Рябчик, шаховий король: види та особливості вирощування культури

Рябчик (Fritillaria) відноситься до родини лілійних (Liliaceae).

Це багаторічна цибулинна рослина, що налічує близько 100 видів. Рослини бувають високо- і середньорослі. Квітки поодинокі або зібрані в суцвіття (зонтики або грона) одноколірного (біле, жовте, оранжеве, фіолетове, червоне, блакитне, темно-коричневе) або шахового забарвлення. Листя вузьке, а у верхній частині прямого квітконоса розташовані пониклі квітки-дзвоники. Цибулина складається з м'ясистих лусок, має неприємний запах. Щорічно в період вегетації вона заміщається новою, як у тюльпанів. 

Найбільш поширені у нас рябчики шаховий (F. meleagris L.) і імператорський (F. imperialis L.).

У моєму саду росте п'ять видів рябчиків – шаховий, імператорський (жовтий, коричневий, червоний), перський, Михайловського, дикий.

Рябчик імператорський в природі виростає на Кавказі. Це один з найбільших і високих видів, тому завжди ефектно виглядає в будь-якому квітнику. Є кілька садових форм, що відрізняються величиною і забарвленням квіток (лимонно-жовті, яскраво-помаранчеві, червоні, світло-коричневі) . Вони зацвітають раніше інших (тривалість цвітіння – до 20 днів). Виняткову красу рослині надає довге листя, розташоване вище пониклих квіток.

Зовсім інша будова квітконосу у рябчика перського: на високому стеблі – більше двадцяти дрібних синьо-коричневих дзвіночків. Тривалість цвітіння – близько місяця. Є й інші садові форми рябчика перського.

Рябчик шаховий  виростає в природних умовах на сирих луках в середній і південній смузі європейської частини. Висота його зазвичай не перевищує 40 см. Завдяки незвичайному забарвленню квітки з шаховим малюнком (на білому або чорному тлі, в залежності від сорту, розташовані білі, рожеві, червоно-фіолетові квадрати) рослина ефектно виглядає на альпійській гірці.

Рябчик Михайловського – справжня прикраса саду. Двобарвні дзвіночки з відігнутими краями розташовані по два на невисокому квітконосі.

Рябчик дикий  я приніс з лісу. Мене зачарували його темно-коричнево-бронзові квіти. На клумбі він ефектно виглядає, підносячись над рябчиками Михайловского і шаховим.

Рябчик блідоквітковий  родом із Середньої Азії. На густооблистяному стеблі розташовані 2-6 квіток (довжина квітки-5 см, діаметр - 5 см) блідо-жовтого відтінку. Зацвітає на початку травня.

Рябчик жовтий в природних умовах виростає на Кавказі. Рослина висотою до 20 см з поодинокими квітками-дзвіночками (діаметр 3-5 см) в шаховий малюнок (світло-жовті та темно-коричневі квадрати). Цвіте в квітні, період цвітіння – близько місяця.

Рябчик камчатський виростає на Далекому Сході. Висота рослини – до 50 см. Квітки темно-бронзові або пурпурні (діаметр 3,5 см]. Цвіте з кінця травня, тривалість цвітіння – до 20 днів.

Рябчик Радде походить с Середньої Азіі. На густооблистяному стеблі заввишки до 80 см серед світло-зеленого глянсового листя розташовані блідо-жовті квітки, зібрані в суцвіття (6-12 шт.). Зацвітає з середини травня, тривалість цвітіння – 25 днів.

Рябчик руський виростає на Кавказі, в Криму. Квітконіс заввишки до 40 см, слабкий, вимагає опори. У верхній частині листя спірально закручене. Квітки– широкі дзвоники з темно-червоним шаховим малюнком.

Рябчик широколистий в природних умовах виростає на Кавказі. На квітконосі висотою 20 см з'являється тільки одна квітка (довжина – до 5 см) з червоно-коричневим шаховим малюнком. Листя довжиною до 8 см, шириною 3 см.

Рябчик Едуарда зростає в горах Середньої Азії. На квітконосі висотою до 80 см зібрані в суцвіття-зонтик 6-8 дзвіночків. Забарвлення квіток – від жовтого до оранжево-червоного. Це один з найефектніших видів рябчика, він прикрасить будь-який сад.

Зібрати колекцію з цих рослин не так просто, багато видів у нас ще дуже рідкісні і не зустрічаються у продажу. В основному посадковий матеріал постачають з Голландії.

Розмножують рябчики різними способами: поділом цибулин, насінням, дітками.

Насіння висівають у відкритий ґрунт восени або навесні. Залежно від сорту, перші квіти з'являються через 2-5 років.

При вегетативному розмноженні (цибулинами або дітками) рослини потрібно пересаджувати кожні 2-3 роки. Викопують цибулинки в кінці червня, після всихання головного стебла, зберігають у прохолодному приміщенні в торфі або тирсі, щоб не пересихала луска. Висаджують на початку вересня.

Великі цибулини (наприклад, рябчик імператорський або перський) висаджують на глибину 15-20 см. При посадці в лунку обов'язково треба додати річкового піску, а цибулину покласти на бік.

Якщо цибулина раніше вже квітла, в центрі залишився отвір від квітконоса. Якщо її висадити денцем вниз, то в отвір буде потрапляти вода і цибулина може загнити.

Дрібні цибулини, наприклад рябчика шахового, садять на глибину 8-10 см, денцем вниз. При цьому глибина посадки должа бути в три рази більше висоти цибулини.

Рослини люблять добре дренований ґрунт у захищеному напівтіністому місці.

Рябчик має найбільш декоративний вигляд в групових посадках. Його висаджують на невеликих проміжках серед кущів і дерев. Низькорослими сортами прикрашають кам'янисті гірки.

Володимир Удод 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: pixabay.com