок заміщення.

Суть цього способу полягає в тому, щоб створювати функціональні ланки, на яких з року в рік на тому самому місці будуть формуватися плоди.

Молодий пагін обрізають на 2-3 бруньки, з них наступного року виростають дві пагони. Один з пагонів, розташований вище, обрізають довго, на плодоношення, а другий пагін, обрізають на 2-3 бруньки (для відновлення функціональної ланки). 

Довгу гілку, яка відплодоносила, вирізають, а якщо з другої знову виростають дві пагони, одинз них залишають для плодоношення, а другий знову обрізають коротко, на сучок заміщення.

Таким чином персик майже не розростається, плодоносять завжди одні й ті ж пагони. Садовод повністю контролює їх кількість та місце розміщення. 

Багато хто не розуміє важливості літньої обрізки персика і відмовляється від неї, особливо в період формування персика. 

У процесі вегетації дерев персика, у літній період, кілька разів, залежно від потреби, проводять зелені операції.

  • Спочатку прибирають нижні гілки, які відгинаються до землі, потім роблять обрізку в середині крони і видаляють пагони, що ростуть усередину.
  • Приблизно через місяць цей агроприйом повторюють: прибирають зайві загущуючі пагони, тим самим зменшуючи обсяг весняної обрізки. Тоді восени дерева персиків входять із продуктивними, добре визрілими пагонами, що дозволяють розраховувати на нормальний урожай.

Не можна недооцінювати і якість підщепи, адже це фундамент персикового дерева. Вона значно впливає на довговічність дерева, врожайність і якість плодів персика.

У своєму плодорозсаднику вже близько 10 років у якості підщепи для персика і абрикоса застосовую маньчжурський персик. Ця підщепа себе виправдала і показала з кращого боку як надійна, морозостійка, стійка до спеки, здатна  забезпечувати довговічність дерев і потужну кореневу систему. Дерева на цій підщепі дають великі, добре забарвлені  плоди високої якості.

Більшість садоводів відгукуються про цю підщепу позитивно. Щоправда, є персиководи –  прихильники гіркого мигдалю, які не сприймають у якості підщепи маньчжурський персик, але світовий досвід доводить протилежне. Недарма у 2017 р. американський садівничий журнал на підставі досліджень учених назвав маньчжурський персик однією із найкращих підщеп для персика. Сьогодні в США, Канаді та Європі масово закладаються промислові сади, прищеплені на маньчжурський персик. 

Сподіваюся, мої поради допоможуть початківцям виростити чудові персикові дерева та насолоджуватися їх соковитими солодкими плодами.

В'ячеслав Левенець

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: автора, pixabay.com 

comments powered by HyperComments
Новое на сайте