Домашній майстер: досвід конструювання інкубатору для перепелиних та курячих яєць
Якщо ви хочете спробувати вирощувати перепелів, але не впевнені, чи зацікавить вас ця справа, та не хочете витрачати на купівлю або виведення пташенят багато грошей, на першому етапі можна обійтися підручними засобами, які дозволяють економити кошти.
Наприклад, з доступних кожному матеріалів та простих приладів (термометр, лампи, реле) зібрати невеликий домашній інкубатор для перепелиних або курячих яєць. Не знаєте, з чого почати? Скористайтеся порадами і досвідом нашого автора.
Мій інкубатор (див. малюнок) доволі компактний, розрахований на 120 перепелиних чи 40 курячих яєць.
Він зроблений з пінопласту, добре зберігає температуру та дуже легкий. Але як матеріал можна використовувати також фанеру, картон та ін.
Зовні інкубатор має вигляд невеликої прямокутної скриньки (600х600х300 мм), встановленої на ніжки (1) заввишки 80-100 мм. У нижній панелі (дні) я зробив кілька отворів (56) діаметром 10-15 мм для вентиляції. Тут же закріпив шурупами два фарфорових патрона (8) (можна використовувати запобіжні колодки). Їх потрібно розмістити симетрично та вкрутити лампочки потужністю 25 Вт. Кожну лампочку накрив зверху кахельною плиткою.
Опора для плитки – сама лампочка і 1-2 цвяхи завдовжки 150 мм, вставлені в пінопластову стінку інкубатора.
Така конструкція забезпечує рівномірне розподілення тепла по всьому інкубатору.
На дні, в центрі, між лампочками поставив ємність (це може бути пластмасова або металева миска, лист) з водою (9) для підтримки необхідної вологості.
На відстані 100-150 мм від верхньої панелі інкубатора закріпив металеву сітку (2) для яєць.
Величина осередків сітки має бути такою, щоб у момент виведення перепелят їхні ноги не потрапляли в отвори та не травмувалися.
Оптимальний розмір – 3х3 мм.
Щоб сітка не прогиналася, натягнув її на дерев'яний каркас (паралельні планки). Сітку можна замінити пластиком, просвердливши в ньому отвори, а також фанерою або використовувати сітку від старого повітряного фільтра (я використовував від фільтра автомобіля "Камаз").
- Щоб під час інкубації не повертати яйця вручну, я виготовив спеціальні грати з осередками (3).
- Їх розмір: для перепелиних яєць – 35 х 45 мм, курячих – 67 х 75 мм.
- У кожну комірку (10) боком кладу яйце.
- Для грат зробив рамку з дерев'яних рейок висотою 20 мм, в яку, просвердливши отвори, вставив металеві прути діаметром 4 мм.
- Грати повинні бути коротшими за сітки: для перепелиних яєць на 50-60 мм, для курячих - 80-90 мм.
- Яйця повертаю, пересуваючи грати вздовж сітки.
- За два дні до виведення пташенят ґрати прибираю.
Кришка інкубатора (6) щільно закриває його та нічим не закріплена. У ній я також зробив кілька отворів (5а) для вентиляції. У центрі кришки встановив термометр (4). Для підтримки необхідної температури в інкубаторі використовую реле (7) ТЛ-3-1. Датчик реле ставлю над яйцями.
Щоб інкубатор справно працював, важливо у приміщенні, де його встановлено, підтримувати температуру повітря лише на рівні 20-22 °С, а відносну вологість - 50-70%.
Іван Сененков
© Журнал "Городник"
ФОТО: pixabay.com
Глянець