Ваш помічник кожен день
Підпишіться
Квіти і рослини

Під “непоказною” назвою: цілющі властивості багна звичайного

14 червня 2023
546
Під “непоказною” назвою: цілющі властивості багна звичайного

Усюди, де у вологих соснових лісах ростуть сфагнові мохи, ви обов'язково знайдете цей кущ. Його постійні супутники – лохина, чорниця, брусниця, журавлина, андромеда. 

Ця рослина не дуже поширена в Україні. Крім Полісся, головним чином його північних районів, зустрічається також на північних схилах Карпат (на хребті Горгани та його відрогах).

Люди безпідставно образили цю рослину, бо серед численних місцевих найменувань (багон, багун запашний, богульник, болиголов болотяний та ін.) і в ботанічній літературі чомусь утвердилася лише одна невиразна назва –  "багно болотяне". 

Поліський розмарин 

Скрізь, де росте багно, завжди досить волого, іноді стоять “блюдця” води. Проте вода там прозора та чиста, майже стерильна. То чому ж така “брудна” назва? 

Лише зрідка в Західному Поліссі цю рослину називають розмарином диким, адже своїм зовнішнім виглядом і густим ароматом багно болотяне схоже на істинний розмарин лікарський.

Багно звичайне, або болотяне, – вічнозелений кущ родини вересових, висотою понад 1,5 м.

Його листя шкірясте, лінійне, з борозенкою по центральній жилці і загостреними донизу краями, 25-35 мм завдовжки і 3-5 мм шириною; на верхівці кущика – яскраво-зелене, знизу – іржаво-коричневе, через коротке рудувате опушення, яким покритий і весь однорічний пагін. Листя зберігається два роки і взимку дуже помітне на тлі снігу.

Цвіте багно у другій половині травня – на початку червня.

Білі, досить великі п'ятипелюсткові квітки зібрані, як вишні, у щитки на верхівках торішніх пагонів. А довкола – стоїть густий аромат, який дуже корисний астматикам.

Цілюща сила рослини зосереджена в її квітках, а також у листі (особливо молодому), багатому на ефірну олію, яка благотворно діє на дихальні шляхи. Крім того, в листі містяться глікозид арбутин, дубильні речовини та ін.

З давніх-давен на Поліссі пасічники-бортники для залучення диких бджіл "зачиняли" вулики-борти квітучим багном – у нього рій сідає охоче. У кущах багна в пору його цвітіння з ранку до вечора дзичать бджоли.

Мед, зібраний із цієї рослини, приємний і дуже корисний, але перед вживанням його необхідно підігрівати.

Цілюще для людей та бджіл 

Перші згадки про цілющі властивості багна болотяного є в рукописах з лікувальними порадами, датованими XV ст.

Як лікарську сировину використовують однорічні пагони з листям, зібрані наприкінці літа – на початку осені. Сушать їх на свіжому повітрі в тіні. За крайньої необхідності під час цвітіння збирають гілки разом із квітками і окремо квіти, а взимку – свіжі гілочки.

У Поліссі водний відвар квіток (іноді і гілочок) багна п'ють при кашлі, кашлюку, бронхіті, застуді, астмі, шлункових захворюваннях, головному болі, хворобах серця, нирок, проносі, "слабкому" сечовому міхурі (нетримання сечі). При ревматизмі натираються настоянкою квіток на горілці та п'ють відвар із них. 

Як хороший відхаркувальний засіб вживають напар із суміші гілок багна, листя мати-й-мачухи і кореня алтея, взятих у 1:2:2. 

  • Дві чайні ложки такої суміші заливають склянкою кип'ятку, кип'ятять протягом 1 хв, настоюють 20 хв, проціджують і п'ють по півсклянки 3-4 рази на день у проміжках між прийомами їжі. 

При прийомі внутрішньо в жодному разі не слід перевищувати дозу, оскільки рослину вважають отруйною. 

Відомі інсектицидні властивості багна болотяного. Димом спаленого листя багна обкурюють приміщення для знищення мух. Порошком з листя пересипають одяг або кладуть у шафи гілочки, і це захищає від молі. 

А бджолярі уподобали багно болотяне як засіб для боротьби з паразитом бджіл – кліщем варроа.

Багно знають не тільки у нас 

У німецькій народній медицині цю рослину використовували зовнішньо при ревматизмі м'язів, суглобів, особливо малих, суглобовій формі подагри, прострілі (люмбаго), кривошії, болях у п'ятах і підошвах, колотих і різаних ранах, ударах, панариціях, лихоманці, укусах. Всередину приймали при мокнучих висипах, астмі, кашлюку, як відхаркувальний засіб.

На півночі, коли в сім'ї оленярів хтось хворів на грип, у щільно закритому чумі спалювали у вогні свіжі гілки багна, і всі домочадці 6-8 годин дихали їх ароматом. Наступного дня хворі ставали здоровими. 

Григорій Смик 

© Журнал "Городник" 

ФОТО: pixabay.com 

comments powered by HyperComments
Новое на сайте