Вони не в'януть від морозів: правильна підготовка троянд до зими

Загартовування проходить за температури повітря 3-10 °C. При цьому припиняється ріст рослин, але фотосинтез продовжується – накопичується крохмаль та інші корисні речовини. При зниженні температури до -2...-7 °С у рослинах зменшується кількість води, крохмаль перетворюється на цукри та жири. Все це сприяє підвищенню морозостійкості.

Для гарної зимівлі троянд потрібно, щоб у них накопичилися великі запаси вуглеводів. У здорових рослин успішно проходить процес фотосинтезу та утворюється достатній запас вуглеводів. Однак пізнє цвітіння троянд негативно впливає на їхню морозостійкість, оскільки на утворення квіткових бруньок витрачається багато вуглеводів, дуже необхідних для визрівання стебел.

• Щоб до зими троянди пройшли процес загартовування, потрібно своєчасно проводити заходи з боротьби з хворобами та шкідниками (уражені хворобами, слабо розвинені, сильно обрізані кущі погано зимують).
• Крім того, у другій половині літа слід припинити обробку ґрунту між рослинами, а також підживлення азотом та поливом (це скоротить накопичення вологи).
• Не менш негативно впливають на процес загартовування і загущені посадки.

Дуже добре троянди почуваються у снігові зими. Навіть при температурі повітря -30 °C та глибині снігового покриву 50 см температура під ним не опускається нижче −5 °C.

Які саджанці слід купувати, щоб вони не вимерзли в першу ж зиму? 

По-перше, ті, що вирощені у північних областях України. По-друге, рослини повинні бути з визрілими, загартованими і стійкими до низьких температур.

Найбільш морозостійкі паркові троянди, вони можуть зимувати без укриття, а найбільш чутливі до холоду – чайно-гібридні. У листі чайно-гібридних троянд кількість фосфору найменша.

Наявність великої кількості фосфору в квітках, листі та коренях – фактор, який обумовлює морозостійкість виду.

Калію троянди споживають мало, особливо у перший рік життя. Дуже потрібен їм у період росту азот, проте його передозування призводить до зниження морозостійкості.

Важливо знати також особливості підживлення троянд.

На зимівлю троянд першого року посадки негативно впливає висока концентрація солей (це гальмує ріст коренів). Низький вміст фосфору та підвищений вміст азоту в тканинах чайно-гібридних троянд знижує їхню морозостійкість.

Фосфору троянди потребують впродовж усього вегетаційного періоду, оскільки він відіграє важливу роль у розвитку. 

Передозування азоту, фосфору, калію при висадці кущів також знижує їхню морозостійкість.

Троянди з визрілою деревиною зимують краще – це стосується тих видів, які рано закінчують вегетацію та переходять у стан спокою (наприклад, чайно-гібридні троянди, щеплені на шипшину звичайну).

Основна причина загибелі троянд – утворення льоду в клітинах та міжклітинних тканинах. Кристали льоду, розширюючись, порушують структуру цитоплазми клітин, і вона гине. Як відомо, концентрація солей та органічних речовин у цитоплазмі різна, від чого і залежить морозостійкість рослин (розчини замерзають за нижчої температури, ніж чиста вода). Тому необхідно знати склад мінеральних добрив та правильно проводити підживлення.

У різних груп троянд свої вимоги до поживних елементів. 

Так, плетисті троянди впродовж усього вегетаційного періоду вимагають підвищеного вмісту в ґрунті азоту та калію. Чайно-гібридні троянди на початку росту квітконосних пагонів дуже чуйні до азотного та фосфорного харчування. Перед цвітінням їх потрібно підживлювати комплексним добривом, а наприкінці цвітіння – фосфором та калієм. З віком чайно-гібридні троянди вимагають більшого фосфорного добрива.

Найкращі варіанти поєднання макроелементів отримують при внесенні NPK до посадки троянд.

• Впродовж усього періоду вегетації троянди слід підживлювати три рази: азотом через три тижні після посадки; азотом та калієм – під час вегатації; фосфором у фазі згасання росту.

Хороші результати дають також чотири підживлення: N, NK, NPK, PK.

Дуже важливо визначити час укриття троянд на зиму. У Лісостепу вкривають на початку листопада. Робити це потрібно в суху (нехай і морозну) погоду. Не можна вкривати троянди вологою землею (вони можуть випріти), краще почекати до перших заморозків (-2...-5 °С). При цьому небажано відкладати укриття троянд, оскільки при ранній зимі ґрунт може промерзнути на більшу глибину.

Перед укриттям рослину обрізають на висоту, що відповідає типу троянди, збирають опале листя, обприскують залізним купоросом або дноком. Щоб листя швидше обсипалося, можна використовувати дефоліанти. 

Для укриття троянд можна використовувати різні матеріали: суху землю, тирсу, торф, листя дуба або горіха, лапник, пінопласт, пісок, дерев'яні щити, толь, картон, мати з очерету, поролон, поліетиленову плівку.

Укриття сухою землею – спосіб надійний і дешевий, але трудомісткий. Укривати землею потрібно на висоту 25-35 см, не залишаючи порожнеч у прикопі і не оголюючи корені, оскільки вони можуть примерзнути. Якщо використовувати для укриття тирсу, зверху її потрібно закрити поліетиленовою плівкою, оскільки лід, що утворився взимку всередині укриття через часті перепади температури, може пошкодити кущ.

Укриття лапником – один із найкращих способів, проте не скрізь можна придбати хвою.

Дуже надійний, щоправда, дорогий спосіб – укриття дерев'яними щитами (поверх землі та лапника). 

Є свої особливості укриття штамбових та плетистих троянд. Штамбові пригинають поступово, плетисті – зв'язують і укладають на підстилку з хвої, потім вкривають лапником, землею або щитами. 

Не можна використовувати для укриття троянд солому, сіно, гній – вони утримують вологу, у яких розвиваються шкідники і грибні хвороби. 
Навесні (початок квітня для Лісостепу) троянди слід відкривати поступово, в похмуру погоду або надвечір. 

Віталій Каньовський 

© Журнал "Городник" 

ФОТО:pixabay.com