Стевія, дарунок природи: посів, розмноження, вирощування культури

Медове зілля

Мабуть, жодна рослина в світі не зазнала таких примх долі, як стевія. Рви і жуй на здоров'я – так її сприймали здавна в Парагваї, на батьківщині цієї рослини. Місцеві жителі так і робили, зберігаючи при цьому один з найнижчих показників захворюваності на цукровий діабет в світі.

Перші повідомлення про солодку траву, яку вживають індіанці для підсолоджування їжі, датовані 1887 р.

Саме в цьому році американський дослідник природи Антоніо Бертоні відкрив стевію. Він описав, вивчив, класифікував рослину як ботанік і дав їй  назву Stevia Rebaudiana – на честь Овідія Ребауді, вченого, який вперше провів хімічний аналіз солодкого соку стевії. Потім її знову то відкривали, то забували...

Після атомних бомбардувань Хіросіми і Нагасакі нову сторінку в застосуванні стевії вписали японці. У спішному порядку вони почали шукати адаптоген (препарат, що підвищує опірність організму до шкідливих впливів) рослинного походження. Вибір припав на південноамериканську рослину, яку і стали активно використовувати для оздоровлення нації. На ринку Країни висхідного сонця ця рослина стала займати більше 80% світового збору і 90% в споживанні сухого листя. Величезні кошти спрямовувалися на вирощування та закупівлю сировини стевії в інших країнах.

В Україні до недавнього часу стевія була відома хіба що фахівцям. Але після чорнобильської трагедії популярність рослини різко зросла, попит на лікарську сировину з стевії збільшився в десятки разів. Про неї заговорили вчені, медики, з'явилися статті в газетах і журналах.

Сухе листя стевії в 30, а підсолоджуючий інгредієнт (стевіозид) в 300 разів солодше за цукор.

Але не тільки це принесло рослині всесвітню славу.

Головне достоїнство стевії в тому, що вона забезпечує енергією людину без допомоги інсуліну, що особливо важливо для діабетиків і для тих, у кого підвищений рівень цукру в крові.

Крім того, рослина сприяє зміцненню кровоносних судин, гальмує зростання новоутворень, допомагає при хворобах шлунково-кишкового тракту, прискорює утилізацію з організму поганого холестерину і радіонуклідів. При постійному вживанні витяжки з сухого листя відбувається омолодження організму, шкіра на обличчі стає гладкою і пружною, розгладжуються зморшки.

Приготувати таку витяжку в домашніх умовах нескладно.

• 1,5-2 ст. л сухого листа стевії заливають 1 склянкою води, кип'ятять 6-8 хв, а потім настоюють 45 хв. Цю витяжку додають в чай ​​і в усі страви, в яких традиційно використовується цукор. 

Непроста задача

Виростити стевію непросто. В умовах України вона не витримує зими і гине. Ця рослина переносить лише невеликі заморозки.

Розмножувати солодку траву можна живцюванням, відводками, поділом куща, насінням. Випробувавши всі способи, я зупинила свій вибір на розмноженні стевії насінням.

Втім, і тут є свої нюанси. Якщо врахувати, що насіння стевії дуже дрібне, а схожість його низька, навіть незначні відхилення від агротехніки різко знижують вихід розсади.

Я роблю так:  

• Зволожену ґрунтосуміш, що складається з дернової землі і перегною в рівних частинах і 20-25% піску, ідеально вирівнюю, ущільнюю і поливаю.

Торф використовувати не можна, оскільки бактерії, що знаходяться в ньому, приведуть до загибелі розсади.

• Насіння замочую на 30 хв в теплій воді з додаванням марганцівки (0,5 г на 1 л води), потім підсушуюю і рівномірно висіваюю на зволожену поверхню ґрунту. Для кращого контакту з грунтом насіння притискаю долонею і зверху злегка присипаюю ґрунтом, а точніше припудрюю.

Якщо насіння повністю засипати грунтом, воно не зійде.

• Посіви поливаю, не допускаючи змиву насіння, і накриваю плівкою. Ґрунт під плівкою завжди повинен бути вологим. У цей період посіви важливо захистити від прямих сонячних променів, наприклад, затінити за допомогою газет. Розсадні ящики на цей час слід помістити в найтепліше місце.

Через 6-8 днів з'являються сходи стевії і бур'янів. Відрізнити їх дуже просто: бур'яни витягуються, стевія – ні. Найкраще насіння висівати 20-25 лютого. Після появи сходів розсадний ящик переношу на найсвітліше і тепле місце. Росте розсада дуже повільно. У цей період сіянці важливо регулярно обприскувати (не менше 6-8 разів на добу) і стежити за температурою і вологістю повітря.

Рослина впродовж усього розсадного періоду має перебувати під плівкою. Коли з'являються два і більше справжніх листочків, сіянці разом з грудкою землі пересаджую в окремі горщики. Догляд за розсадою звичайний – полив, підживлення. 

У відкритий ґрунт стевію висаджую в III декаді травня, коли мине загроза заморозків. Якщо є плівка або агроволокно, рослини можна висаджувати на два тижні раніше.

У кожну лунку вношу 0,3-0,5 кг біогумусу або перегною і 2 ст. л золи.

Схема посадки: відстань в ряду між рослинами 35-40 см, міжряддя 60 см.

Переконалася, що рослини краще ростуть і розвиваються в відкритому ґрунті, якщо їх накрити плівкою або агроволокном хоча б на 2-3 тижні.

Під укриттям можна провести позакореневе підживлення рослин курячим послідом. Для цього 2/3 відра свіжого курячого посліду заливаю водою вище рівня посліду. Послід почне розкладатися, і вуглекислий газ різко прискорить ріст та розвиток стевії.

Після посадки рослини необхідно регулярно поливати, особливо в посушливі роки.

Коли стевія зацвіте, це сигнал про те, що вже пора збирати урожай цілющого листя. У цей період в листі накопичується найбільша кількість стевіозіда. Зрізані на висоті 10-15 см від землі рослини висушують в тіні. На насіння стевію прибираю в кінці серпня – вересні, коли у рослини почорніє квітконіжка.

Потрібно уважно стежити за дозріванням насіння, якщо його не прибрати вчасно, воно розлетиться.

Виростити стевію на городі – шанс вирішити свої проблеми зі здоров'ям, не вдаючись до ліків. Завдяки цій рослині з унікальними цілющими властивостями ви забудете про багато недуг.  

Валентина Ткаченко 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: автора