Тюльпаноподібна пеларгонія: вишукана і незвичайна

Всього рід Пеларгонія налічує понад 250 видів рослин, багато з яких виростають в дикому вигляді в Східній Африці. Нам найбільше відомі пеларгонії зональна, плющелиста, королівська і запашна.

Перша тюльпаноподібна пеларгонія була зареєстрована в 1966 р. Франк Андреа, власник частого розплідника в Бостоні (США), запатентував новий сорт, назвавши його Patricia Andrea. Сорт був отриманий в результаті схрещування сорту Fiat з невідомим сіянцем. Робота над ним велася з 1958 по 1961 роки, поки результат не задовольнив автора. Потім послідували роки випробувань і розмноження рослин. У новій пеларгонії відразу побачили потенціал. Її квіточки були такі незвичайні: кожна нагадувала мініатюрний келих тюльпана висотою всього в 1 см. 

У 1972 і 1978 рр. було запатентовано ще два сорти тюльпаноподібної пеларгонії. До Європи вони вперше потрапили тільки в 1985 р. 

Цей різновид пеларгонії в селекції досить складний, тому на сьогодні виведено тільки близько 15-ти сортів.

Тюльпаноподібні пеларгонії дуже гарні і вишукані. Серед сортів є навіть карликові. Палітра забарвлень у квіток досить різноманітна.

Є рожева Pink Pandora, червоні Red Pandora, Conny, Mrs. Charles. Малинові квітки у Lilian Andrea, винно-бордові у Carmen Andrea. Для любителів пастельних відтінків сорти Emma fran bengtsbo і Marbacka Tulpan з ніжно-рожевими квітками, а також Linnea Andrea і Happy birthday з бузковими. Незвично виглядають сорти, у яких краї квіток зубчасті (Fringed Patricia Andrea і Marie Louise).

Якщо врахувати, що на одному суцвітті виростає від 10 до 60 «тюльпанів» і таких суцвіть безліч, можна собі уявити, який розкішний вигляд мають кущики під час цвітіння. Листя у всіх сортів досить щільне, жорстке, з глянсовим блиском. 

Догляд за цими пеларгоніями не викликає труднощів навіть у квітникарів-початківців.

Незважаючи на те, що тюльпаноподібні пеларгонії люблять світло, влітку їх необхідно ховати в напівтінь від прямих сонячних променів. Взимку – розташовувати на світлих вікнах, а ще краще досвічувати.

У літню пору пеларгонії потребують поливу набагато більше, ніж взимку. Так, в спеку слід поливати пеларгонії 4-5 разів на тиждень, але невеликими порціями. Взимку всього 1-2 рази на тиждень.

Для отримання красивих "шапок"-суцвіть необхідні регулярні підживлення. Навесні і влітку рослини підживлюють двічі на місяць комплексним добривом. Важливо вибрати добриво з низьким вмістом азоту, інакше кущ наростить гарну зелену масу, але цвітіння буде мізерним, або його не буде зовсім. 

Тюльпаноподібні пеларгонії потребують обрізки і прищипування пагонів. Від цих маніпуляцій на кущах прокидаються сплячі бруньки, і кущ стає пишнішим і компактнішим, а цвітіння – ряснішим.

Розмножується цей різновид пеларгонії тільки живцями, насіння тюльпаноподібна пеларгонія не зав'язує.

Світлана Москаленко 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: автора