Невибагливий та приємний на смак: вирощуємо різні сорти шалоту

Шалот формує гніздо з 4-8 цибулин. Вони дрібніші, ніж у ріпчастої цибулі, але добре зберігаються і не проростають. До того ж в них більше мінеральних солей і аскорбінової кислоти.

Часто шалот вирощують виключно на перо, висаджуючи севок в кілька термінів. З однієї цибулини можна отримати цілий пучок ніжної і соковитої зелені.

Мені довелося випробувати багато сортів шалоту, перш ніж знайшла ті, які найбільше полюбилися.

Джигіт – цибулини подовжені, коричнево-фіолетові, з витонченим напівгострим смаком.

Кримський – цибулини округлі, жовто-коричневі, з пікантним напівгострим смаком.

Сніжок – цибулини довгасті, білі, з напівгострим смаком. 

Шалот цих сортів висаджую ранньою весною, як тільки погода дозволить вийти на город. Зелене перо прибираю в травні, по мірі необхідності. При посадці під зиму цибуля дасть зелень в квітні, але слід врахувати, що при такому способі вирощування 30-40% рослин дадуть стрілку. Не так давно відкрила для себе ще один сорт. Його назви я не знаю, оскільки купувала на ринку. Називаю його просто: шалот озимий. Він найкраще підходить для отримання ранньої зелені.

Урожай цибулин прибираю в кінці червня. Цибулини просушую, обрізаю сухі стебла і в кінці липня знову висаджую в пухкий вологий ґрунт.

• Посадковий матеріал попередньо замочую в розчині фундазола або марганцівки на 5-6 г.
• Роблю борозенки з міжряддями 25-30 см і висаджую в них цибулини на відстані 20 см одна від одної на глибину 6-8 см.

Догляд за цибулею полягає в поливі, акуратному розпушуванні і видаленні бур'янів.

До настання холодів у шалота виростає перо висотою 10-15 см. У такому вигляді він йде під зиму. Морозів цибуля не боїться, але для перестраховки в кінці вересня підживлюю її деревною золою і суперфосфатом.

Ранньою весною зелень починає інтенсивно відростати і дає соковите і солодке перо заввишки більше 50 см. Кущ розростається, коріння заривається глибоко в ґрунт.

На маленьких площах шалот підживлюю розчином збродженого курячого посліду, деревною золою, на великих ділянках вношу суперфосфат і калійну сіль.

В кінці травня шалот починає випускати стрілки, які я відразу ж виламую (вони ні до чого – насінням цю цибулю не розмножую). В цьому випадку цибулини будуть більшими.

До речі, з однієї цибулини може вирости 15-30 тонких (трохи товщі олівця) подовжених цибулинок.

Забираю шалот, коли більша частина зеленої маси засохне. Витягаю цибулини з ґрунту і після підсушування обрізаю сухе листя. Частину цибулин реалізую, інші висаджую на грядку в кінці липня.

Вирощувати цибулю-шалот досить прибутково. Такий бізнес не вимагає великих капіталовкладень і швидко окупається. Жителям приміських сіл і селищ міського типу раджу взяти це на замітку.

Лариса Гончар 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: автора