Ваш помічник кожен день
Підпишіться
Садиба і дизайн

Квітучі сходи, схили та тераси: основи облаштування багаторівневих садів

18 липня 2022
1726
Квітучі сходи, схили та тераси: основи облаштування багаторівневих садів

Квітучі сади, що піднімаються сходами або збігають схилами, виглядають надзвичайно привабливо. Прийоми створення терасованих садів відточувалися тисячоліттями. З давніх-давен помічено, що багаторівнева організація простору створює для рослин і особливий мікроклімат, і своєрідну сцену, або навіть кілька сцен, на яких зелені «актори» виглядають найбільш виграшно. А у садівника з'являється більше можливостей наголосити на декоративних якостях посадок. 

Однак спочатку будівництвом терас та підпірних елементів до них займалися з практичних міркувань, зміцнюючи та вирівнюючи ґрунт на гірських плантаціях, оберігаючи схили від ерозії. Подібні утилітарні завдання є актуальними для багатьох ділянок і нині. 

Стіни для схилу 

Не лише в Карпатах або на Донецькому кряжі, а й у рівнинній частині країни під сади та городи виділено землі на косогорах, уздовж ярів та на інших незручностях, де є помітні перепади висот. Вирівнювання таких ділянок надто дороге. Краще пристосувати їх методом терасування, тобто формування упоперек схилів горизонтальних уступів, укріплених підпірними стінками.

Це нелегка робота, але її можна виконати і власними зусиллями, особливо якщо не підкорювати весь схил відразу, за один сезон, а діяти крок за кроком.

Тераси можуть бути прямолінійними або мати згини.

  • Спочатку визначають, скільки потрібно зробити уступів, виходячи з того, що на ділянці 6-15 соток висота їх не повинна перевищувати 60-80 см, при ширині терас не менше 4-5 м (на крутих схилах, де тераси формують сходинками одна над одною ширина може бути 2-4 м).
  • Кордони терас розмічають кілочками з натягнутою мотузкою. 
  • Потім приступають до спорудження підпірних стін. Будують їх із цегли, у тому числі силікатного, натурального каменю, бетону, бетонних блоків. Ефектно виглядають і стіни, в яких поєднуються різні матеріали.
  • Для терас заввишки 30-40 см використовують також дерев'яні стовпчики, що вертикально вкопані в землю, або вбиті кілки, які можна обплести лозинами. Однак такі стіни недовговічні. Щоб захистити їх, з боку схилу прокладають шар ізоляції із руберойду або плівки.

Якщо висота тераси 25-30 см, фундамент підпірної стінки не потрібен, достатньо заглибити її основу в ґрунт на 15-20 см. 

  • Вищі підпори зводять на фундаменті, який становить 1/3 висоти майбутньої стінки.
  • Фундамент перешкоджає природному стоку, а це призведе до перезволоження ґрунту на терасах та поступового руйнування підпірних стінок. Тому одразу передбачають та закладають штучні стоки.

Можна в підпірній стінці залишити отвори або вмурувати труби, по яких дощові та талі води стікатимуть з верхніх терас на нижні, а потім за межі квітників, або прокласти уздовж внутрішньої сторони стіни закритий дренаж з таким ухилом, щоб вода йшла за межі ділянки.

  • Щоб тиск ґрунту не зруйнував підпірні стінки, їх зводять із невеликим ухилом (10-15 градусів від перпендикуляра) у бік схилу.
  • Стінку кладуть так, щоб стики між цеглою чи камінням у сусідніх рядах не збігалися, а розміщувалися у шаховому порядку.
  • Щоб підпірні стінки міцніше тримали схил, через кожні 1,8-2,4 м роблять простінки (виступи у бік схилу), для чого 1-2 цеглини або камінь кладуть не вздовж, а впоперек.

При спорудженні стін з каменю найбільші камені укладають в основу та нижні ряди. Для висадки рослин між камінням чи цеглою залишають ніші, які не заповнені цементним розчином. 

З каменів можна побудувати стіни також методом сухої кладки, не скріплюючи цементним розчином. В цьому випадку їх підбирають особливо ретельно, щоб щільно прилягали один до одного, і укладають якомога щільніше.

Деякі шви між камінням іноді відразу закладають ґрунтом з насінням, яке згодом проростає.

"Суха" стінка обов'язково повинна мати широку основу і звужуватися догори. Коли підпірна стіна збудована, ґрунт на терасі вирівнюють.

Садові сходи 

На самому початку робіт з терасування продумують також розташування сходів, враховуючи, що на ділянці вони повинні бути більш пологими, ніж у будинку.

Оптимальна висота садових сходів 10-12 см, глибина щонайменше 30 см, а оптимальна 40-50 см.

Під час дощу на сходах не повинна накопичуватися вода, тому їх потрібно робити з невеликим ухилом назовні.

На довгих сходах рекомендується обладнати сходові майданчики — глибші сходинки, ніж звичайні. 

Найзручніший сходовий майданчик має глибину, що дорівнює кроку дорослої людини (приблизно 63 см) або кратну цій величині, до якої додано ще й глибину щаблі. Такі майданчики можна влаштовувати через кожні 3-10 ступенів. Сходи з майданчиками і виглядають красивішими.

Найпростіші щаблі роблять із дощок, ставлячи їх на ребро і закріплюючи двома кілочками. Проступом (плоска частина щаблі) може бути добре утрамбований ґрунт з підсипкою шлаку. Будують сходи починаючи з нижнього ступеня. Цегляні та кам'яні сходи укладають на цементному розчині по бетонній основі.

Щоб сходи становили єдиний ансамбль із підпірними стінками, їх виконують із однакового матеріалу, використовуючи аналогічні прийоми.

Якщо сходи роблять із дерева, всі їх частини попередньо обробляють антисептиками.

Асортимент рослин для терас 

Перш ніж висаджувати рослини, на терасах прокладають доріжки, які полегшать доступ до квітників. Доріжки також візуально розіб'ють простір на окремі острівці, кожен з яких може бути оформлений у своєму стилі.

Існує правило: високі або теплолюбні рослини та кущі висаджують у глибині тераси, а низькі чи холодостійкі – ближче до краю.

Варто враховувати і головну точку огляду терасованого саду, а вона в залежності від того, де стоїть будинок, може бути внизу або вгорі. При погляді зверху сад здається «утопленим» і в ньому добре проглядається структура – лінії доріжок, контури квітників, ставка. При погляді знизу в першу чергу помічаються кольорові плями, високі посадки, а також підпірні стінки з подушками рослин на них. 

Асортимент рослин підбирають залежно від того, на південь, схід чи північ дивляться тераси.

На сухих, добре прогріваних та освітлених терасах, орієнтованих на південь, добре влаштувати кам'янистий або гравійний сад. Там висаджують посухостійкі види – стахіс, армерію, різні види седумів і ломикаменів, молодила, бурачок, мильнянку, обрієту, флокс шиловидний, гвоздику, гіпсофілу, а також такі екзоти, як едельвейс, звіробій олімпійський. Біля каміння, де вища вологість, нормально почуватимуться сонцецвіт, тирлич, дріада, дзвіночок карпатський.

На північних, північно-західних та північно-східних терасах доречний тіньовий сад із високорослими папоротями, роджерсією, астранцією, аквілегією, із середньорослих для таких терас підходять бадан, брунера, анемона, хоста, купена, тіарелла.

Умови на терасах західної, південно-західної та східної орієнтації підійдуть більшості садових рослин.

На терасах облаштовують також газони, водоймища, декоративні городи. Створення терасованого саду потребує неабияких зусиль, але його оригінальна краса, помітність, ефектність сторицею винагородять за зусилля. Недарма ж власники рівних ділянок дуже часто заздрять тим, кому дісталися схили.

Втім, і на рівній ділянці можна створити багаторівневий садок, не переміщуючи величезні маси землі. 

Оформлення підпірних стін

Підпірні стіни і самі по собі – дуже виразний елемент садового дизайну, а якщо їх урізноманітнити включенням рослин, то вийдуть самостійні оригінальні квітники.

  • У залишені при кладці ніші висаджують або висівають багаторічні виткі або пониклі види, які, розростаючись, утворюють мальовничі барвисті плями. Це ясколка повстяна, бурачок скельний, аліссум, гвоздика-трав'янка, чебрець, іберис, флокс шиловидний та інші рослини, що зазвичай використовуються для альпінаріїв.
  • При кладці стіни можна також у кількох місцях вмурувати глиняні горщики для квітів, це зручно для висаджування розсади однорічників (настурції, лобелії, запашного горошку), а також сурфінії, петунії, оскільки ці рослини не завжди вдається висадити в ніші, та й відчувають вони себе в нішах не зручно.
  • Для опорних стінок у тіні найкраще підійдуть лобулярія, цимбалярія, вальштейнія, ломикамені і, звичайно ж, папороті, серед них є мініатюрні види, які інакше, ніж на голих каменях, і не виростиш.
  • Дуже ефектно виглядають і стінки, що обросли молодилами, ці рослини спокійно переносять напівтінь. 

Більшість видів, що примудряються жити на вертикальних стінах, не потребують догляду, і все ж для більш пишного цвітіння варто 1-2 рази за літо підживити їх, поливаючи з лійки слабким розчином мінеральних добрив прямо по кладці. 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: pixabay.com 

comments powered by HyperComments
Новое на сайте