Ваш помічник кожен день
Підпишіться

Наша улюблена: основи вирощування черешні в аматорських садах

14 червня 2023
438
Наша улюблена: основи вирощування черешні в аматорських садах

Навряд чи знайдеться садовод, який не хотів би на своїй присадибній ділянці виростити чудові дерева черешні. Популярність їх цілком обґрунтована, а слава – заслужена.

Цінність черешні – у надзвичайно смачних плодах із дієтичними якостями. Урожай із найбільш ранніх сортів можна збирати одночасно із суницею. Але є й сорти дуже пізнього терміну дозрівання.

Ось і виходить, що підібравши сорти відповідно, можна ласувати смачними плодами з середини травня до кінця липня. 

Про переваги плодів черешні 

Вони містять 12-28% сухих речовин (основна їхня маса – цукри – 8-21,5%), вітамін С становить 1,01-14,46 мг на 100 г м'якоті. Крім того, в них виявлені дубильні, а також протирадіаційні та тонізуючі речовини Р-вітамінного комплексу.

У плодах черешні високий вміст калію (223 мг%) є фосфор, кальцій, магній, натрій, залізо, хлор, а у темнозабарвлених плодах –  і кобальт.

Природно, найсмачніші та більш поживні плоди у черешні середньо- та пізньостиглих сортів, оскільки вони встигають накопичити більше сухих речовин та цукрів. 

Завдяки лужній реакції плодів та незначному вмісту в них кислот (всього 0,25 – 1,02%), вона підходить навіть людям із підвищеною кислотністю шлунка.

Плоди черешні з користю для здоров'я можна їсти дітям та дорослим. Причому у великій кількості (більше 1 кг на прийом), чого не можна сказати, наприклад, про вишню та сливу.

Вибір ділянки 

Черешня – культура сильноросла і довговічна. Дерева досягають висоти 6-7, а іноді 15 м. У сприятливих кліматичних умовах ростуть до 80-100 років, починаючи плодоносити на 4-5 рік після посадки.

Черешня менше, ніж вишня, потребує хімічних засобів захисту, оскільки відносно високостійка до кокомікозу і моніліозу.  Вона краще переносить несприятливі зими.

Пилок черешні більш зимостійкий, ніж у вишні, зберігає хорошу схожість більше 15 днів. 

Врожайність черешні досить стабільна та щорічна. 

Ще одна перевага її – відсутність періодичності плодоношення. Урожайність висока (у період повного плодоношення з дерева можна зібрати 60-100 кг і більше).

Рости черешня може на різних ґрунтах, але переважні – супіщані, середньосуглинисті дреновані ґрунти, які добре прогріваються. Не переносить вона глибоких піщаних, кислих, заболочених, з ознаками оглеіння, солонцюватих та щільних важких ґрунтів.

  • Таким чином, головні критерії придатності ділянки для черешні – не стільки тип ґрунту, скільки його механічний та хімічний склад, рівень залягання ґрунтових вод, природний захист від переважного напрямку вітру, відповідні елементи рельєфу, віддалення від річок, водойм.

На незахищених від сильного вологого вітру, знижених замкнутих ділянках, куди стікає, довше затримуючись, холодне повітря, дерева підмерзають сильніше, гірше зав'язуються плоди, тому для черешні необхідно вибирати добре освітлені і захищені від вітру місця. 

Черешня – південна культура 

Черешня добре витримує відносно невелику суму показників річної температури. Її деревина ушкоджується при тривалих морозах -30 °С, а квіткові бруньки – за температури -27 °C. 

Однак не можна забувати, що черешня – південна рослина.

Її батьківщина – Західна Азія, Кавказ, Закавказзя (Грузія, Вірменія) та Іран. Ще в спорудах епохи неоліту в районі Боденського озера знаходили кісточки вишні пташиної (Prunus avium), від якої походить черешня. 

Давньоримський  філософ Пліній старший у І ст. н. е. у своїй "Природній історії" згадує про черешню, що свідчить про те, що на Стародавньому Сході та Стародавньому Римі пташина вишня також була відома як плодова культура.

Поступово черешня стала активніше освоювати північні райони.

Україна їй підходить 

Ґрунтово-кліматичні умови України загалом сприятливі для вирощування черешні (це стосується степової зони та Придністров'я).

Вирощування черешні у лісостеповій зоні, особливо на Поліссі України, стримується частими зниженнями та перепадами температури, суворими зимовими умовами, до яких вона чутлива.

Після вологої прохолодної погоди в кінці вегетаційного періоду та підвищеної вологості ґрунту зимостійкість дерев та квіткових бруньок знижується і вони сильно підмерзають за температури -23-24 °С. Морозобоїни на штамбах і в основі скелетних гілок, підмерзання квіткових бруньок найчастіше можна спостерігати наприкінці зими (дерева знаходяться вже в стані вимушеного спокою), коли тривалі відлиги з температурою 5-8 °С змінюються похолоданнями з морозами -18- 20 °C.

Тоді черешня страждає більше за інші культури, оскільки є у неї недолік – слабка відновлювальна здатність, особливо в зрілому віці.

Сплячі бруньки активно прокидаються лише у молодих дерев до вступу в пору плодоношення. У дорослих дерев бруньки прокидаються слабко, особливо у товстих гілках. Тому видалення гілок діаметром більше 3 см на кільце або навіть механічне пошкодження штамба призводить до сильної камедетечі. 

Рани гояться погано і легко ушкоджуються різними захворюваннями, дерева поступово чахнуть і гинуть. 

У разі пошкодження дерева рани необхідно замазати садовим варом або спеціальною замазкою, що містить ростові речовини (гетероауксин).

Набагато надійніше вирощувати черешню на стійких штамбоутворювачах. Для цього використовують місцеві форми дикої черешні, сіянці якої дуже зимостійкі. Розгалуження сіянця окулюють на відстані щонайменше 25-30 см від основи.

Чим більшим буде штамб із морозостійкого сорту, тим менша ймовірність пошкодження гілок щепленого сорту. 

Внесення добрив 

Необхідна умова нормального розвитку черешні – збалансоване внесення добрив. Перед посадкою саджанців потрібно внести органічні та мінеральні добрива.

  • На 1 м2 дають 8-10 кг перегною, приблизно 60 г суперфосфату та 30 г хлористого калію.

Якщо перед посадкою дерев ґрунт добре заправили мінеральними добривами (за потреби), то на початок плодоношення фосфор і калій не вносять.

Слід пам'ятати, що черешня – сильноросла культура, і надмірні дози добрив, особливо азотних, сприятимуть більш інтенсивному росту, затримці плодоношення та зниженню зимостійкості.

Якою має бути крона 

Від інших плодових культур черешня відрізняється вираженим стовбуром, сильнорослістю та ярусністю, тому для неї актуальними залишаються підбір слаборослих високозимостійких сортів та підщеп, а також формування малогабаритних форм крони.

При формуванні низької крони у дерев черешні необхідно стимулювати ріст гілок нижнього ярусу і зберігати їхнє домінуюче положення впродовж усього життя дерева

  • Крону формують округлу, на низьких штабах висотою 60-70 см.
  • У сортів з пірамідальною піднятою кроною – на висоті 30-40 см або зовсім без штамба.
  • У нижньому ярусі слід формувати по 4-5 скелетних гілок, у другому – 2-3, а третьому – 2 гілки, з відстанню між ярусами 70-80 см.
  • Висоту дерев потрібно утримувати в межах 3,5-4 м.

Основну увагу садовод-аматор повинен звернути саме на формування крони дерев, оскільки навіть за умови регулярної обрізки дерев з неправильно сформованою кроною не завжди вдається ліквідувати недоліки формувальної обрізки, а видалення товстих гілок (більше 3 см у діаметрі), як правило, призводить до послаблення чи загибелі всього дерева. 

Вибір підщепи 

Восени та навесні на ринках у містах продають саджанці різноманітних сортів черешні. Як тут зорієнтуватися?

Насамперед потрібно пам'ятати, які сорти районовані в даній зоні і на якій підщепі щеплені. 

Адже забезпечити довговічність дерев черешні та отримувати стабільні врожаї можна лише використовуючи перевірені високозимостійкі сорти та підщепи.

Для успішного вирощування черешні в північних районах Лісостепу важливо правильно підібрати морозостійку підщепу

Найкращі районовані підщепи для цього регіону – сіянці вишні сортів Гріота остгеймського, українського та Самсонівки, а також місцеві морозостійкі форми дикої черешні. Можна використовувати культурні сорти черешні Дрогана жовта та Дениссена жовта. 

Крім того, слід звернути увагу на те, що в багатьох розсадниках України саджанці черешні вирощують на підщепі антипка (магалебська вишня), оскільки її насіння має гарну схожість, а сіянці – сильнорослі. 

Але в саду у дерев черешні на цій підщепі часто виявляються ознаки несумісності (камедетеча, усихання окремих скелетних гілок або всього дерева). У несприятливих умовах ці негативні прояви посилюються, і дерева черешні гинуть ще до вступу в пору плодоношення.

Олена Кищак 

© Журнал "Городник" 

ФОТО: pixabay.com 

comments powered by HyperComments
Новое на сайте