Арабіс – найкращий для альпінарію: особливості вирощування, розмноження, види і сорти

У природі відомо більше 100 видів арабіса. Природний ареал цієї рослини – гірські і кам'янисті ділянки від арктичних до тропічних широт Європи, Азії, Північної Америки. Свої види є і в Південній Америці.

У садових центрах і у любителів можна знайти 10-12 введених в культуру видів, проте широку популярність отримали лише два з них – арабіс альпійський і арабіс кавказький, які вирощують в квітниках вже більше 200 років, у них досить сортів і садових форм.

Особливі прикмети 

Арабіс – багаторічна трав'яниста рослина з сланкими і легко вкорінюються пагонами, які утворюють подушкоподібні куртини висотою 5-25 см. Листя цілісне, довгасте, гладеньке або крупно-зубчасте по краю, сіро-зелене, густо опушене. Листя, як правило, зимує під снігом.

Арабіс цвіте рясно і тривало (20-30 днів). Квітки білі, рожеві, лілові або жовтуваті, діаметром 1-2 см, прості або махрові, зібрані в невеликі суцвіття.

Плід – стручок з пласким дрібним коричневим насінням.

Розмноження та агротехніка 

Арабіс добре розвивається на пухких піщаних ґрунтах. Рослина любить відкриті, сонячні місця. Може рости і в напівтіні, але на сонці подушки більш компактні і цвітуть рясніше. Тільки ряболисті види краще розвиваються в легкій напівтіні.

До ґрунту ці рослини невибагливі, але чутливі до дренажу. У сирих місцях вимокають, а взимку вимерзають. Поширені види зимують без укриття.

При ранньому таненні снігу рослини страждають від пересихання пагонів, тому вимагають притінення.

Арабіс швидко розростається в сторони і може сильно пригнічувати сусідні рослини, тому ріст пагонів необхідно контролювати.

Через 2-3 тижні після цвітіння пагони підстригають на висоті 3-4 см від поверхні ґрунту. Це покращує цвітіння наступного року, без стрижки квітконоси виростуть тільки по периметру куртинки.

Догляд за арабісом такий самий, як і за іншими багаторічниками: прополка, розпушування ґрунту. Поливати потрібно тільки в посуху. До захворювань і шкідників арабіс стійкий. 

Розмножується насінням, живцями і поділом куща. Махрові форми – тільки поділом куща і живцями, оскільки вони не формують насіння.

• Насіння висівають навесні або під зиму. При весняному посіві сходи з'являються через 17-20 днів. Сіянці зацвітають на другий рік, а іноді в серпні-вересні того ж року.
• Поділ кущів проводять навесні (березень-квітень) або в серпні і першій половині вересня. З 3-4-річних рослин можна отримати 20-25 поділок. Іноді арабіс ділять без викопування материнської рослини – відокремлюють лише частини укорінених пагонів. Поділки розсаджують на відстані 30-35 см.
• Живцями розмножують з середини травня до початку червня. Для цього зрізують верхню частину пагонів поточного року довжиною 6-8 см (використовують також пагони після обрізки). Нижні 2-3 листків видаляють і висаджують живець похило на глибину 3-4 см.

Висаджувати можна в парник або на спеціальні грядки, а також прямо на постійне місце в квітнику. Для вкорінення знадобиться 2-3 тижні. Перший час живці обов'язково притіняють від сонця зірваної травою або папером і поливають. З розсадника на постійне місце вкорінені рослини висаджують в тому ж році в кінці серпня – у вересні. 

Найефектніше поєднання – арабіс і тюльпани. Кращими партнерами вважаються також іриси, алісум, обріетта.

Добре виглядають "подушки" арабіса уздовж доріжок, по краю міксбордерів і клумб, а також між плитами на вимощених ділянках саду. Висаджують його і в пристовбурних кругах дерев або як підбиття перед кущами, словом, там, де потрібні ґрунтопокривні рослини.

Але класичне місце арабіса – в альпінарії, рокарії, біля валунів, на підпірних стінках, в нішах цегельного або кам'яного паркану. 

Сорти і види 

У квітні-травні цвіте арабіс альпійський (A. alpina). Сорти цього виду: Schneehaube (білий, висота 15 см), Pleno (білий махровий) і Rosea (рожевий).

Арабіс Фердинанда Кобургского (A. ferdinandi-coburgii) Variegata цвіте в травні, цінується за компактність (висота 5 см, діаметр куртинки до 30 см), рясне цвітіння і забарвлення листя (біле або рожеве оздоблення).

Арабіс кавказький (A. caucasica) цвіте в червні, його сорти: Alba (білий), Rosea (рожевий), Grandiflora Rosea (рожевий великоквітковий). У гібридного арабіса Арендса (А. х arendsii) популярні сорти Coccinea (пурпурово-рожевий), Atrorosea (рожевий), Rosabella (світло-рожевий). 

До більш рідкісних видів, використовуваних в основному для кам'янистих гірок, відносяться: арабіс вієлистий (A. blepharophylla) з рожевими квітками на низьких квітконосах, причому дрібні листочки цього виду за розміром не набагато більші за пелюстки; арабіс Функа (A. funkii), який формує щільні "шапочки" з розеток листя; мініатюрний гібридний арабіс Зюндермана (A.х suendermannii) з глянцевими темно-зеленими листочками, який повільно розрастається; арабіс моховидний (A. bryoides) висотою 5-10 см; арабіс вибігаючий (А. procurrens), який добре закріплює схили; арабіс низькорослий (A. pumila), у якого декоративні квітконоси з плодами; арабіс проломниковий (A. androsacea) з зовсім дрібненькими загостреними листочками. 

Тіна Симкович 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: pixabay.com