Ваш помічник кожен день
Підпишіться
Квіти і рослини

"Чарівна паличка" для квітникаря: розмноження рослин живцюванням

06 квітня 2022
1149
"Чарівна паличка" для квітникаря: розмноження рослин живцюванням

Є люди, про яких говорять: «Встромить у землю палицю, і вона зацвіте».

Такою людиною можете стати і ви, якщо візьмете не звичайний ціпок, а живець з рослини, яка легко укорінюється.

Саме живці можуть стати тією чарівною паличкою, яка дозволить вам швидко розмножити бажаний сорт тієї чи іншої культури.

Що таке живець? 

Живець – це спеціально відокремлена частина рослини, яку використовують для вегетативного розмноження.

Живці можуть бути стебловими, кореневими або листовими. Стеблові живці бувають зеленими, напівздерев'янілими і здерев'янілими.

Розмноження рослин укоріненими живцями дозволяє отримати посадковий матеріал, який точно повторює сортові якості материнської рослини. Крім того, це можливість без відчутних витрат виростити великий асортимент декоративних та плодових дерев, ліан та кущів.

Однак, як і будь-який інший процес, живцювання таїть масу тонкощів, які осягаєш, займаючись розмноженням самостійно. 

У процесі живцювання рослин багато спільного, але є деякі індивідуальні особливості у видів та навіть сортів. Тому спочатку розглянемо загальні принципи, та наведемо приклади живцювання деяких культур.

Вибираємо маточник

Для хорошого вкорінення надзвичайно важливі не тільки терміни живцювання, а й вибір маткової рослини (рослина-донор, з якої беремо черешки), і правильна підготовка живців, і ґрунти, і догляд за живцями, і їх підготовка до зимівлі.

Якість та інтенсивність росту черешка залежать від стану маткової рослини.

Живці найкращої якості дають маткові рослини, що ростуть в умовах оптимального зволоження ґрунту та повітря. З них живці можна нарізати найбільш тривалий час.

І навпаки, якщо маточник позбавлений таких умов, то й живці на ньому виростуть слабкі, будуть погано вкорінюватися, і сам термін заготівлі живців буде набагато коротшим.

Прекрасно укорінюються живці, заготовлені з порослі, що утворюється після обрізки дерева або куща "на пень". А ось живці з кущів, які поливали і удобрювали час від часу, або, навпаки, надмірно «годували» азотними добривами, укорінюються погано, часто загнивають. 

Надзвичайно важливо враховувати і вік рослини, з якої беруть живці. Чим молодший маточник, тим вища ймовірність успішного живцювання. Особливо, якщо йдеться про рослини, що важко укоріняються (криптомерія, араукарія, азалія та ін.). Оптимальний вік рослини для заготівлі живців – 2-5 років. Вік рослини-донора не має значення тільки для рослин, що легко укоріняються.

Для маточника не годяться недавно придбані імпортні рослини. 

Нарізані з них живці не вкорінюються зовсім або укорінюються надзвичайно важко, оскільки для отримання красивого,  товарного вигляду рослин виробники обробляють їх речовинами, що стимулюють цвітіння і ріст, але пригнічують коренеутворення. Лише через рік після посадки така рослина буде готова для живцювання.

Гортензія крупнолиста з черешка 

Гортензія макрофіла, або крупнолиста, що квітне величезними яскравими шапками квітів, – справжня окраса садиби. А ось ціни на саджанці, особливо нових цікавих сортів, дуже «кусаються».

Зате живцювати гортензію можна навесні, влітку та восени.

Щоб розмножити її зеленими живцями, вибирають час незадовго до початку цвітіння. Пагони для заготівлі живців зрізають рано вранці, вибираючи верхівки молодих пагонів з двома-трьома парами листя. Якщо нарізати живці з середини пагона, то вони теж укореняться, але розвиватимуться гірше і зацвітуть пізніше, ніж верхівкові.

При підготовці живця до посадки два нижні листки видаляють, решту листя наполовину вкорочують. Якщо на пагонах вже утворилися бутони, видаляють верхівку пагона з суцвіттям. 

Підготовлений черешок перед посадкою замочують у розчині стимулятора коренеутворення (кореневин, циркон, індолілмасляна кислота тощо). Якщо не знайшлося стимулятора – теж не біда, оскільки гортензія і без нього чудово вкорениться. 

Заздалегідь готують і місце для посадки живців, вибираючи теплий куточок у притіненні, а також пухкий повітропроникний і вологоємний ґрунт. 

  • Живці гортензії садять на глибину 2-4 см. А відстань між живцями витримують таку, щоб вони не стикалися з листочками.
  • Після посадки живці обприскують водою з пульверизатора, накривають білим агроволокном і поліетиленовою плівкою або чорним пластиковим сулієм з відрізаним дном (якщо живців небагато).
  • Живці поливають регулярно раз на тиждень, а в спеку – щодня.
  • Коли на живцях з'являється коріння (зазвичай це відбувається через 3 тижні), покривний матеріал поступово знімають. Спочатку піднімають укриття всього на пару годин у вечірній час, потім залишають живці розкритими на ніч і, нарешті, через один-два тижні у похмуру погоду укриття прибирають повністю.
  • Живці гортензій, що укорінилися, акуратно, намагаючись не розтрусити ґрунт з молодих корінців, вибирають з живцювальника і, висадивши в окремі горщики, залишають на дорощування. Для цього їх ставлять у тінистому місці та регулярно поливають.
  • На постійне місце новий саджанець висаджують, не руйнуючи земляної грудки, тільки наступної весни.

Живці гортензії, нарізані влітку, в рік укорінення зазвичай приростів не формують. Тому про перебіг процесу укорінення та стан рослин можна судити тільки за зеленим кольором листя. Восени, коли листя пожовкне і опаде, про здоров'я саджанця свідчить велика зелена верхівкова брунька або пара супротивно розташованих бруньок, якщо черешок брали із середини пагона.

Гортензія крупнолиста відрізняється від інших видів низькою морозостійкістю, тому на зиму її потрібно вкривати, як зазвичай троянди вкривають. Причому це стосується не лише молодих, а й дорослих рослин.

Лариса Марущак 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: автора 

comments powered by HyperComments
Новое на сайте