Прекрасні, як янголи небесні: прикрашаємо садибу рододендронами

Рід Rhododendron L. налічує близько 600 видів.

У його систематиці досі панує плутанина. Рододендрони прикрашали східні сади з глибокої давнини, коли наші предки не намагалися систематизувати всесвітню флору, хоча селекцією займалися цілком інтенсивно. Постаралася і матінка-природа, яка варіювала зовнішні ознаки рослин на свій розсуд, не бажаючи укладатися в придуману людиною схему.

Більшість видів облюбували гірські масиви Південно-Східної Азії і Гімалаї, однак ареал рододендронів охоплює всю Північну  напівкулю.

Культура виростає як за полярним колом, так і в тропічних лісах.

Мабуть, настільки велика географія обумовлює розтягнутість строків цвітіння: якщо грамотно підібрати рододендрони, можна у себе в саду спостерігати за парадом квіток з ранньої весни до осені.

У перекладі з грецької рододендрон – троянда-дерево. Квітучі рослини настільки прекрасні, що часом просто неможливо описати колірну гамму оцвітин рододендронів: рожеві, бузково-пурпурові, пурпурово-рожеві, ніжно-фіолетові, золотаві, блідо-жовті, кремові, білі. Цілковита відсутність чистого кольору. А ще у деяких видів з внутрішньої сторони пелюсток є цяточки. Квітки розташовані на коротких квітконосах, поодинокі або зібрані в суцвіття-букети.

До декоративних достоїнств цієї культури слід віднести і шкірясте багато-, дво- або однорічне листя, різноманітне за розміром, формою, наявністю опушення. Багато видів восени змінюють забарвлення на яскраво-багряне.

У природних умовах кущі виростають в місцях, захищених від настирливого посушливого вітру, з розсіяним сонячним світлом: рідколісся, схили гір північної експозиції. Щодо кліматичних умов – це райони з підвищеною вологістю повітря. Недарма саме в прибалтійських країнах культура рододендронів отримала настільки широке поширення. 

Істинний цінитель краси при бажанні може виростити цю дещо примхливу культуру у себе на ділянці.

Саджанці відносно дорогі, але фінансові витрати будуть компенсовані задоволенням від споглядання "райських" квітів.

На початку травня (центр, південний схід України) демонструє свої дзвоникоподібні квітки (діаметр 5-8 см) листопадний рододендрон Шліппенбаха (Rhododendron Schlippenbachii Maxim.]. Це невеликий кущ (висота-від 60 см до 2 м), в наших кліматичних умовах не досягає максимальної висоти. В природі виростає на Далекому Сході, Китаї, Кореї, Японії.

В середині травня розпускає воронкоподібні (діаметр 5-7 см), з широкою трубкою, оксамитові квіти листопадний рододендрон японський (Rhododendron japonicum (А. Gray) Suring.). Вид має два принципово різних варіанти забарвлення квітки: оранжевий, лососевий, цегляно-червоний або інтенсивно-жовтий (f. aureum Wils). У цвітінні найбільш ефектний в порівнянні з іншими видами рододендронів.

Тоді ж починає цвітіння, радуючи запашними золотисто-жовтими квітками (діаметр до 5 см], рододендрон жовтий (Rhododendron luteum Sweet) – наш співвітчизник, уродженець Карпатських гір. Його можна зустріти не лише в Україні, але ще на Кавказі, в Малій Азії, на південно-заході Європи. 

Вирощування рододендронів – справа не така вже й клопітка, проте вимагає знань і суворого дотримання агротехнічних прийомів.

Індивідуально має бути вибрано місце розташування – ніяких конкурентів поруч!

Бур'ян та інші рослини позбавляють компактну, неглибоку кореневу систему дорогоцінної вологи. При цьому недопустима і перекопка ґрунту в пристовбурних колах, щоб не пересихала коренева система. Не повинне пересихати коріння і при транспортуванні саджанців. Ґрунт ні в якому разі не повинен містити вапно (рН 4,0-5,5).

Обов'язкове мульчування товстим шаром соснової хвої, щоб не росли бур'яни, затримувалася волога, а хвоя при перегниванні давала кислу реакцію ґрунту.

При посадці не можна заглиблювати кореневу шийку , в іншому випадку рослина приречена на загибель, навіть через кілька років.

У посуху не можна допускати підсихання листя, слід постійно обприскувати крону водою, інакше кущ не буде рости.

Ґрунт для рододендронів підготовляють з проникних субстратів, краще – торф'яних, заболочування виключається. Важкі глинисті ґрунти змішують з піском і торфом.

Рододендрон росте повільно, а під час літніх суховіїв взагалі припиняє рости. Однак пересадку рослини переносять прекрасно. Кущі можна пересаджувати (з вологою грудкою землі) в перервах між цвітінням навесні, восени і навіть теплою зимою.

Обрізку необхідно проводити ранньою весною, до початку сокоруху, бо при обрізці восени у рослини під зиму можуть прокинутися сплячі бруньки, що небажано. В укритті на зиму потреби нема – рододендрони доволі морозостійкі.

Зверніть увагу: 

В якості супутніх рослин потрібно вибирати породи з глибокою кореневою системою, що дають напівтінь, наприклад сосна, дуб, модрина, магнолія, груша, черешня, горіх, абрикос, яблуня. 

Не рекомендується висаджувати рододендрони поруч з кленом, липою, ясенем, каштаном, тополею, бузком. 

Удобрювати рододендрони найкраще розчинами сульфату амонію і сірчано-кислого калію (відповідно по 21,5 г і 6,3 г на 10 л води). Їх можна поперемінно чергувати з розчином азотно-кислого калію (8 г на 10 л води).

Не слід застосовувати добрива, що містять хлор, вапно, пташиний послід, кінський і свинячий гній, золу.

В якості профілактики від грибних захворювань рослини можна обробити слабким розчином марганцевокислого калію, 0,05%-ним розчином фундазола і 0,07%- ним розчином Топсина. Можна також обприскати бордоською сумішшю. Робити це потрібно в похмурі дні, в першій їх половині, щоб листя рослин не залишалося на ніч мокрим. 

Розмножують рододендрони насінням, висіваючи в ящики з ґрунтосумішшю з торфу і піску в рівних пропорціях та дренажем. Зверху насипають невеликий шар перетертого в пил торф'яного моху, і вже на цьому "бутерброді" рівномірно розподіляють насіння, зволоживши його дощуванням. Накривають міні-парник прозорим матеріалом (краще склом).

Взимку ящик зберігають в приміщенні з кімнатною температурою, влаштувавши підсвічування таким чином, щоб сіянці отримували необхідне світло половину доби. Після вкорінення і утворення другого листа можна приступати до пікіровки. 

Саджанці, висаджені у відкритий ґрунт, зацвітуть на 4-5-й рік життя.

Можна розмножити цю культуру і живцюванням. Для цього придатні зелені (заготовляють на початку літа) здерев'янілі, напівздерев'янілі і листові живці з бруньками (заготовляють восени).

Вічнозелені види з жорстким шкірястим листям розмножують відведеннями. У цьому випадку саджанці зацвітають набагато раніше.

Пишні здорові рододендрони на садовій ділянці свідчать про те, що їх власник з успіхом пройшов "школу початківця садівника", має вишуканий смак і глибокі знання. Терени, подолані в процесі вирощування саджанців, забудуться з появою першої ж квітки.

Олена Авотіна 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: pixabay.com