Хто в яблуці живе: заходи боротьби з плодожерками у саду

Яблунева плодожерка

Гусінь зимує в коконах у щілинах кори на штамбах дерев і скелетних гілок, в дуплах, під відсталою корою на деревах, в плодосховищах, пакувальних матеріалах і т.п. При середньодобовій температурі повітря вище 10 °С гусінь заляльковується, а в період цвітіння зимових сортів яблуні починається літ метеликів, який стає масовим через 10-15 днів після цвітіння.

Самки починають яйцекладку, коли температура повітря у вечірні години піднімається вище 15 ° С. Плодючість самок першого покоління складає 50-120 яєць. Літ і яйцекладка метеликів першого покоління тривають 4-6 тижнів.

Коли сума ефективних температур повітря (вище 10 °С) досягає 230 °, починається відродження гусениць першого покоління, які одразу ж починають харчуватися зав'яззю і молодими плодами. Проникаючи в насіннєву камеру, шкідники 25-30 днів харчуються м'якоттю і насінням яблуні.

Одна гусениця, переходячи з одного плоду в інший, може пошкодити 2-4 яблука. 

Пошкоджені плоди, як правило, опадають.

Закінчивши розвиток, гусениці залишають плоди і переходять в щілини кори і інші затишні містечка, де плетуть щільні павутинні кокони, в яких і заляльковуються.

В умовах України яблунева плодожерка розвивається, як правило, в двох поколіннях, в південних областях – частково в трьох.

Метелики другого покоління в південних областях України з'являються на початку липня, в зоні Лісостепу – в другій половині липня, на Поліссі – в кінці липня - на початку серпня. Літ їх дуже розтягнутий і триває до осені. Самки другого покоління більш плідні, ніж першого, вони відкладають яйця на плоди осінніх і зимових сортів яблуні і груші. 

Гусениці другого покоління, відроджуючись в степовій зоні в другій половині липня, в зонах Лісостепу та Полісся в кінці липня - на початку серпня, проникають в плоди і поїдають насіння. Пошкоджують зазвичай один плід, лише деякі з них встигають перейти в інший. Закінчивши живлення, вони залишають плоди і в серпні - вересні йдуть на зимівлю.

Частина гусениць другого покоління разом із зібраними плодами потрапляє в плодосховища, де завершує розвиток і, вийшовши з плодів, заляльковується в тарі, пакувальному матеріалі, на стінах сховищ і т.п. Навесні з цих лялечок вилітають метелики і поширюються в садах.

У степовій зоні та Криму іноді можна спостерігати розвиток третього покоління, гусениці якого, відродившись з яєць, наколюють плоди, що погіршує їх товарну якість та сприяє розвитку гнилей при зберіганні продукції. 

Інші види плодожерок

На зерняткових культурах паразитують і інші види плодожерок – грушева, гусениці якої пошкоджують плоди груші, і східна, яка пошкоджує не тільки плоди, але і пагони різних плодових культур, але віддає перевагу груші.

Молоді гусениці через верхівкову бруньку проникають в молодий пагін і прогризають хід довжиною до 11 см, після чого, зробивши отвір, переходять на інший пагін. Пошкоджені пагони в'януть і засихають. Гусениці також прогризають ходи в м'якоть, пробираються в насіннєву камеру, харчуються м'якоттю плоду і насінням, порушуючи нормальний розвиток плодів, через що пошкоджені плоди опадають.

У вологу дощову погоду в місцях, пошкоджених шкідником, можуть поселятися і розвиватися збудники гнилей, що сприяє різкому зниженню врожайності.

Дуже шкідлива сливова плодожерка, гусениці якої живляться м'якоттю плодів біля кісточки, забруднюючи її своїми екскрементами. З вхідних отворів на плодах випливає камідь, яка застигає у вигляді прозорих крапель. Пошкоджені плоди передчасно набувають синюватого забарвлення і через деякий час опадають. Іноді гусениці з пошкоджених плодів можуть переходити в сусідні плоди.

Виліт метеликів першого покоління на півдні України відбувається в середині травня, а в Лісостепу і Поліссі – на початку червня. Самки починають яйцекладку через 3-5 днів після виходу з лялечок. Літ метеликів першого покоління триває більше місяця. Самки відкладають по одному яйцю, на плоди, іноді на нижню сторону листа. Одна самка може відкласти 40-50 яєць. Через 7-10 днів відроджуються гусениці. Деякий час вони повзають по поверхні плоду, а через 20-25 днів після закінчення цвітіння слив вгризаються в молоді зав'язі.

Закінчивши живлення, гусениці виходять з плодів і перебираються в щілини в корі на деревах і в верхні шари ґрунту під рослинними залишками. У північних регіонах нашої країни вони відправляються на зимівлю, а в південних – заляльковуються і в II-III декадах липня з лялечок виходять метелики другого покоління, самки якого відкладають яйця на сформовані плоди. Відродження гусениць і пошкодження плодів відбувається в липні-серпні і навіть вересні.

Гусениці другого покоління, пошкоджуючи практично зрілі плоди, завдають істотної шкоди врожаю. Закінчивши живлення, вони виходять з плодів, і влаштовуються на зимівлю.

Заходи боротьби

Для захисту присадибних насаджень від плодожерок застосовують комплекс заходів.

• Перш за все необхідно ретельно очистити відмерлу і відсталу кору зі штамбів і скелетних гілок, під якою в щілинах зимують гусениці плодожерок.
• Не менш важливо утримувати міжряддя в саду під чорним паром. Обробка ґрунту в рядах за допомогою механізмів або рихлення пристовбурних кіл знижує чисельність гусениць плодожерки, які можуть зимувати і в ґрунті.

Обприскування яблуні та груші інсектицидами проти гусениць яблуневої плодожерки потрібно проводити на початку їх відродження.

Орієнтовно це буває, коли сума ефективних температур повітря (вище 10 °С) досягне 230 °, або в степовій зоні приблизно 17-18 днів після закінчення цвітіння зимових сортів яблуні, а в Лісостепу і Поліссі – через 18-20 днів після відцвітання літніх сортів.

Останнім часом терміни обприскування яблуні проти плодожерки визначають за допомогою феромонних пасток, які вивішують в саду на початку льоту метеликів першого покоління.

• Пастки щодня оглядають і, коли впродовж семи днів спостережень відзначають п'ять відловлених самців, приступають до обприскування. 
• З огляду на період захисної дії інсектицидів, використаних під час попереднього обприскування, через 14-16 днів проводять повторну обробку зимових, осінніх і літніх сортів яблуні і груші.
• Третє обприскування проводять тільки на осінніх і зимових сортах яблуні в Лісостепу і Поліссі, з початком відродження гусениць яблуневої плодожерки другого покоління, коли впродовж семи днів спостережень в феромонну пастку потрапить 3 і більше самців.
• Через 14-16 днів в Лісостепу і Поліссі проводять ще одне обприскування. Обробляють тільки зимові сорти яблуні та груші.
• У степовій зоні гусениці другого покоління яблуневої плодожерки починають відроджуватися, коли ще продовжують відроджуватися гусениці першого покоління. Тому в цій зоні осінні і зимові сорти втретє обприскують через 14-16 днів після другого обприскування, вчетверте – через 14 днів після третього.
• П'яте обприскування через 14 днів після четвертого проводять тільки на зимових сортах. При цьому враховують і інтенсивність льоту метеликів за допомогою феромонних пасток.
• Останнє обприскування проводять з урахуванням періоду очікування, рекомендованого для застосовуваних інсектицидів.

При обробці груші разом з яблунею проти яблуневої плодожерки немає необхідності захищати грушу ще і від грушевої плодожерки.

Для захисту яблуні від яблуневої плодожерки з препаратів, дозволених для роздрібного продажу населенню, досить ефективні альтекс КЕ (2-3 мл на 6-10 л води), біотлін РК (2,5 мл на 10 л води – на 1 сотку ), децис профі 25 WG (1 г на 10 л води – на 2-5 дерев), каліпсо 480 SC, КС (2 мл на 10 л води  – на 1 сотку), люфокс 105 ЕС, к.е. (10 мл на 10 л води – на 11 сотку), проклейм 5SG, РГ (3 мл на 10 л води) і інші. 

Для застосування на груші з цих інсектицидів рекомендовані біотлін і люфокс.

Літ метеликів сливової плодожерки починається на кілька днів раніше першого покоління яблуневої плодожерки, тому обприскування сливи проти першого покоління сливової плодожерки необхідно проводити відповідно на кілька днів раніше, ніж яблуні. Через 12-14 днів обприскування потрібно повторити. Під час льоту метеликів сливової плодожерки другого покоління пізні сорти сливи і аличі обприскують втретє. У Криму та степовій зоні України проти другого покоління цього шкідника пізні сорти сливи обприскують ще два рази з інтервалом 14-16 днів. 

На сливі проти плодожерки рекомендується застосовувати препарати біотлін РК (2,5 мл на 10 л води на 1 сотку) і когінор 200 SL в.р.к. (2,5 мл на 10 л води).

Світлана Градченко 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: автора, pixabay.com