Ваш помічник кожен день
Підпишіться

Смоківниці потребують уваги: догляд за інжиром у відкритому ґрунті

01 липня 2021
212
Смоківниці потребують уваги: догляд за інжиром у відкритому ґрунті

Щоб домогтися бажаного результату в вирощуванні інжиру у відкритому ґрунті,  йому потрібно приділяти багато уваги. Крім надійного укриття на зиму інжир потрібно ще навесні вчасно розкрити, щоб пагони і бруньки не запріли. Рано навесні обов'язково провести обрізку і формування рослини. У травні необхідно підживити інжир комплексними органо-мінеральними добривами. Всі ці заходи забезпечують рослині сильний старт.

Однак на цьому догляд за інжиром не закінчується. 

Літо – найвідповідальніша пора в догляді за інжирними кущами.

Рослина дуже швидко росте і часто навіть вступає в плодоношення в рік посадки. Оскільки у мене кущі інжиру посаджені під нахилом, як можна нижче до землі (щоб зручно було вкривати на зиму), то під масою листя і плодів гілки пригинаються до самої землі. Доводиться підставляти під них дерев'яні підпірки.

Кущ повинен бути сформований таким чином, щоб добре висвітлювався, прогрівався сонцем і продувався вітром. Якщо кущ загущений, дозрівання плодів затримується.

Тому я постійно видаляю пагони, що ростуть усередину крони, жирові і пошкоджені, а також пересічні гілки. Ці операції по формуванню можна робити як навесні, так і влітку.

Дуже важливо унормувати урожай. До цього кожен садовод повинен підійти індивідуально, враховуючи місцевість вирощування і сорту інжиру.

У нас на Прикарпатті на початку літа я прищипую гілки над п'ятим-сьомим листом, щоб спровокувати формування маленьких фіг. Після цього з пазух верхніх листків знову виростають пагони, які вже не мають великої сили росту. Подальше прищипування роблю в залежності від сили росту пагонів. 

Секатором вирізаю поросль, яка забирає багато поживних речовин, затінює рослину, затримує ріст і дозрівання плодів. 

Залишаю нові пагони, що ростуть під нахилом біля самої землі. Вони потрібні, щоб при необхідності замінити основні скелетні гілки або пошкоджені за зиму морозами, а також, якщо виникне необхідність омолодити кущ.

Велике значення у розвитку інжиру мають підживлення. 

Я віддаю перевагу органічним добривам. Остані роки готую "живильний чай" для всіх городніх рослин і інжиру:

  • Скошену газонну траву, а краще різнотрав'я, порізану кропиву і лободу щільно набиваю в чорний пакет для сміття і кладу на сонце.
  • Під дією високої температури відбувається ферментація і через кілька днів трава перетворюється на темно-коричневу масу з сильним запахом, що нагадує запах силосу, яким раніше в колгоспі відгодовували велику рогату худобу.
  • Потім цю масу викладаю в пластикову бочку і розбавляю водою (у співвідношенні 1:1).
  • Вже через кілька годин вода вбирає в себе поживні речовини, і розчин готовий до застосування.

Я його більше не розбавляю. Осад, який залишився після підживлення рослин, знову заливаю водою і залишаю на добу. Потім настій проціджую, розчин використовую для підживлення рослин, а масою, що залишилася після проціджування, мульчирую городні рослини і ягідні кущі.

Не відмовляюся і від використання перевірених часом коров'яку (розводжу в воді в співвідношенні 1:10), кінського гною (1:7) і курячого посліду (1:20), а також перегною і компосту. 

Інжир добре реагує і на позакореневе підживлення. Я кілька разів за сезон обприскую його по листю Плантафолом. Він містить весь комплекс макро- і мікроелементів, необхідних рослині в кожен період вегетації.

Важливо враховувати, на якому ґрунті росте інжир. На бідному можна збільшити кількість підживлень, на багатому і родючому – скоротити, щоб не викликати надмірного росту і загущення кущів.

Інжир дуже любить поливи і відгукується на них активним ростом. Щоб зменшити випаровування вологи, землю навколо куща обов'язково мульчую.

З другої половини літа починають дозрівати перші плоди.

В цей час я, як правило, виключаю підживлення азотними добривами і переходжу на фосфорно-калійні, які сприяють кращому дозріванню деревини і плодів.

Використовую монофосфат калію, вношу під кущ золу, закладаючи її в землю, або витяжкою з золи обприскую по листю і підливаю під кущі.

  • У будь-яку ємність насипаю більше половини золи і заливаю водою.
  • Кілька разів впродовж дня помішую суміш.
  • Через 10 днів відстояну маслянисту рідину зливаю з осаду.
  • Потім до 9 л води додаю 1 л витяжки, перемішую і в вечірній час обприскую по листю кущі інжиру.

Для поліпшення якості і цукристості плодів скорочую полив, а якщо довго стоїть дощова погода - тимчасово прибираю мульчу під кущами. 

Такі прості і нехитрі заходи гарантують отримання гідного врожаю інжиру, на який сподівалися ще з весни.

Богдан Гаморак 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: автора, pixabay.com 

comments powered by HyperComments
Новое на сайте