Ваш помічник кожен день
Підпишіться
Сад

Зелені барви життя: вегетативне розмноження актинідії

15 березня 2023
1004
Зелені барви життя: вегетативне розмноження актинідії

Актинідію розмножують насінням, кореневими відприсками, зеленими і здерев'янілими живцями.

Насіннєве розмноження використовують головним чином у селекційній роботі.

Вегетативне розмноження дає можливість повністю передавати сортові властивості материнської рослини, гарантує потрібну стать саджанців та забезпечує відносно швидкий вступ рослини у плодоношення. 

Зелене живцювання 

Зелене живцювання – найбільш ефективний спосіб розмноження актинідії, що забезпечує високий вихід посадкового матеріалу.

Для нього використовують плівкові теплиці або холодні парники.

  • Щоб влаштувати їх на ділянці, копають траншею глибиною 40-50 см.
  • На дно її насипають дренажний матеріал (гранітний щебінь, бита цегла, керамзит, у крайньому випадку, річковий крупнозернистий пісок, шар 12-15 см). 
  • Щоб дренаж не замулювався, поверх нього укладають тирсу (шар 2-4 см).
  • Решту об'єму траншеї (крім верхніх 3-4 см) заповнюють приготованою сумішшю з торфу, піску і перегною (1:1:0,5), а зверху насипають субстрат укорінення (чистий річковий пісок середньої зернистості або суміш його з торфом (у співвідношенні 2:1). 
  • В якості субстрата можна використовувати також суміш річкового крупнозернистого піску і перліту або вермікуліту (2:1). 

Успіх зеленого живцювання актинідії значною мірою залежить від термінів його проведення. В умовах Полісся та Лісостепу України оптимальний час ІІ декада червня – І декада липня.

Для живцювання зрізають однорічні пагони. Живці заготовляють з будь-якої частини пагона, крім трав'янистої верхівки. Нижній зріз роблять на 2-5 мм нижче за бруньку, верхній – на 2-5 мм вище за неї. Нижнє листя видаляють, а верхній лист укорочують на одну-дві третини, щоб знизити транспірацію. 

Підготовлені таким чином живці висаджують у теплицю. Щоб покращити інтенсивність коренеутворення, перед посадкою їх необхідно обробити стимуляторами коренегенезу (80-100 г гетероауксину або 40-50 г ІМК на 1 л води). Живці зв'язують у пучки, нижніми кінцями занурюють (на 3-4 см) у розчин стимулятора коренеутворення і витримують 18-24 години. 

  • Висаджують зазвичай за схемою 5-7 х 7 см, заглиблюючи субстрат на 3-4 см. Субстрат навколо основи черешка злегка ущільнюють.

Щоб зберегти вологість та уникнути перегріву повітря в парниках та теплицях, під плівкою натягують шар марлі або забілюють плівку вапняно-крейдовим розчином. У спекотні дні провітрюють. Щоб підтримувати вологість повітря, можна влаштувати просту автоматику для поливу, використовуючи реле часу 2 РВМ та електронасос, щоб подавати воду під тиском. У культиваційній споруді через кожен метр встановлюють труби 3/4 дюйми з розпилювачами відбивного типу, розташованими на стійках довжиною близько 30 см. Воду подають насосом із спеціального бака.

Через 7-10 днів у зелених живців актинідії з'являється калюс, а на 15-20-й день утворюється коріння.

За дотримання відповідних умов укорінення зелених живців актинідії становить 95-100%. 

Вкорінення здерев'янілих живців 

Для розмноження використовують однорічні здерев'янілі пагони, які заготовляють в чистосортних елітних насадженнях або на присадибній ділянці з високопродуктивних, не заражених шкідниками і хворобами рослин.

В умовах Полісся та Лісостепу України пагони актинідії доцільно заготовляти у листопаді-грудні.

Весняна заготівля небажана. По-перше, в холодні зими в окремих сортів може спостерігатися підмерзання пагонів, а по-друге, вона часто викликає "плач" маточних рослин, що негативно позначається як на самих рослинах, так і на заготовлених пагонах.

До посадки пагони осіннього терміну заготовки зберігають у підвалі в злегка зволоженому піску (або перліті) при температурі 0-5 °С або в холодильній камері в поліетиленових мішках при температурі 0-2 °С. Пагони пізньоосіннього терміну заготівлі за наявності снігу можна зберігати в снігових буртах.

Живці нарізають довжиною 15-20 см з 3-4 бруньками і вкорінюють на грядах, парниках, розсадниках або теплицях. Висаджують живці у квітні в пухкий родючий, легкий за механічним складом ґрунт (вертикально або під невеликим нахилом), залишаючи на поверхні одну бруньку.

  • Якщо за технологією передбачено вирощування одному місці протягом року, то в захищеному грунті зазвичай застосовують схему посадки 20 x 5-10 см. 

Необхідно відзначити, що вкоріненість здерев'янілих живців нижче, ніж зелених. Крім того, успіх цього способу розмноження у відкритому ґрунті значною мірою залежить від погодних умов.

У холодну затяжну весну процент укорінення різко падає. 

Укорінення відприсків 

Відприсками актинідію розмножують переважно в аматорському садівництві. Це найдоступніший для садоводів-аматорів спосіб розмноження, однак, і найменш продуктивний.

Провесною біля основи куща на добре розпушеному ґрунті роблять канавки глибиною 7-10 см, в які і укладають, пригинаючи, низько розташовані сильні однорічні пагони. Пришпилюють їх дерев'яними гачками і засипають шаром пухкої та родючої землі. Верхівки пагонів залишають вільними. Ґрунт підтримують у вологому стані. По мірі росту пагона товщину шару ґрунту збільшують до 15 см.

Догляд за відприсками полягає в регулярному прополюванні, розпушуванні та поливі. Восени або навесні наступного року укорінені відприски можна відокремлювати від маточної рослини.

Іван Надточій 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: pixabay.com 

comments powered by HyperComments
Новое на сайте