Ваш помічник кожен день
Підпишіться

Все про розсаду

14 лютого 2020
16548
Все про розсаду Все про розсаду

Без здорової міцненької розсади сьогодні важко уявити весняний город. Можна купити готову розсаду на базарі. В такому випадку доведеться змиритися з невеликим вибором сортів. Якщо ж ви любите різноманітні помідори, перці, баклажани, беріться до роботи і вирощуйте розсаду самостійно. Тільки вирощування розсади дозволяє отримувати ранню продукцію; продовжити період плодоношення і за рахунок цього підвищити урожай; вирощувати вимогливі до тепла рослини з тривалим періодом росту в більш північних регіонах; підвищити інтенсивність використання землі; економити насіннєвий матеріал, оскільки на певній площі городу висаджують необхідну кількість рослин; знизити витрати праці — відпадає необхідність проріджування посівів. 

Вік розсади може бути від 15 до 70 днів, але забіг у розвитку рослин на такий період можливий лише при створенні оптимальних умов для росту розсади — треба враховувати площу живлення, освітлення, температуру, вологість.

Способи вирощування розсади можуть бути різними. Найчастіше використовують багаторазову її пересадку з поступовим збільшенням площі живлення. Ось як, наприклад, раціональніше всього використовувати обмежену площу квартири для отримання розсади раннього помідора. Вік її повинен бути 70–80 днів. У відкритий ґрунт за умови використання тимчасового плівкового укриття на дугах, її можна буде висадити, лише в кінці квітня — на початку травня (якщо заморозки не завадять). Отже почати її вирощувати необхідно не пізніше 20 лютого.

Щоб раціонально використовувати площу кімнати, парника або теплиці, висівають пророщене насіння (цим теж забезпечується забіг у 5–6 днів).

Що дає розсадний спосіб

У жодному регіоні України, крім південних областей, без розсади неможливо отримати повноцінний урожай перцю, баклажана, помідорів.  Для вирощування розсади можна використовувати невеликі ящики або великі горщики. Сіють густо — на відстані 1–1,5 см. У перші 3–4 дні горщики або ящики можна тримати в темряві, накритими плівкою, але температура повинна бути 25—27 °С. З появою окремих сходів ящики негайно виставляють на добре освітлене місце, на 4—7-у добу температуру знижують до 12–15 °С вдень і 8–10 °С вночі. З появою першого справжнього листка (через 18–22 дня) рослини пересаджують (пікірують) в горщики розміром 8х8 або 10х10 см. 

Пікіровка —  це пересадка сіянців, що густо ростуть, в горщики або інші ємності з набагато більшою площею живлення. Маленькі тендітні сіянці краще розсаджувати, за допомогою кілочка, планки або пальця, притискаючи грунт, щоб уникнути утворення пустот.

Рис.1. Пікіровка сіянців під палець (а), під кілочок (б).

Пікіровка дозволяє відібрати найздоровіші сіянці. У призначених для пересадки рослин на третину або чверть вкорочують корінець, що в подальшому забезпечить хороше формування коренів. Потім їх поливають теплою водою і на один-два дні притіняють, але температуру підтримують високу — в сонячні дні 23–27 °С, в похмурі 18–20 °С і вночі 12–15 °С.

Коли розсада досягне 40–50-денного віку, її пересаджують в горщики-контейнери розміром 15х15 або 20х20 см. До цього часу зазвичай встановлюється тепла погода, і через 6–7 днів контейнери можна винести в теплицю, розміщену на сонячному місці або поставити під плівкове укриття на дугах. При гарному догляді до моменту висадки на таких рослинах сформуються квіткові кисті, окремі з них можуть зацвісти, а то і утворити перші плоди.

Така схема ступеневого вирощування розсади. Звичайно, в різних регіонах України вона дещо відрізняється за термінами. Свій термін і вік і у кожної розсадної культури.

Запам'ятайте деякі загальні правила вирощування розсади в умовах аматорського городу.

У чому вирощувати розсаду

Головне при вирощуванні розсади – отримати рослини з гарною кореневою системою. При пікіровці розсади огірка, гарбуза, кабачка, дині, кавуна особливо важливо зберегти неушкодженою грудку землі і коріння – без цього рослини після пересадки просто загинуть. Щоб отримати повноцінну розсаду, використовують горщики з поліетилену, гончарні, паперові та інші діаметром не менше 5–6 і не більше 15 см. Перераховані ємності можна використовувати і без дна – поставлені на підстилку з плівки, вони добре збережуть грудку землі з корінням. Можна виготовити перегнійно-земляні, торфоперегнійні та інші горщики і кубики. Для цього є багато пристосувань. Найпростішу форму для виготовлення горщиків можна зробити з оцинкованого заліза – чотирикутну  або з банки з-під згущеного молока – круглу.

Живильні кубики формують за допомогою ножа. Для цього на дерев'яний щит укладають поживну суміш шаром 8-12 см, ущільнюють її і нарізають кубики потрібних розмірів - 10х10, 12х12 або 15х15 см.

Квадрати в парнику. У парнику на розігрітий і вирівняний гній насипають суміш просіяного перегною і дернової землі в співвідношенні 3: 1 (шар 12-15 см). Вирівнюють і злегка ущільнюють. Поливають коров'яком, розведеним водою 1: 10 (1 відро - на парникову раму). Планкою маркують ґрунт на квадрати розміром 10х10 см. У центрі кожного квадрата паличкою або пальцем роблять невеликі заглиблення і висівають насіння, разом з 2–3 гранулами суперфосфату. Засипають їх зверху землею, піском або компостом. Після того, як рослини підростуть, між ними по лініях маркера в двох взаємно перпендикулярних напрямках (вздовж і поперек парника) ножем розрізають грунт на всю глибину. За 5–7 днів до висадки розсади грунт прорізають вдруге в тих же місцях. Цей спосіб не вимагає пікіровки, приживлюваність розсади покращується.

Дернинки. Для їх виготовлення восени на ділянці з хорошим ґрунтом, де ростуть злакові трави (стоколос безостий, тимофіївка тощо), заготовляють шматки дернини товщиною 10 і довжиною 20–30 см і складають у купи біля парників. Навесні перед посівом нарізають шматочки розміром 10х10 см і укладають їх в розігріті парники травою вниз. У центрі кожної дернинки роблять ямку, висівають в неї насіння і засипають його землею.

Стільники. У ящиках, наповнених землею, роблять квадратні стільники розміром 8х8 або 10х10 см, використовуючи для цього відходи фанери, картону або інших матеріалів. У ці стільники пікірують розсаду. Догляд за нею такий же, як і за розсадою, яку вирощують в горщиках і стаканчиках. Перед висадкою ізоляційні матеріали виймають, а стільники що утворилися, висаджують у відкритий ґрунт.

Ящик з окремим дном. У ящиках (50–60 х 40 х 10–15 см) дно не прибивають, а кріплять до бортів м'яким дротом. Під них підкладають дві поперечні планки. У таких ящиках зручно вирощувати розсаду традиційно "нерозсадних" культур – моркви, буряка, цибулі, селери тощо — з невеликою площею живлення. Насіння названих культур висівають рядками через 7–10 см, накривають плівкою, яку знімають при появі перших сходів. Догляд звичайний: своєчасні поливи і підживлення. Особливу увагу приділяють досвічуванню, щоб рослини не витягнулися. З настанням тепла і дозрівання ґрунту на грядці роблять заглиблення на висоту ящиків, знявши дно опускають ящики в ці заглиблення, і неушкоджені рослини продовжують там вегетувати. 

Розсада в малому обсязі ґрунту. Останнім часом все більшого поширення набуває вирощування сіянцевої (малооб'ємної або касетної) розсади. Вік її 20–25 днів. Для її вирощування досить обсягу грунту 11–23 см3, тобто розмір касет (стільників) становить всього 2,2х1,8х2,8 см або 2,8х2,8х2,9 см (наведені розміри випускаються промисловістю касетних пластмасових блоків з 144 стільників).

Для отримання такої розсади підходять планшетки, використовувані для транспортування яєць, яєчна шкаралупа, можна самим з картону виготовити такі блоки. Оскільки ґрунту для таких ємностей потрібно мало, в якості субстрата беруть 10 кг верхового рихлиго торфу, з якого попередньо дають вивітритися газу, і додають для нейтралізації 30–40 г вапна і 12 г кристалліна. У касетах (стільниках) внизу роблять отвори для дренажу. Щоб через них не проростали назовні стрижневі корені і  основна маса коіння не формувалися в ґрунті парника, теплиці або ящика (бо вона втрачається при відриві розсади), касети піднімають над поверхнею ґрунту на 5–10 см (щоб утворився так званий "світловий ніж"). Завдяки цьому в дуже малому обсязі субстрату касети формується потужна коренева система у вигляді пружини (іноді таку розсаду називають пружинною).

Оптимальні умови для розвитку розсади

Температура в приміщенні для знаходження касет підтримують згідно з рекомендаціями для кожної культури, поливають дрібним розпилом щодня, а після досягнення розсадою віку 15–25 днів – два рази на день. Підгодовують 2–3 рази, починаючи з фази двох справжніх листків (10 л води 20 г кристалін). Розсаду обов'язково загартовують.

Досвічування (опромінення) розсади. Незважаючи на те, що до початку вирощування розсади в більшості регіонів України складаються непогані умови природного освітлення, все ж потрібне додаткове її досвічування, особливо при вирощуванні в кімнаті. Досвечування обов'язковев перші періоди після появи сходів у так званій "шкілці".

У магазинах електротоварів або в Інтернет-магазинах можна придбати менш потужні лампи для кімнати. Можна використовувати для досвічування лампи люмінесцентні та розжарювання. Перші підвішують над рослинами на відстані 8-12 см, другі - на висоті 60-70 см при потужності 50 Вт і 70-80 см, якщо потужність 100 Вт. Досвічування проводять вранці (до сходу сонця) і ввечері (після його заходу). Щоб поліпшити освітлення і зменшити витрату електроенергії, біля освітлювальних приладів ставлять відбивачі з дзеркал, фольги, білого паперу. А щоб лампи не викликали опіків на рослинах, треба спорудити пристосування для їх переміщення по вертикалі і горизонталі.

Тривалість додаткового досвічування розсади помідорів у фазі сходів - 24 год протягом 2-3 днів; сіянців і розсади до розстановки -16 год протягом 10-12 днів, розсади після розстановки - 14 годин протягом 20-25 днів.

© "Огородник"

comments powered by HyperComments
Нове на сайті