Стережись зернівки: засоби боротьби зі шкідником

Знати ворога в обличчя

Перші відомості про появу квасолевої зернівки (Acanthoscelides obtectus) на території України були зафіксовані на початку другої половини ХХ ст. на чорноморському узбережжі Криму, де поширення цього шкідника мало осередковий характер. Поступово разом із зараженим насінням квасолева зерновка поширилася у більшостї регіонів нашої країни, зокрема, в агроценозах Центральної України.

Тривалий час квасолева зерновка вважалася карантинним об'єктом і її дослідження проводилися при наявності нечисленного матеріалу.

Однак періодичне масове розмноження цього шкідника на території Київської та Полтавської областях дозволило докладніше вивчити особливості його розвитку, уточнити опису стадій яйця, личинки, лялечки та імаго.

На основі отриманих даних ми розробили ефективні методи, що обмежують масове розмноження квасолевої зернівки. 

Довжина тіла квасолевої зернівки – 2,8-3,5 мм. Зовнішні покрови чорно-сірі з густими щетинками. У зв'язку з різним забарвленням щетинок і поступовим їх стиранням передньогруди і надкрила жука виглядають плямистими. Задній край черевця, ноги і вусики (частково) мають бурий колір. Очі опуклі, з поздовжнім щетинистим поглибленням, яке служить для вкладання вусиків. 

Передньоспинка сильно звужена попереду, має дві глибокі виїмки в основі. Відмітною особливістю комахи можна вважати темні надкрила, що не прикривають повністю черевця. На задніх лапках дорослої особини є гострі зубці. Лапки всіх пар ніг густо опушені, це забезпечує жукам легкий рух по гладкій поверхні квасолі і скла.

Самки жука через кілька днів після спарювання знаходять дозріваючі плоди бобових і прогризають в них отвори, вглиб яких відкладають білі веретеноподібні  яйця довжиною 0,8 мм. Через 35-45 днів з яєць з'являються личинки, розвиваючись, вони поїдають вміст плода рослини. Личинка 1-го віку біла, покрита численними довгими волосками, не перевищує розмірів яйця. Голова із закругленими краями. У м'яких покривах спинної поверхні передньогрудей розвинений Н-образний склерит, на якому є дві ручки. З їхньою допомогою личинки проникають в насіння квасолі. На черевці розташовані спеціальні присоски, що забезпечують рух личинки.  Доросла личинка вигнута, безнога, біла. Верхні щелепи перетирають їжу прилеглими по всій довжині внутрішніми поверхнями. Вусики розташовані в ямках, в які вони занурюються під час харчування личинки твердим насінням.

Потім відбувається перетворення личинки в лялечку. У належний час доросла комаха через круглі отвори виходить назовні. Лялечка бежева, гола, при розгляданні зверху – яйцеподібна. Передньоспинка має дугоподібні бічні краї, що сильно звужуються спереду, і гострі задні кути.

Один повний цикл появи і розвитку комахи в залежності від умов становить 105-110 днів.  

Господарське значення

Заражене квасолевою зернівкою насіння бобових культур при зберіганні в домашніх умовах, зерносховищах, магазинах та ін. може стати повністю непридатним для вживання в їжу і посіву.

Одну насінину квасолі можуть одночасно вражати до 17 особин шкідника.  

Жуки і личинки зернівки мають специфічний запах і смак. При попаданні в їжу, вони викликають у людини нудоту. Відомий випадок отруєння жуками квасолевої зернівки дорослих птахів німого перепела, що містяться в лабораторних умовах. Вони охоче поїдали жуків, але в результаті відчували сильний стрес.  

Профілактика і методи боротьби:

• строго дотримуватися сівозміни городніх культур;
• насіння бобових укладати тонким шаром в великі ящики з низькими стінками (наприклад, 80х60х5 см) і залишати на зберігання в неопалюваних приміщеннях (зерносховище, сарай, веранда, горище). При зберіганні великої кількості насіння бобових культур в мішках і глибоких ящиках створюються оптимальні умови для масового розмноження квасолевої зернівки, яка здатна безперервно розвиватися в зрілому насінні;
• не рідше двох разів на місяць проводити ревізію насіння і заражене квасолевою зернівкою – видаляти з ящиків;
• перед утилізацією заражене насіння проварити в окропі 2-3 хв. У насінні, необробленому шляхом кип'ятіння, жуки перезимують і в весняно-літній період перелетять на посіви квасолі.

Заражене насіння квасолі не придатне ні для посіву, ні для вживання в їжу. 

Любов Черней, Олексій Прохоров, Світлана Попроцька 

© Журнал ""Огородник" 

ФОТО: автора, pixabay.com