Ваш помічник кожен день
Підпишіться
Город

Корисно для сортозбереження: переваги літньої посадки картоплі

21 червня 2023
578
Корисно для сортозбереження: переваги літньої посадки картоплі

При вирощуванні картоплі найкраще "стартувати" з придбання хоча б невеликої кількості еліти у спеціалізованих картоплярських господарствах, наукових установах або у досвідчених аматорів – з подальшим прискореним розмноженням отриманих насіннєвих бульб. Однак часто за час, витрачений городником на розмноження нового елітного сорту, той вироджується настільки, що починає поступатися за врожайністю безіменним місцевим сортам, які пристосувалися за багато років аматорського відбору до клімату та інфекційного фону. 

Вирішити проблему сортооновлення та сортозаміни, особливо у південних районах, де картопля вироджується за 1-2 роки, допоможе літня посадка. 

Можна покращити насіннєві якості 

За своїми біологічними особливостями картопля – культура весняно-осінніх термінів вирощування. Оптимальна температура для росту стебел та листя – 16-22 °C, а бульби найбільш інтенсивно утворюються при нічній температурі 10-13 °С. Висока температура в цей час доби (20 °С і вище) викликає теплове виродження бульб.

При традиційному збиранні врожаю після початку усихання бадилля (весняна посадка) бульби довгий час перебувають у перегрітій землі. Збільшення їхньої маси в цей період незначне, а ось фізіологічне старіння прискорюється, насіннєві якості різко погіршуються.

На цей же час випадає інтенсивний літ комах – різних видів попелиці, клопів, цикадок – переносників вірусних захворювань.

Якщо ж зав'язування та ріст бульб відбуватиметься пізніше, восени, у більш прохолодний період року, то врожай сформується в оптимальних умовах, внаслідок чого значно зменшиться вірусне та екологічне виродження бульб.

Крім того, бульби картоплі, прибрані у молодшому віці, краще зберігаються, у них пізніше прокидаються бруньки. Отже, відпадає необхідність обламувати паростки. Все це позитивно позначається на насіннєвих якостях картоплі, відбувається її оздоровлення.

На цій основі розроблено два способи літньої посадки картоплі, за допомогою яких можна отримати невироджені високоякісні бульби, що дозволяють зібрати два врожаї на одній ділянці.

Важливо правильно визначити терміни 

При літній посадці картоплі бульбами врожаю минулого року необхідно вирішити дві проблеми: як зберегти насіннєві бульби аж до їх висадки (без обламування паростків) та організувати рясні поливи, без яких вирощувати влітку картоплю не можна.

Важливо також правильно визначити терміни посадки: чим раніше висадити картоплю, то вищим буде врожай, але значно погіршаться насінневі якості бульб.

На півдні посадку проводять 15-25 липня, у Лісостепу на 10 днів раніше, на Поліссі – із середини червня.

Для посадки використовують бульби надранніх, ранньостиглих та середньоранніх сортів. Посадкові бульби цих сортів мають зберігати 9-11 місяців, і якщо не вживати певних заходів, то доведеться багато разів обламувати на них паростки. 

Бульби, що втратили вологу і поживні речовини, дадуть слабкий урожай.

Як зберегти посадкові бульби 

Є кілька способів зберігання картоплі, за яких бруньки не проростають.

  • Невелику кількість бульб найпростіше зберігати у холодильнику.
  • У льох взимку можна занести лід і прикрити його там до певного часу солом'яними матами.
  • Можна викопати спеціальні траншеї, взимку залишити на дні шар снігу, вкрити його матами, потім помістити в них картоплю, накрити плівкою, матами, листям тощо, потім знову шаром снігу та теплоізоляційним матеріалом. 

За місяць до посадки бульби потрібно дістати зі сховища, прогріти, проростити, обробити макро- та мікродобривами, регуляторами росту, потім висадити в підготовлений ґрунт, доглядати їх, як завжди.

Зберегти насіннєві якості посадкових бульб можна також шляхом тривалого пророщування їх на світлі.

Для цього після початку їх проростання (зазвичай у середині травня) бульби дістають зі сховища, прогрівають, обробляють розчинами, розкладають в один шар у добре освітленому приміщенні і щодня зволожують (інакше вони зморщуються або муміфікуються). Паростки при такому догляді залишаються зеленими, короткими та міцними. 

Без поливів влітку не обійтися 

Найкращим попередником для літніх посадок картоплі вважається чорна пара: ділянку перекопують і удобрюють з осені, навесні закривають вологу боронуванням, а надалі ґрунт підтримують у чистому від бур'янів та розпушеному стані аж до посадки картоплі.

Але можна з успіхом використовувати і зайняту пару, вирощуючи під плівкою або у відкритому ґрунті до посадки картоплі скоростиглі культури – редис, крес-салат, салат, цибулю на перо і навіть ранні огірки та зелений горошок.

Підготовка ґрунту, норми внесення мінеральних добрив та технологічні операції при літній посадці ті ж, що і за весняної. Тільки не варто різати бульби торішнього врожаю, що постаріли, – вони можуть згнити в землі.

  • Якщо літо не дощове (готовність ґрунту перевіряють загостреною паличкою, яка має легко входити в землю на глибину 50 см), за 8-10 днів до посадки проводять вологозарядковий полив (30 л на 1 м2).
  • Потім після посадки – довсходовий полив (30 л на 1 м2). 
  • Коли рослини досягнуть висоти 15-20 см – проводять 1-й, у фазі бутонізації – 2-й, у фазі цвітіння – 3-й та 4-й вегетаційні поливи з інтервалом 7-10 днів (по 60 л на 1 м2).
  • Після кожного поливу розпушують ґрунт.

Зрошувані ділянки літніх посадок картоплі можуть значно уражатись колорадським жуком та фітофторозом. У зв'язку з тим, що обприскування доводиться проводити вже на початку вегетації, краще використовувати системні інсектициди (конфідор, моспілан) та фунгіциди (акробат, татту), оскільки вони захищають навіть ті частини рослин, які з'являються після обробки препаратом. 

Два врожаї за один рік 

Використання фізіологічно молодих свіжовикопаних бульб для повторної посадки картоплі якнайкраще виявляє їх насіннєві якості та позбавляє картопляра турбот, пов'язаних із зберіганням посадкового матеріалу до літньої посадки. 

Урожай, отриманий від таких бульб наступного року, зазвичай буває на 25% вищим, ніж від бульб при весняній посадці. 

Наукою встановлено, що двоурожайну культуру можна практикувати там, де безморозний період триває 170-180 днів – у Херсонській, Миколаївській, Одеській, Черкаській та Полтавській областях.

Бульби нового врожаю проростають повільно, дають пізні сходи і тому літню посадку слід закінчити на 10 днів раніше, ніж посадку бульб минулого року (приблизно до 10 липня).

Однак поява високопродуктивних надранніх і ранньостиглих сортів, використання для першої посадки ранніх термінів і добре пророщених бульб (вологе пророщування обов'язково), а також кмітливість картопляра дозволяють "обдурити" природу та отримати два врожаї картоплі навіть у північних областях, де весняні заморозки – звичайне явище.

Якщо у травні вдарить мороз 

Коротко розповім про те, як я одного разу "ховав" ранню картоплю від нескінченних заморозків.

Висадивши на своїй ділянці в Чернігівській області першу партію "бородатих" бульб ще 2 квітня, я зустрів перші заморозки (2 травня – у повітрі -5 °C) абсолютно спокійно: всі сходи завдяки укривному підгортанню були надійно захищені. Але заморозки йшли хвиля за хвилею.

Повторні підгортання вже не рятували: у теплій землі позбавлені світла рослини росли дуже швидко, тягнулися до сонця та пошкоджувалися холодом. 

Великої кількості плівки для укриття кількох соток у мене не виявилося, а в міжряддях уже не вистачало землі для спорудження ще вищих "пірамід". Не було ні сил, ні часу щоночі диміти багаттями...

Прогноз синоптиків не радував, та й треба було повертатися до Києва. Екстремальна ситуація вимагала ухвалення неординарного рішення.

Впродовж дня я викопав бульби всіх цінних сортів, відокремив, не поділяючи на частини, "клубки" коренів з паростками і помістивши їх, як розсаду помідорів на ринку, в ящики від апельсинів, присипав коріння добре зволоженою перепрілою тирсою. Бульби знову висадив на старе місце для вигонки розсади другої черги, а ящики з паростками розставив на заскленій веранді.

Повернувшись у село через тиждень, коли заморозки закінчилися і після місячної перерви пішли зливи, я благополучно висадив паростки у вологий ґрунт. 

Інший приклад винахідливості городника "з півночі" – висаджування бульб при літній посадці в міжряддя ще неприбраної молодої картоплі весняної посадки. Збираючи врожаї ранніх сортів, одразу насипаю гребені для другої посадки. Цей прийом теж дозволяє "подовжити" безморозний період.

Щоб вивести бульби зі сплячки 

При вирощуванні картоплі в двоурожайній культурі на одній ділянці крім поливів необхідно передбачити високий агрофон – внести з осені півторну дозу органічних і мінеральних добрив (перепрілий гній – 1000 кг, суперфосфат і калійна сіль – по 5 кг на сотку).

Завищені дози добрив виправдані: картопля першої посадки не встигає використати весь запас поживних речовин, що містяться у ґрунті, і частина їх дістанеться другому врожаю.

Але найскладніше – вивести бульби першого врожаю зі стану спокою та пробудити бруньки до росту.

Важливо правильно визначити терміни збирання бульб різних сортів першого врожаю: надто молоді бульби легко прокидаються, але часто загнивають при посадці, а старі – важко вивести зі сплячки.

Прибирання починають одразу після масового цвітіння даного сорту, при зеленому бадиллі, коли шкірка на бульбах ще "лупиться" – легко здирається пальцями.

Існує спеціальна методика виведення молодих бульб із стану спокою.

В один день їх викопують, перебирають під навісом і миють у проточній воді, не допускаючи різкого перепаду температури, потім для кращого проникнення стимуляторів росту ріжуть великі бульби на частки по 25-30 г, а на дрібних роблять кільцеві стимулюючі надрізи (ножі з нержавіючої сталі щоразу дезінфікують в 0,1%-ному розчині марганцево-кислого калію), занурюють у розчин спеціальних препаратів і одразу висаджують у підготовлений ґрунт на глибину 6-8 см за схемою 10-15 x 60-70 см. 

Не бійтеся застосовувати стимулятори 

У якості стимуляторів використовують 2%-ний розчин тіомочевини та 0,0001-0,0002%-ний розчин гібереліну.

Робочий розчин, який можна зберігати не більше 2 діб, готують так:

  • у 8 л води розчиняють 200 г тіомочевини, а в 100 мл етилового спирту – 0,1 г (100 мг) гібереліну.
  • Потім до розчину тіомочевини додають 2 мл спиртового розчину гібереліну (для відмірювання можна використовувати одноразовий шприц) і доводять об'єм загального розчину до 10 л.
  • У ньому бульби витримують протягом 30-60 хв.

Ще ефективніший наступний склад

  • у 10 л розчину міститься 100 г тіомочевини, 100 г роданистого калію, 0,2 г (200 мг) бурштинової кислоти та 5 мл спиртового розчину гібереліну. Замочування – 1-2 доби.

Збирання картоплі літньої посадки проводять залежно від кліматичної зони у другій половині вересня - першій половині жовтня, попередньо скошуючи бадилля, або через тиждень після знищення його заморозками.

При прибиранні слід бути обережними: молоді бульби від сонячних опіків, ударів і подряпин можуть загнити. 

Відібрані на насіння бульби просушують впродовж 10-12 днів у тимчасових укриттях з гарною вентиляцією, потім перебирають, намагаючись не травмувати шкірку, укладають у ящики (шар 20-30 см), пересипають товченою крейдою (0,5 кг на 100 кг бульб) та зберігають при температурі 2-4 °С. 

Костянтин Давидовський 

© Журнал "Городник" 

ФОТО: pixabay.com 

comments powered by HyperComments
Новое на сайте