Ваш помічник кожен день
Підпишіться

Як поливати виноградник: види і способи зрошування до, після та впродовж вегетації

14 червня 2021
1933
як поливати виноградник

Виноградна рослина завдяки своїй будові (потужна, глибоко проникаюча коренева система, судини, що добре проводять воду, широке листя) легко переносить посуху. Проте врожайність зрошуваного виноградника вище, а розмір і смак ягід краще, ніж у неполивного. Максимальну віддачу від виноградника можна отримати, якщо терміни і норми поливів відповідають вегетаційним періодам, коли рослини особливо потребують вологи.  

Розрізняють поливи вегетаційні і вологозарядкові.

Призначення вегетаційних поливів – підтримувати певну вологість ґрунту влітку. Оптимальною для винограду вважають вологість ґрунту, що складає 70-75% найменшої вологоємкості.

Найменша вологоємність – це максимальна кількість води, яку даний шар ґрунту утримує без стоку її в нижні шари.

Ступінь вологоємності можна оцінити, стиснувши грудку ґрунту в кулаці – при 75% грунт скочується в міцний клубок, легко змінює форму при стисненні і не розсипається.

При зниженні вологості нижче цього рівня необхідно проводити полив.

Кількість вегетаційних поливів і норми витрати води залежать від кількості опадів в даному році і механічних особливостей ґрунту на ділянці. Легкопроникні ґрунти поливають часто потроху; щільні, глинисті поливають рідше, але витрату води збільшують.

  • Перший вегетаційний полив проводять після закінчення цвітіння – в цей час виноградна рослина відчуває сильну потребу в воді. Поливати виноград до початку або під час цвітіння не рекомендується, щоб не спровокувати сильне осипання квіток.
  • Наступний полив проводять перед початком розм'якшення або забарвлення ягід. У дуже посушливе літо можна полити ще раз в період росту ягід.

Припиняють поливи за 2-3 тижні до збору врожаю.

Не можна поливати виноградник незадовго до збирання врожаю: надлишок вологи в цей період затримує визрівання лози і дозрівання ягід.

В результаті перезволоження пагони буйно починають рости, утворюється безліч пасинків, слабо визріває лоза, ягоди стають водянистими, шкірка ягід темних сортів бліда. Слабкий ріст пагонів, дрібні ґрона і ягоди, навпаки, вказують на нестачу вологи в ґрунті.

Під час поливу ґрунт повинен просочитися на всю глибину залягання основної маси коренів (на 1 м). Для утримання ґрунтом вологи і полегшення надходження повітря до коріння після кожного поливу в міру підсихання верхнього шару ґрунт розпушують. На замульчованих виноградниках кількість поливів можна зменшити.

Вологозарядкові поливи на винограднику проводять пізно восени або ранньою весною, щоб збільшити запаси вологи в ґрунті до початку вегетації.

  • Навесні, з початком вегетації, виноградна рослина відчуває сильну потребу в воді. В цей час в ґрунті ще залишається запас вологи, створений за рахунок випадання весняних опадів і танення снігу – зазвичай його буває досить. Якщо ж вологість ґрунту низька, до початку розпускання вічок можна провести полив.  
  • Осінній влагозарядковий полив проводять у другій половині жовтня – на початку листопада, до випадання перших заморозків.

Спосіб поливу – поверхневий, внутрішньоґрунтовий або крапельний – залежить від потреб і можливостей виноградаря. 

Найпростіший поверхневий спосіб поливу – по борознах.

Кількість борозен, що нарізають в міжряддях, залежить від ширини останніх, віку кущів і особливостей ґрунту. У міжряддях шириною від 2 до 3 м нарізають по три борозни. Відстань між ними і рядами кущів 40-50 см, глибина борозен – 15-25 см, ширина по поверхні 25-40 см. Відстань між борознами для легких ґрунтів 60, для більш щільних – 80 см і для важких – 1 м. Воду пускають спочатку сильним струменем, щоб швидко зволожити всю борозну, потім натиск води зменшують. 

Поодинокі кущі поливають в кругові канавки глибиною 15-20 см, вириті на відстані 30-40 см від голови куща.

Молоді виноградники також необхідно поливати по борознах або канавках, виритих навколо кущів, – такий прийом дозволяє скоротити кількість води, в порівнянні з суцільним затопленням ділянки, і рівномірно зволожити ґрунт, не обтяжуючи його.

Ще один спосіб поверхневого поливу – дощування – може застосовуватися на ділянках з нерівним рельєфом, на схилах гір і пагорбів, він економить воду в порівнянні з іншими способами, і дуже сприятливо позначається на стані рослин, оскільки  створює на ділянці мікроклімат, який полегшує процеси фотосинтезу, дихання листя і випаровування.

Мінуси цього способу – необхідно використовувати мобільний пристрій з розбризкувачами, а також поєднувати полив з обробкою фунгіцидами, оскільки надмірна вологість провокує розвиток грибних хвороб.

Поєднаний полив дозволяє одночасно вирішити кілька агротехнічних завдань – насичення ґрунту вологою і поживними речовинами, поліпшення його механічного складу, підживлення.

Для цього на винограднику копають неглибокі ями або траншеї, наповнюють їх компостом, рослинними відходами, сухими листям. Впродовж вегетативного сезону воду для поливу і добрива вносять в ці траншеї. На наступний рік викопують нові ями, на відстані 0,5 м від старих.

При внутрішньоґрунтовому поливі вода надходить безпосередньо в кореневмісний шар. Цей спосіб ефективний на ділянках з важкими, глинистими ґрунтами з низькою вологопроникною здатністю.

На аматорських виноградниках в міжрядді по всій довжині копають неглибоку (20 см) траншею, насипають гравій дрібної фракції і прокладають полімерний шланг з дрібними отворами, або встановлюють металеві циліндри (наприклад, відра без дна) вертикально в неглибокі ями, вириті з обох сторін кожного ряду і заповнені щебенем (2 відра на яму).

В останні роки користуються популярністю системи крапельного зрошення, які забезпечують рівномірне і періодичне надходження води. Їх можна використовувати як для поверхневого, так і внутрішньоґрунтового поливу. У другому випадку систему опускають в неглибокі борозни, вириті з двох сторін кожного ряду, і накривають по всій довжині шифером. 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: pixabay.com 

comments powered by HyperComments
Новое на сайте